Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна працює з 1998 р.
Науковий керівник - член-кор. НАН України, проф. Костерін С.О.


На семінарі заслуховуються доповіді із актуальних питань сучасної біохімії, молекулярної та клітинної біології, біофізики та біофізичної хімії, апробуються кандидатські та докторські дисертації. Засіданням семінару передує розсилка тез авторських доповідей шляхом електронної пошти.
Запрошуємо до участі у роботі нашого семінару (типовий день засідань - вівторок, 10:30, Актова зала інституту).
До учасників наукового семінару "Проблеми сучасної біохімії" Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, а також до тих колег, які планують приєднатися до нас!
Запрошую Вас та Ваших колег прийняти участь у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.


Наступний семінар:

Шановні  колеги,  вітаю  Вас!  Хочу Вас проінформувати, що в Інституті біохімії  ім.  О.В.Палладіна  НАН  України  продовжують свою роботу як НАУКОВИЙ ЛЕКТОРІЙ, так і НАУКОВИЙ СЕМІНАР.
Отже,  27-го  листопада  (п''ятниця) на нашому НАУКОВОМУ ЛЕКТОРІЇ о 15-00 у конференц-залі Інституту будемо  слухати  лекцію  докт. біол. наук професора ВАРБАНЕЦЬ Людмили Дмитрівни  (Інститут  мікробіології і вірусології  ім.  Д.К.Заболотного НАНУ).  Тема  лекції: "Роль вуглеводів у функціонуванні біополімерів". Як  завжди,  до  участі  у  ЛЕКТОРІЇ ми запрошуємо не лише аспірантів, пошукувачів,  студентів  ВУЗів, членів молодіжної секції "Українського біохімічного товариства", але й ВЗАГАЛІ ВСІХ БАЖАЮЧИХ, які цікавляться нагальними  проблемами сучасної біохімії та суміжних наук (молекулярна та клітинна біологія, біофізика, біофізична хімія, біотехнологія тощо).
Також  хочу  звернути  Вашу  увагу  на  те,  що  після  деякої перерви відновлюється робота нашого НАУКОВОГО СЕМІНАРУ. 1-го грудня 2009  р.(ВІВТОРОК) о 10-30 ранку будемо слухати  доповідь провідного інженера МАРЦЕНЮК Ольги Петрівни "ВПЛИВ ГОМОЦИСТЕЇНУ, ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ, ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА   МЕТИЛЕНТЕТРАГІДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ   НА   ФОЛАТЗАЛЕЖНІ  ПРОЦЕСИ  В ПЛАЦЕНТІ  ЛЮДИНИ". Доповідь буде зроблено за матеріалами кандидатської дисертації (Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Традиційно у файлі, що додається, Ви маєте авторські тези доповіді.
До зустрічі на НАУКОВОМУ ЛЕКТОРІЇ та НАУКОВОМУ СЕМІНАРІ.
З повагою - С.О.Костерін.

ВПЛИВ ГОМОЦИСТЕЇНУ, ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ, ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА МЕТИЛЕНТЕТРАГІДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ НА ФОЛАТЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ПЛАЦЕНТІ  ЛЮДИНИ

Марценюк Ольга Петрівна, провідний інженер

Інститут молекулярної біології та генетики НАН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Актуальність. Порушення фолатзалежного метаболізму гомоцистеїну (Hcy) є об’єктом обговорень серед науковців та акушерів протягом останніх десятиріч через ризик виникнення вад розвитку новонароджених та інших ускладнень вагітності. Серед останніх чинне місце посідає прееклампсія, що складає близько 14% всіх перинатальних втрат. Вважають, що ризик виникнення прееклампсії пов''язаний з патологіями плаценти. Незважаючи на інтенсивні дослідження в галузі, на сьогодні залишаються невідомими етіологія та патогенез цієї акушерської патології. Невідомо, які особливості фолатзалежного метаболізму в плаценті людини за умов фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, чи є носійство мутованих форм генів фактором ризику виникнення прееклампсії, як впливає підвищений рівень Hcy і фолієвої кислоти (ФК) на функції плаценти та чи здатна плацента до деякої міри захистити себе і плід від шкідливої дії підвищеного рівня Hcy в крові матері.

Мета. Метою роботи було дослідити вміст амінотіолів, інтенсивність транссульфування, проліферативні процеси та апоптоз в плаценті людини в залежності від носійства мутованих форм ензиму метилентетрагідрофолатдегірогенази (MTHFR), вмісту Hcy і ФК.

Методи. У дослідженнях були застосовані: полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), ПЛР із зворотною транскрипцією, напівкількісний іммуноблотинг, бісульфітна модифікація ДНК, культивування експлантів плаценти, хроматографія високого тиску (HPLC) з електрохімічною детекцією, мікробіологічний метод визначення рівня фолатів, імуногістохімічний та імунофлуоресцентний аналіз, іоннообмінна хроматографія.

Результати. Дослідження розподілу алельних варіантів гена MTHFR показало, що  С677Т та Т677Т-генотипи MTHFR в плаценті людини частіше зустрічаються в зразках від вагітностей з прееклампсією, ніж за фізіологічного перебігу вагітності. Поєднання прееклампсії з С677Т носійством MTHFR в плаценті характеризується нижчим рівнем фолатів і метіоніну, високим рівнем Нсу, а також високим рівнем кореляції між фолатами та амінотіолами та амінотіолами між собою на відміну від комбінацій прееклампсія ? С677С носійство та фізіологічний перебіг вагітності ?  С677Т носійство.

Поліморфізм гена MTHFR часто асоціюється з підвищеним рівнем Нсу в крові матері, що викликає численні ускладнення вагітності. Однак механізм дії досі достеменно не з’ясовано. Ми використали експланти плаценти людини, що найбільш наближено відтворюють умови іn vivo, та інкубували їх із наростаючими концентраціями Нсу разом/без додавання ФК. Встановлено, що інкубація експлантів плаценти першого і третього триместрів вагітності з Нсу в межах концентрацій 20-80 мкМ призводить до зниження індексу проліферації та посилення процесів апоптозу. Інкубація експлантів  з

80 мкМ Hcy призводила до відшарування трофобласту від клітин строми ворсинки хоріону. Додавання ФК у фізіологічній концентрації (20 нМ) не зменшує негативний вплив Нсу на апоптотичний та проліферативний індекси. Інкубація експлантів плаценти першого і третього триместрів вагітності тільки з ФК призводить до зниження індексу проліферації та посилення процесів апоптозу.

Перетворення Нсу в метіонін  відбувається у всіх тканинах організму. На відміну від метилування транссульфування Нсу відбувається в обмеженій кількості тканин. Тканини, в яких не відбувається транссульфування або відбувається на невисокому рівні, є особливо вразливими до гіпергомоцистеінемії. На даний момент існують обмежені дані щодо експресії ензимів шляху транссульфування та його активності в плаценті людини. Нами вперше показано, що в плаценті людини експресується ключовий ензим на шляху транссульфування ? цистатіонін ?-синтаза, яка виявляє каталітичну активність. На експлантах плаценти першого триместру показано, що  в межах концентрації 20-40 мкМ Нсу зростає експресія цистатіонін ?-синтази та активується шлях транссульфування із утворенням цистеїну, а при 80 мкМ Нсу цей процес знижується.

Висновки. Вперше досліджено особливості фолатзалежного метаболізму амінотіолів в плаценті людини за умов фізіологічного перебігу вагітності та при прееклампсії. Поєднання поліморфізму гена MTHFR з низьким рівнем фолатів в плаценті при прееклампсії суттєво впливає на обмін амінотіолів в плаценті. Показано, що Нсу в межах концентрацій від 20 - 40 мкМ активує процес транссульфування в плаценті, а за концентрацій 80 мкМ знижує його.  В експериментах ex vivo фолієва кислота не компенсує шкідливої дії Нсу на процеси проліферації та  апоптозу.


Шановні колеги, день добрий! В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії». Чергове засідання семінару відбудеться 3 листопада 2009 р. (ВІВТОРОК) о 10 год. 30 хв. в Актовій залі Інституту. Будемо слухати доповідь провідного інженера МАРЦЕНЮК Ольги Петрівни "ВПЛИВ ГОМОЦИСТЕЇНУ, ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ, ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА МЕТИЛЕНТЕТРАГІДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ НА ФОЛАТЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ПЛАЦЕНТІ ЛЮДИНИ". Доповідь буде зроблено за матеріалами кандидатської дисертації (Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Традиційно у файлі, що додається, маєте авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару. З повагою - С.О.Костерін.

ВПЛИВ ГОМОЦИСТЕЇНУ, ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ, ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА
МЕТИЛЕНТЕТРАГІДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ НА ФОЛАТЗАЛЕЖНІ ПРОЦЕСИ В ПЛАЦЕНТІ ЛЮДИНИ


Марценюк Ольга Петрівна, провідний інженер
Інститут молекулярної біології та генетики НАН України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Актуальність. Порушення фолатзалежного метаболізму гомоцистеїну (Hcy) є об’єктом обговорень серед науковців та акушерів протягом останніх десятиріч через ризик виникнення вад розвитку новонароджених та інших ускладнень вагітності. Серед останніх чинне місце посідає прееклампсія, що складає близько 14% всіх перинатальних втрат. Вважають, що ризик виникнення прееклампсії пов''язаний з патологіями плаценти. Незважаючи на інтенсивні дослідження в галузі, на сьогодні залишаються невідомими етіологія та патогенез цієї
акушерської патології. Невідомо, які особливості фолатзалежного метаболізму в плаценті людини за умов фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, чи є носійство мутованих форм генів фактором ризику виникнення прееклампсії, як впливає підвищений рівень Hcy і фолієвої кислоти (ФК) на функції плаценти та чи здатна плацента до деякої міри захистити себе і плід від шкідливої дії підвищеного рівня Hcy в крові матері. Мета. Метою роботи було дослідити вміст амінотіолів, інтенсивність транссульфування, проліферативні процеси та апоптоз в плаценті людини в залежності від носійства мутованих форм ензиму метилентетрагідрофолатдегірогенази (MTHFR), вмісту Hcy і ФК.
Методи. У дослідженнях були застосовані: полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), ПЛР із зворотною транскрипцією, напівкількісний іммуноблотинг, бісульфітна модифікація ДНК, культивування експлантів плаценти, хроматографія високого тиску (HPLC) з електрохімічною детекцією, мікробіологічний метод визначення рівня фолатів, імуногістохімічний та імунофлуоресцентний аналіз, іоннообмінна хроматографія.
Результати. Дослідження розподілу алельних варіантів гена MTHFR показало, що С677Т та Т677Т-генотипи MTHFR в плаценті людини частіше зустрічаються в зразках від вагітностей з прееклампсією, ніж за фізіологічного перебігу вагітності. Поєднання прееклампсії з С677Т носійством MTHFR в плаценті характеризується нижчим рівнем фолатів і метіоніну, високим рівнем Нсу, а також високим рівнем кореляції між фолатами та амінотіолами та амінотіолами
між собою на відміну від комбінацій прееклампсія - С677С носійство та фізіологічний перебіг вагітності - С677Т носійство. Поліморфізм гена MTHFR часто асоціюється з підвищеним рівнем Нсу в крові матері, що викликає численні ускладнення вагітності. Однак механізм дії досі достеменно не з’ясовано. Ми використали експланти плаценти людини, що найбільш наближено відтворюють умови іn vivo, та інкубували їх із наростаючими концентраціями Нсу
разом/без додавання ФК. Встановлено, що інкубація експлантів плаценти першого і третього триместрів вагітності з Нсу в межах концентрацій 20-80 мкМ призводить до зниження індексу проліферації та посилення процесів апоптозу. Інкубація експлантів з 80 мкМ Hcy призводила до відшарування трофобласту від клітин строми ворсинки хоріону. Додавання ФК у фізіологічній концентрації (20 нМ) не зменшує негативний вплив Нсу на апоптотичний та проліферативний індекси. Інкубація експлантів плаценти першого і третього триместрів вагітності тільки з ФК призводить до зниження індексу проліферації та посилення процесів апоптозу.Перетворення Нсу в метіонін відбувається у всіх тканинах організму. На відміну від метилування транссульфування Нсу відбувається в обмеженій кількості тканин. Тканини, в яких не відбувається транссульфування або відбувається на невисокому рівні, є особливо вразливими до гіпергомоцистеінемії. На даний момент існують обмежені дані щодо експресії ензимів шляху транссульфування та його активності в плаценті людини. Нами вперше показано, що в плаценті людини експресується ключовий ензим на шляху транссульфування - цистатіонін ?-синтаза, яка виявляє каталітичну активність. На експлантах плаценти першого триместру показано, що
в межах концентрації 20-40 мкМ Нсу зростає експресія цистатіонін ?-синтази та активується шлях транссульфування із утворенням цистеїну, а при 80 мкМ Нсу цей процес знижується.
Висновки. Вперше досліджено особливості фолатзалежного метаболізму амінотіолів в плаценті людини за умов фізіологічного перебігу вагітності та при прееклампсії.Поєднання поліморфізму гена MTHFR з низьким рівнем фолатів в плаценті при прееклампсії суттєво впливає на обмін амінотіолів в плаценті. Показано, що Нсу в межах концентрацій від 20 - 40 мкМ активує процес транссульфування в плаценті, а за концентрацій 80 мкМ знижує його. В експериментах ex vivo
фолієва кислота не компенсує шкідливої дії Нсу на процеси проліферації та апоптозу.


Попередні семінари:

Шановні колеги, вітаю Вас! Інформую, що 23-го червня 2009 р.ми плануємо провести чергове засідання наукового семінару Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України (о 10-30, Актова зала). Будемо слухати доповідь МІНЧЕНКА ДМИТРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА
“ЕКСПРЕСІЯ 6-ФОСФОФРУКТО-2-КІНАЗИ/ФРУКТОЗО-2,6-БІСФОСФАТАЗИ В
КЛІТИНАХ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН: МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ”.
Мова йде за апробацію кандидатської дисертації. Традиційно, у файлі, що додається, маєте авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

МІНЧЕНКО ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
“ЕКСПРЕСІЯ 6-ФОСФОФРУКТО-2-КІНАЗИ/ФРУКТОЗО-2,6-БІСФОСФАТАЗИ В КЛІТИНАХ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН: МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ”
 
Актуальність теми. Гліколіз - один із основних метаболічних процесів, що виражено активується в злоякісних пухлинах та при гіпоксії. Механізм активації гліколізу як в злоякісних пухлинах, так і в умовах гіпоксії, є складним та багатогранним, але ключову роль в регуляції гліколізу відіграє фруктозо-2,6-бісфосфат. Концентрація цієї регуляторної сполуки в клітинах контролюється біфункціональним ферментом 6-фосфофрукто-2-кіназою/фруктозо-2,6-бісфосфатазою (PFKFB), який відповідає як за синтез фруктозо-2,6-бісфосфату, так і за його розщеплення (Okar et al., 2001; Rider et al., 2004). Останнім часом виявлено чотири різних гени, які кодують синтез багатьох ізоферментів PFKFB з різними кінетичними та регуляторними властивостями. Вивчення детальних молекулярних механізмів активації гліколізу при гіпоксії та у злоякісних пухлинах, вклад різних генів PFKFB у ефект Варбурга та ріст злоякісних пухлин є надзвичайно актуальною проблемою  сучасної біохімії та молекулярної медицини.

Мета даної роботи – дослідження експресії мРНК різних ізоформ 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази, HIF-a та деяких HIF-залежних генів у злоякісних пухлинах легень, грудної залози і прямої кишки, а також у різних лініях ракових клітин, і молекулярні механізми регуляції експресії мРНК PFKFB-4 при гіпоксії.

Проведеними дослідженнями встановлено, що експресія мРНК PFKFB-4, PFKFB-3 та PFKFB-2 значно посилюється в злоякісних пухлинах легень, грудної залози та прямої кишки і що ці зміни корелюють з посиленням експресії мРНК HIF-1a та деяких відомих HIF-залежних генів (vegf та glut1). Вперше була виявлена експресія гену pfkfb4 як в ракових клітинах передміхурової залози лінії PС-3, так і в п’яти лініях раку грудної залози та багатьох інших лініях клітин. Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-3 та PFKFB-4 різко посилюється в умовах гіпоксії в ракових клітинах передміхурової залози лінії PС-3 і різних лініях клітин аденокарциноми грудної залози та гепатом і що індукція експресії мРНК PFKFB-4 обумовлена взаємодією HIF із ідентифікованим нами специфічним HIF-залежним регуляторним елементом в 5’-нетранскрибуємій ділянці гену pfkfb4.  Показано, що в деяких лініях ракових клітинах переважає експресія PFKFB-4, а в інших лініях клітин – експресія PFKFB-3, але по-різному як в нормі, так і при гіпоксії. Методом імуноблотінгу з отриманими нами антитілами показано, що стимулюючий вплив гіпоксії на експресію мРНК PFKFB-4 супроводжується збільшенням рівня білкового продукту цього гена. Вперше виявлено три унікальних класи альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-4 в злоякісних пухлинах та умовно нормальних тканинах людини і миші, встановлена їх первинна структура. В клітинах меланоми лінії DB-1 виявлена посилена експресія альтернативного сплайс-варіанту мРНК PFKFB-4 зі вставкою між 1-м та 2-м екзонами.

Отримані результати мають теоретичне та практичне значення, оскільки вони суттєво доповнюють розуміння молекулярних механізмів регуляції гліколізу на рівні експресії ключових генів регуляції цих процесів та ролі альтернативного сплайсингу в системі регуляторних механізмів. З позицій практичного значення отримані дані набувають великого інтересу, оскільки детальне вивчення домінант-негативних та домінант-позитивних варіантів PFKFB, які утворюються в клітинах організму, та механізмів регуляції їх експресії буде сприяти подальшому їх використанню для корекції інтенсивності гліколізу, зокрема його пригнічення в злоякісних пухлинах з метою пригнічення їх росту та неоваскуляризації, а також підготовить підґрунтя для розробки стратегій створення нових антипухлинних препаратів.

Шановні колеги, вітаю Вас! Додатково до попереднього листа, що був  одержаний Вами 12
травня щодо семінарських засідань в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України (мова йшла за анонс доповідей к.б.н. А.А.Самойленка та проф.Т.Кітцманна, які відбудуться у вівторки 19 та 26 травня відповідно), інформую Вас, що 22 травня (П''ЯТНИЦЯ !) о 10 год. 30 хв. ми плануємо заслухати доповідь к.б.н. Ю.В.Даниловича "Закономірності утворення та біохімічні основи функціональної активності оксиду азоту і пероксиду водню в матці”. Файл із тезами доповіді додається. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботісемінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Тези доповіді наукового співробітника відділу біохімії м’язів к.б.н. Даниловича Ю.В.
„Закономірності утворення та біохімічні основи функціональної активності оксиду
азоту і пероксиду водню в матці”

В розвинутих країнах передчасні пологи і зрив вагітності обумовлюють до 80% неонатальної смертності, яка не пов’язана з вродженими вадами розвитку. Отже, пошук нових препаратів токолітичної дії є вкрай необхідним. У 90-х рр. ХХ ст. було встановлено домінуюче значення окислів азоту в механізмах розслаблення гладеньких м’язів, але на відміну від інших об’єктів відповідна інформація стосовно матки вкрай обмежена. З іншого боку, сьогодні став очевидним той факт, що система оксиду азоту метаболічно та функціонально пов’язана з обміном активних  форм кисню, в першу чергу пероксиду водня. Дослідження останніх років дозволяють висунити припущення стосовно значення окислів азоту і пероксиду водню в процесах тривалої релаксації міометрія на фоні зменшеної чутливості до утероконстрикторних
агентів, що має місце за вагітності в умовах підвищеного рівня прогестерону в тканинах матки (прогестеронова блокада). Втім, закономірності утворення та біохімічні основи функціональної активності цих сполук в матці вивчені недостатньо і це складає актуальну наукову проблему.
Дані наукової літератури дозволяють розглядати ендометрій матки у якості важливого
джерела досліджуваних сполук, які здатні контролювати роботу нижче розташованого
міометрія, зокрема його контрактильну активність. Нами продемонстроване посилення
продукції окислів азоту та пероксиду водню ендометрієм за дії прогестерону та ацетилхоліну і відповідне пригнічення під впливом окситоцину. Таким чином, ендометрій в дослідах in vitro має здатність змінювати продукцію NOx та Н2О2 за дії специфічних регуляторів матки. Аналіз наших результатів по вивченню впливу окислів азоту і пероксиду водню на окремі біохімічні показники міометрія, безпосередньо пов’язані із регуляцією скоротливої активності, дозволяє виділити ті, які можуть бути спрямовані на розслаблення матки в період стимуляції біосинтезу окислів азоту і пероксиду водню, зокрема, прогестероном: (1) зниження пасивної проникності сарколеми для Са2+; (2) в окремих випадках збільшення активності її транспортної АТРази; (3) стабілізація мембранного потенціалу і зниження рівня деполяризації сарколеми за рахунок посилення трансмембранного транспорту К+ і Н+; (4) можлива рН-опосередкована активація
К+Са; (5) посилення енергозалежного включення Са2+ в ретикулум; (6) інгібування процесів його пасивного вивільнення; (7) підвищення рівня cGMP в міометрії; (8) пригнічення зв’язування Са2+ з кальмодуліном. Таким чином, NOx та Н2О2 можуть регулювати функціональну активність міометрію, діючи безпосередньо або опосередковано на системи пасивного та енергозалежного транспорту Са2+ і пригнічуючи Са2+- кальмодулін залежні процеси.

Шановні колеги, вітаю Вас! Інформую Вас, що у травні м-ці 2009 р. ми плануємо провести декілька засідань наукового семінару Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України (о 10-30, Актова зала). Так, 19 травня (вівторок) будемо слухати доповідь н. співр. к.б.н. Анатолія Анатолійовича Самойленка "Регулювання експресії інгібітора активатора плазміногену-1 при дії гіпоксії та інсуліну".А 26-го травня (вівторок) плануємо заслухати доповідь проф. Томаса Кітцманна (Prof. Dr. Thomas Kietzmann, University of Kaiserslautern, Germany)"Metabolic zonation of gene expression in liver". Традиційно, у файлах, що додаються, маєте авторські тези
доповідей. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою  С.О.Костерін.

Регулювання експресії інгібітора активатора плазміногену-1 при дії гіпоксії та інсуліну.
Самойленко Анатолій Анатолійович
Інгібітор активатора плазміногену-1 (ІАП-1) – це глікопротеїн з надродини серпінів (інгібіторів серинових протеаз), що є головним фізіологічним інгібітором активаторів  плазміногену. ІАП-1 бере участь у багатьох фізіологічних та патологічних процесах, таких як фібриноліз, перетворення міжклітинного матриксу, фіброз, загоєння ран та утворення ракових метастазів тощо. Певні патофізіологічні процеси, при яких зростає рівень ІАП-1, пов’язані з гіпоксією та з гіперінсулінемією. Є дані, що експресія гену ІАП-1 стимулюється при дії інсуліну та гіпоксії in vitro. Метою дослідження було дослідити молекулярні механізми регулювання експресії ІАП-1 при дії цих стимулів.Було показано, що як гіпоксія, так і інсулін стимулюють експресію ІАП-1 у первинній культурі гепатоцитів щура. Цю індукцію пригнічує вортманнін, інгібітор сигнального
шляху PI3K/Akt. Більш того, інсулін та Akt збільшують рівень білку HIF1?, а також посилюють ДНК-зв’язувальну активність HIF-1. Мутації елементів відповіді на гіпоксію HRE-1 та HRE-2 в промоторі гену ІАП-1 призводять до зникнення індукції ІАП-1 при дії інсуліну та гіпоксії. На підставі зсуву специфічної електрофоретичної смуги та трансфекції гепатоцитів конструкціями з репортерним геном люциферази під контролем промотору ІАП-1 і векторами, які експресують USF і HIF-1, показано, що сайт HRE-1 є головним сайтом зв’язування для USF-2а, а сайт HRE-2 – для HIF-1. Надекспресія USF-2а пригнічує експресію ІАП-1, проте при надекспресії HIF-1? інгібіторної дії USF-2а, опосередкованої HRE-2, не спостерігали. Зроблено висновок, що інсулін-залежне стимулювання експресії IАП-1 опосередковується активацією PI3K/Akt сигнального шляху, а також зв’язуванням транскрипційного фактору HIF-1 з сайтами HRE в промоторі гену IАП-1. Також показано, що рівень експресії білку ІАП-1 вищий в клітинах аденокарциноми
грудної залози людини MCF7, що надекспресують адапторний білок Ruk/CIN85, в порівнянні
з клітинами дикого типу. На підставі трансфекції клітин конструкціями з репортерним геном люциферази показано, що стимулюючий ефект Ruk/CIN85 спостерігається лише при наявності інтактного сайту HRE-2 в промоторі гену IАП-1. Виявлено, що в клітинах, які надекспресують Ruk/CIN85, збільшення вмісту білку HIF-1 при дії гіпоксії є значно сильнішим в порівнянні з клітинами дикого типу. Показано, що надекспресія Ruk/CIN85 індукує репортерну активність гену люциферази, що містить три копії HRE гену еритропоетину, як за умов гіпоксії, так і при нормоксії. Використання LY294002, інгібітору сигнального шляху PI3K/Akt, пригнічувало виявлений ефект. Зроблено висновок, що надекспресія білку Ruk/CIN85 збільшує внутрішньоклітинний вміст фактору HIF-1, що призводить до стимулювання експресії гену IАП-1 та, ймовірно, інших генів, експресія регульована при дії кісню.

Metabolic zonation of gene expression in liver

Prof. Dr. Thomas Kietzmann, University of Kaiserslautern, Germany

In the liver parenchyma the key enzymes of the glycolytic and gluconeogenic pathway and thus the metabolic capacities are zonally distributed. Apparently, the periportal cells have the higher capacity for gluconeogenesis, while the perivenous cells have the higher capacity for glycolysis. These observations constituted the basis for the model of metabolic zonation. Due to metabolism in
the liver, periportal to perivenous concentration gradients of substrates and hormones are formed which may constitute important signals for the metabolic zonation. While the zonal concentration gradients of most major carbon substrates, such as glucose or amino acids are rather shallow, the gradient of oxygen is of special importance. The periportal to perivenous drop in oxygen tension was
considered to be a key regulator in the zonated expression of carbohydrate metabolizing enzymes. Signalling pathways and key regulatory molecules will be discussed.

Шановні колеги, вітаю Вас! Інформую Вас, що 9-го квітня 2009 р. (ЧЕТВЕР !) о 10 год. 30 хв. в Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України у Актовій залі відбудеться чергове засідання
інститутського наукового семінару. Тема доповіді: «Розробка експресних методів біотестування Т-2 токсину в об’єктах довкілля». Доповідач - Гойстер О.С., провідний інженер відділу молекулярної біології ІБХ НАНУ. Мова йде за апробацію кандидатської дисертації. Традиційно у файлі, що додається, маєте авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою  С.О.Костерін.
Розробка експресних методів біотестування Т-2 токсину в об’єктах довкілля.
Гойстер О.С., провідний інженер відділу молекулярної біології.

Метою даної роботи була розробка експресних методів біотестування на основі активованої хемілюмінесценції (ХЛ) екзометаболітів дафній та біолюмінесценції (БЛ) бактерій для оцінки загальної токсичності Т-2 мікотоксину в об’єктах довкілля та аналізу Т-2 на основі оптичних біосенсорних методів. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:
- дослідити, в якій мірі наявність в середовищі Т-2 токсину впливає на рівень активованої ХЛ екзометаболітів Daphnia magna та встановити характер змін ХЛ;
- методом біотестування на основі бактеріальної БЛ оцінити загальну токсичність
водних розчинів Т-2 токсину;
- розробка й оптимізація оптичного імунного біосенсора з ефектом поверхневого плазмового резонансу (ППР) для детекції Т-2 токсина на основі використання полі- і моноклональних антитіл;
- відпрацювання оптимального варіанту модифікації поверхні трансдуктора ППР-сенсора
штучними каліксареновими рецепторами і вивчення супрамолекулярних взаємодій
модифікованих таким способом поверхонь з Т-2 токсином (патуліном та зеараленоном);
- розробити методику визначення Т-2 токсину за допомогою оптичного імуносенсора на основі еліпсометрії повного внутрішнього відбиття (ЕПВВ).

Результати, що були одержані. Було показано, що хемілюмінесцентна індикація дозволяє
проводити експрес-аналізи, використовуючи алгоритм короткотривалого 2-годинного аналізу.
Звертає на себе увагу чутливість цього інструментального методу, яка складає 0,0001 мг/л
(0,1 нг/мл). Встановлено, що в гострих дослідах зона токсичної дії для молоді D.magna по їх смертності через 24 години складає: LC0 = 0,01 та LC100 = 0,5 мг/л. Середня летальна концентрація Т-2 токсина по смертності складає 0,07 мг/л. Показана ефективність проведення короткотривалих і довготривалих (хронічних) біолюмінесцентних тестів, яка підтверджується практично однаковою їх чутливістю для визначення токсичності Т-2. У гострих дослідах 50%-е інгібування біолюмінесценції настає при концентрації 12 мкг/мл, у хронічних експериментах – 18 мкг/мл. Тривалість тестування становить, 10 хвилин і 16 годин, відповідно. Мінімальна діюча концентрація Т-2 токсину в біолюмінесцентному тесті складає 2,5 мкг/мл.Показана можливість визначення Т-2 токсину за допомогою імуносенсора на основі ППР в „конкурентному” режимі аналізу (з мінімальною границею виявлення 1 нг/мл) та „прямим” способом (межа виявлення складає 20 нг/мл). “Пряме” визначення із застосуванням модифікації поверхні додекантіолом забезпечує межу визначення сенсора на рівні 5 нг/мл, поліелектролітом – 2 нг/мл, як у випадку використання полі- так і моноклональних антитіл.Показано, що використання додекантіолу в якості посередника збільшує щільність каліксаренових рецепторів на поверхні трансдуктора порівняно з необробленою золотою поверхнею, і збільшує чутливість сенсору при визначенні мікотоксину Т-2. Проаналізовано
залежність величини відгуку ППР-сенсора від хімічної будови мікотоксинів та щільності
гідроксильних груп на верхньому вінці тетраалкілкалікс[4]резорциноларенів. Створення
функціоналізованої поверхні тетраалкілкалікс[4]резорцинолареновими рецепторами дозволяє
проводити визначення мікотоксинів патуліну, зеараленону та Т-2 токсину в модельних
розчинах з межею виявлення 0,1-1,2 нг/мл.

Pозроблено і запропоновано імунний біосенсор на основі ЕПВВ. Показано, що відповідь
була більше виражена у випадку використання поліклональних, ніж моноклональних антитіл
і має відносно вузьку ділянку в межах від 10 нг/мл до 1000 нг/мл. При високій концентрації
спостерігалося насичення сайтів АТ молекулами Т-2 токсину. Мінімальна концентрація, при
якій фіксували відповідь, дорівнювала 0.15 нг/мл. Значення товщини шару =4-5 нм при
насиченні перевищували розмір молекули Т-2 приблизно в 2 рази, що можна пояснити наявністю неспецифічно адсорбованого токсину, або зв’язаними агрегатами Т-2 (сформованими у водних розчинах амфіфільними молекулами Т-2 токсину).

Публікації
За матеріалами досліджень опубліковано 5 статей у фахових вітчизняних та іноземних виданнях та 8 тез доповідей на міжнародних наукових конференціях.
Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 24-го березня
(вівторок)2009 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь ст.н.співр. к.б.н. ШАТУРСЬКОГО Олега Ярославовича
"МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОРОФОРМУЮЧИХ СПОЛУК З ЛІПІДНИМ БІШАРОМ ШТУЧНОЇ МЕМБРАНИ" (відділ нейрохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України). Мова йде за
апробацію докторської дисертації. Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські
тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі  семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Тези дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук:
МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОРОФОРМУЮЧИХ СПОЛУК З ЛІПІДНИМ БІШАРОМ ШТУЧНОЇ МЕМБРАНИ
Здобувач: ст. наук. співробітник відділу нейрохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України к.б.н. Шатурський О.Я.

З огляду на подібність процесів онтогенезу інтегральних білків клітинних мембран і пороформуючих токсинів використали канали, утворені різними токсинами і власне клітинними білками в мембранах пласких фосфоліпідних бішарів (БЛМ) і ліпосом, для дослідження етапів утворення їхньої пори та можливої фізіологічної дії, пов’язаної з пороутворенням. Використання зазначених моделей каналів також дозволило дослідити вплив різних фізіологічно активних сполук,факторів середовища (температура; іонний склад розчину; мембранний потенціал; ліпідний склад мембрани), а також концентрації і структури пороформера на вбудовування та функціонування токсинових і власне клітинних каналів в бішарі ліпідної мембрани.Отже, метою цієї роботи було дослідження механізмів утворення та принципів структурної організації і функціонування іонних каналів різних пороформуючих сполук в штучних бішарових мембранах. Для вирiшення поставленої мети, зважаючи на існуючий стан проблеми, у роботі були поставлені та вирішені наступні задачі: 1. виявити каналоформери серед токсинів тваринного та мікробіального походження; 2. виділити очищені пороформуючі речовини з природних
джерел (суцільна отрута, біологічні тканини тварин або мікробіальні організми) та систем експресії рекомбінантних сполук і їх мутантів; 3. реконструювати одержані препарати в штучних ліпідних бішарах плоских мембран або ліпосом; 4. дослідити на модельних мембранах процес утворення каналу, його структуру, іон-провідні властивості та вплив різних факторів (мембранного потенціалу, температури та іонного вмісту середовища, ліпідного складу мембрани, різних органічних і неорганічних речовин, зміни хімічної структури пороформуючої сполуки) на процеси формування і функціонування каналу в мембрані; 5. порівняти результати, одержані на штучних мембранах, з тими що були визначені в нативних системах: біологічних мембранах, окремих клітинах і багатоклітинних організмах.Вплив різних факторів (іонний склад
та температура оточуючого мембрану середовища; мембранний потенціал; концентрація
каналоформера; ліпідний склад мембрани) на взаємодію пороформуючих сполук з
ліпідним бішаром мембран та іон-провідні властивості трансмембранних пор вивчали на плоских бішарових мембранах. Механізм конформаційних перетворень токсинів ХЗЦ  при вбудовуванні в матрикс ліпідного бішару мембран вивчали на ліпосомах методами флуориметрії з використанням мічених флуоресцентним барвником мутантів рекомбінантного
b-токсину бактерії Clostridium perfringens. Встановлено, що використання різних токсинів дозволило краще дослідити окремі стадії формування пори та виявити можливий
механізм фізіологічної дії токсинів і власне клітинних білків, опосередкований пороутворенням в біологічних мембранах. Таким чином, на основі даних по флуоресценції мутантів рекомбінантного цитолітичного q-токсину бактерії Clostridium perfringens, мічених барвником NBD, показано конформаційний перехід 6-ти a-спiралей трансмембранного домену розчинного q-токсину в двi b-складчастості при вбудовуванні в ліпідний бішар ліпосом. За допомогою вперше проведеної реконструкції рекомбінантного b-токсину бактерії Clostridium perfringens доказано, що летальність цього токсину опосередкована утвореними ним катіон-селективними
каналами в плазматичній мембрані клітин-мішеней. Визначення іон-провідних властивостей та геометричної і функціональної будови каналів більш складних нецитолітичних білків родини латротоксинів із отрути павука Latrodectus mactans tradecimguttatus дозволило дослідити етапи процесу нейросекреції, які можуть бути пов’язані з утворенням латротоксинами Са2+-селективних пор, а також канальні властивості латротоксин-подібного L-білка із цитоплазми нервових клітин мозку бика і їх можливу роль в екзоцитозі. Крім цього, було виявлено зростання блокуючого впливу 3-децилоксікарбонілметил-4-метил-5-(b-гідроксіетил)тіазолій хлориду (ДМГТ) на іонний струм через канали латротоксинів і токсину морської актинії Radianthus macrodactilus при зменшенні ефективного розміру їх пор. Найбільш сприятливі умови для прояву блокуючого впливу ДМГТ підібрані на катіон-селективних каналах, утворених в БЛМ амфотерицином В і ністатином. Вперше здійснено реконституцію хлорних каналів сарколеми скелетних м’язів щура ClC-1 в БЛМ і показано, що відомі блокатори цих
каналів А-9-С і ІАА 94/95 спороможні блокувати струм аніонів через ClC-1 канал лише з зовнішньої сторони м’язевої клітини. За матеріалами дисертації опубліковано 35 друкованих праць, в тому числі 22 статтi у вітчизняних та міжнародних фахових наукових виданнях, 2 патенти та 11 тез у збірках наукових конференцій.

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 24-го лютого (вівторок)2009 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі.
Слухаємо доповідь ст.н.співр. к.б.н. ЄВДОКИМОВОЇ Наталії Юріївни
"Роль трансформуючого фактору росту бета-1 у змінах позаклітинного матриксу за цукрового діабету" (відділ молекулярної імунології, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України). Мова йде за апробацію докторської дисертації. Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські
тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Роль трансформуючого фактору росту b-1 у змінах позаклітинного матриксу за цукрового діабету Н.Ю.Євдокимова
Відділ молекулярної імунології, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна

Властива цукровому діабету хронічна гіперглікемія призводе до розвитку його різноманітних ускладнень, узагальнюючою рисою яких вважається дезорганізація позаклітинного матриксу (ПКМ). Важливе значення має індукція гіперглікемією продукції TGFb1, головного регулятора метаболізму ПКМ. TGFb1 секретується в латентному стані, отже, детермінуючим етапом регуляції дії TGFb1 є його активація. Було зроблене припущення, що найбільш вірогідним механізмом активації латентного TGF?1 за умов гіперглікемії є взаємодія з тромбоспондином-1 (TSP-1). Залишалось невідомим чи здатен ендогенний TSP-1, індукований гіперглікемією, активувати TGF?1, і, якщо здатен, то чи забезпечує ця активація зміни у ПКМ різних тканин, притаманні діабету. Мета роботи полягала у з’ясуванні значення TSP-1– залежної активації латентної форми TGFb1 у змінах позаклітинного матриксу, які індуковані підвищенням концентрації глюкози. У дослідженні використовували мезангіальні клітини, дермальні фібробласти та ендотеліальні клітини (iHUVEC, ECV304) людини. Маркерами змін білків ПКМ були обрані фібронектин (FN) і інгібітор активатору плазміногену тип 1 (PAI-1), а глікозаміногліканів (ГАГ) - гіалуронова кислота (ГК), хондроітин сульфат (ХС) та дерматан сульфат (ДС).Для досягнення поставленої мети вирішували наступні задачі: (1) визначити чи
функціонує TSP-1-залежний механізм активації TGFb1 для зазначених типів клітин у базальних умовах; (2) вивчити вплив підвищеної концентрації глюкози на експресію і секрецію FN і PAI-1, на акумуляцію ГАГ та на експресію і секрецію TSP-1, TGFb1 і активацію TGFb1 для зазначених типів клітин; (3) для мезангіальних клітин вивчити ефект блокади TSP-1-залежної активації TGFb1 на продукцію FN і PAI-1 та синтез ГК за підвищення рівня глюкози; (4) для дермальних фібробластів дослідити вплив надлишку глюкози на систему ангіотензин ІІ / рецептор АТ1 і експресію фактору росту сполучної тканини (CTGF); (5) для ендотеліальних клітин визначити чи опосередковує TGFb1 збільшення продукції FN і PAI-1 і надлишкову акумуляцію ГАГ
за підвищення рівня глюкози; (6) для ендотеліальних клітин вивчити ефект D-димеру фібрину на TSP-1-залежну активацію TGFb1, секрецію FN і PAI-1 та акумуляцію ГК, ХС, ДС і гепаран сульфату (ГС). Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. В базальних умовах (за нормального рівня глюкози) механізм TSP-1-залежної активації TGFb1 функціонує в мезангіальних і ендотеліальних клітинах та в дермальних фібробластах.

2. В мезангіальних клітинах за підвищення рівня глюкози TSP-1–залежна активація  TGFb1 обумовлює збільшення експресії і секреції FN та PAI-1, збільшення експресії CTGF і стимуляцію синтезу ГК.
3. Підвищення рівня глюкози не впливає на експресію і секрецію TSP-1 та TGFb1 і на активацію TGFb1 у дермальних фібробластах, але стимулює експресію і секрецію FN і акумуляцію ГК.
4. Дермальні фібробласти хворих на цукровий діабет 2-го типу з хронічними виразками
кінцівок відрізняються від фібробластів хворих без виразок і контрольних клітин
збільшенням акумуляції високомолекулярної фракції ГК в матриксі, збільшенням експресії
CD44 і пригніченням проліферації. Секреція і активація TGFb1 однакові для всіх груп клітин.
5. За підвищення концентрації глюкози в дермальних фібробластах збільшується експресія
рецептора AT1, що призводе до незалежної від TGFbeta1 індукції експресії CTGF, який,
в свою чергу, стимулює експресію і секрецію FN.
6. В ендотеліальних клітинах TGFb1 є медіатором збільшення продукції FN і PAI-1 і
надлишкової акумуляції ГАГ за підвищення концентрації глюкози, але активація TGFb1
відбувається поза TSP-1– залежним механізмом.
7. D-димер пригнічує акумуляцію і погіршує антикоагуляційні властивості перицелюлярного
ГС ендотеліальних клітин і одночасно стимулює TSP-1-залежну активацію TGFb1 з відповідним
ефектом на продукцію FN та PAI-1 і акумуляцію ГК, ХС та ДС.
Таким чином, для всіх типів клітин, що вивчались, підвищення концентрації глюкози індукує
подібні зміни ведучих компонентів ПКМ: збільшення продукції FN та надлишкову акумуляцію ГК.
У мезангіальних і ендотеліальних клітинах медіатором цих ефектів є TGFbeta1. Для мезангіальних клітин активатором TGF?1 за підвищення рівня глюкози є TSP-1, і блокада активації повністю нормалізує стан матриксу. Однак, активація TGF?1 в ендотеліальних клітинах не обумовлена TSP-1. Для дермальних фібробластів TGFb1 не є медіатором індукованих підвищенням концентрації глюкози змін ПКМ. Збільшення продукції FN пов’язане з дією СTGF, експресія якого стимулюється активацію системи ангіотензин ІІ/АТ1. TSP-1–залежна активація TGFbeta1 відіграє ключову роль у дезорганізації мезангіального матриксу за підвищення концентрації глюкози і, отже, має важливе значення для розвитку діабетичних нефропатій.


ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
В Інституті біохімії ім.. О.В. Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”.

Чергове засідання лекторію відбудеться 27-го лютого (п’ятниця) 2009 р. о 15-ій годині у конференц-залі інституту біохімії (м. Київ, вул. Леонтовича, 9).
Із лекцією "ЧИМ КОРИСНА КВАНТОВА ХІМІЯ ДЛЯ СТРУКТУРНОЇ БІОЛОГІЇ ?"
виступить член-кор. НАН України, д.б.н., проф. ГОВОРУН ДМИТРО
МИКОЛАЙОВИЧ, заступник директора з наукової робот и та зав. відділу молекулярної
та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

До участі у лекторії запрошуються не лише аспіранти, пошукувачі, студенти ВУЗів, члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства", але й взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, які цікавляться нагальними проблемами сучасної біохімії.

Отже, до зустрічі на нашому лекторії!
З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 10-го лютого (вівторок)2009 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь аспіранта Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Лущака Олега Володимировича "Участь антиоксидантних ферментів у модифікації відповіді дріжджів Saccharomyces cerevisiae на нітрозитивний стрес". Олег Володимирович хотів би доповісти нам матеріали своєї дисертації.
Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

АНОТАЦІЯ

Лущак О.В.

Участь антиоксидантних ферментів у модифікації відповіді дріжджів Saccharomyces
cerevisiae на нітрозитивний стрес.
Дисертація присвячена вивченню нітрозитивного стресу і залучення антиоксидантних
ферментів каталази і супероксиддисмутази у модифікації відповіді дріжджів S. cerevisiae на стрес індукований окисдом азоту. Вперше встановлено, що антиоксидантні ферменти каталаза і супероксиддисмутаза беруть участь у модифікації відповіді дріжджів S. cerevisiae на дію стресу, індукованого донорами оксиду азоту. Виявили відмінність у чутливості до стресу, індукованого S-нітрозоглютатіоном, різних штамів S. cerevisiae, які характеризуються відсутністю одної або двох ізоформ каталази або супероксиддисмутази. Показали, що обробка клітин дикого типу донорами оксиду азоту призводить до підвищення активності каталази і СОД, а ефекти залежать від концентрації стресора. Встановили, що досліджуваний стрес
призводить до зниження активності аконітази внаслідок її інактивації, і зростання глютатіонового статусу, що свідчить про зміни у окисно-відновному статусі клітин. Вперше показано, що транскрипційний фактор Yap1р бере участь у підвищення активностей каталази і СОД за умов стресу, викликаного донорами оксиду азоту.
Ключові слова: дріжджі S. cerevisiae, оксид азоту, нітрозитивний стрес, антиоксидантні
ферменти, маркери оксидативного стресу.

Шановні колеги!
Знову запрошуємо до роботи лекторію для наукової молоді «Вибрані питання сучасної біохімії.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ! В ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
ПРОДОВЖУЄ СВОЮ РОБОТУ Л Е К Т О Р І Й ДЛЯ НАУКОВОЇ МОЛОДІ
„ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”.
ПЕРШЕ У 2009 РОЦІ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 30-ГО СІЧНЯ (П''ЯТНИЦЯ)
О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9).
Із лекцією "СИНАПТИЧНА ПЕРЕДАЧА ТА ПЛАСТИЧНІСТЬ" виступить завідувач відділу
нейрохімії ІБХ, к.б.н. ГІММЕЛЬРЕЙХ НІНА ГЕРМАНІВНА.
До участі у лекторії запрошуються не лише аспіранти, пошукувачі, студенти ВНЗ, члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства", але й взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, які цікавляться нагальними проблемами сучасної біохімії.
Отже, до зустрічі на нашому лекторії!

З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 4-го листопада (вівторок)2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь н. співр. відділу молекулярної біології ІБХ НАНУ к.б.н. Демиденка Дмитра Васильовича "Регуляція експресії
рецептора лімфоцитів CD5 опосередкована юбіквітин лігазою c-Cbl".
Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Регуляція експресії рецептора лімфоцитів CD5 опосередкована юбіквітин лігазою c-Cbl.

Демиденко Дмитро Васильович  науковий співробітник відділ молекулярної біології

Юбіквітинування – це вторинна модифікація протеїнів юбіквітином. Юбіквітин – це петид, який складається із 76 амінокислотних залишків, послідовність якого мало змінюється у різних видів тварин. Юбіквітином модифікуються лізини субстрата. До одного лізина може бути причеплений один юбіквітин (моноюбіквітинування) або ланцюг з багатьох юбіквітинів (поліюбіквітинування). Юбіквітини з’єднуються між собою через лізин 48 або лізин 63.
Юбіквітин лігази каталізують процес активації юбіквітина (E1 лігази) та його перенос на субстрат (E2, E3 лігази). Специфічність юбіквітинування забезпечується Е3 лігазами. У людському геномі закодовано більше сотні E3 юбіквітин лігаз. Головні типи Е3 лігаз – це RING (really interesting new gene) та HECT (homology to E6-associated protein carboxyl terminus).
c-Cbl належить до юбіквітин лігаз з RING доменом. Окрім RING домену цей протеїн массою 120 kDa містить домен зв’язування тирозин кіназ, регіон збагачений пролінами, три тирозини, які можуть бути фосфорильовані, юбіквітин ассоційований домен та лейциновий зіппер. c-Cbl експресується у більшості тканин та органів. Його клітинні функції – це направлення білків на деградацію та модуляція функції інших протеїнів. CD5 – це трансмембранний рецептор массою 67 kDa, який експресується на всіх Т лімфоцитах та В1а Б лімфоцитах. Належить до сімейства скавенджер рецепторів з мікродоменами багатими на цистеїн. Його зовнішньо-клітинна частина складається з трьох таких доменів. Цитоплазматична частина не має ензиматичної активності і містить залишки серину, треоніну та тирозину, які можуть бути фосфорильовані. У Т та Б  лімфоцитах CD5 модулює сигналінг від антигенного рецептора. Більшість літературних
данних вказують на те, що ця модуляція негативна в лімфоцитах центральної іммунної системи і позитивна в лімфоцитах периферичної імунної системи. Наші дослідження спонукав той факт, що рівень експресії CD5 значно вищий в тимоцитах c-Cbl (-/-) мишей у порівнянні з тимоцитами мишей дикого типу. Ми з’ясували, що CD5 юбіквітинується в клітинах лінії Jurkat TAg та мишиних тимоцитах і це юбіквітинування залежить від c-Cbl. Було показано також, що кількість CD5 асоційована з лізосомним маркером LAMP-1 після стимуляції значно знижена у c-Cbl (-/-) тимоцитах. При цьому рівень CD5 мРНК не відрізнявся у тимоцитах дикого типу та c-Cbl (-/-).
Було зроблено наступні висновки: - CD5 юбіквітинується, і це юбіквітинування є c-Cbl залежним- рівень CD5 на мишиних тимоцитах регулюється юбіквітинуванням та подальшою деградацією.


Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 21-го жовтня (вівторок)2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь м.н.с. каф. біохімії Харківського національного університету ім. В.М.Каразина БЕЗДУДНОЇ О.Ф. "Влияние солей тяжелых металлов на активность ферментов глиоксилатного цикла в прорастающих семенах
сои Glicine maxL". Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі
семінару. З повагою - С.О.Костерін.

Влияние солей тяжелых металлов на активность ферментов глиоксилатного цикла в прорастающих семенах сои Glicine maxL.
Бездудная Е. Ф.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, кафедра биохимии, м. н. с.

На процессы прорастания семян и урожайность культурных растений оказывают влияние
многие факторы среды, в частности, ионы тяжелых металлов, увеличение уровня которых наблюдается в окружающей среде в связи с производственной деятельности человека. Известно, что кобальт является эссенциальным микроэлементом, а кадмий - токсичным.
Глиоксилатный цикл функционирует на ранних стадиях прорастания и является одной
из стадий глюконеогенеза – превращения жирных кислот в углеводы. Ферменты
глиоксилатного цикла – изоцитратлиаза и малатсинтаза локализованы в микротельцах –
глиоксисомах. Под действием изоцитратлиазы молекула изоцитрата расщепляется на
глиоксилат и сукцинат. Глиоксилат реагирует с молекулой ацетил-КоА с образованием
малата в реакции, катализируемой малатсинтазой. Сукцинат из глиоксисом поступает
в митохондрии, где подвергается действию сукцинатдегидрогеназы с образованием
оксалоацетата – субстрата глюконеогенеза.
Поскольку глиоксилатный цикл функционирует в семенах масличных культур на ранних
стадиях прорастания, то изучение влияния указанных металлов на функционирование
ферментов глиоксилатного цикла представляет значительный интерес для прогнозирования
урожайности растений.
В работе исследовали влияние хлорида кобальта и хлорида кадмия на активность
ферментов глиоксилатного цикла – изоцитратлиазы и малатсинтазы, а также
сукцинатдегидрогеназы через одни, трое и пять суток прорастания семян сои.
Исследования показали, что активность изоцитратлиазы при проращивании семян сои
на среде, не содержащих металлов, значительно повышается на пятые сутки,
малатсинтазная - незначительно повышается на третьи сутки и снижается на пятые.
Внесение в среду проращивания хлорида кобальта показало, что соли данного металла
активируют изоцитратлиазную активность на третьи сутки, которая сохранялась на
пятые сутки, тормозит малатсинтазную активность к пятым суткам.
Хлорид кадмия ингибирует изоцитратлиазную активность в первые сутки прорастания
с последующим снижением на пятые, а при определении малатсинтазной активности
действие этого металла проявляется в более заметном уменьшении на всех
исследуемых сроках.
Что касается превращения сукцината, то под влиянием хлорида кобальта обнаружено
уменьшение сукцинатдегидрогеназной активности как на третьи, так и на пятые
сутки по сравнению с контролем, а под влиянием хлорида кадмия происходило
торможение активности сукцинатдегидрогеназы на первые сутки по сравнению с
контролем, а также значительное уменьшение фермента к пятым суткам.
Определенный вклад в синтез углеводов вносят глюкопластические аминокислоты –
аспартат и аланин.
Обсуждается влияние солей изучаемых металлов на активность ферментов глиоксилатного цикла.

Шановні колеги, добрий день! Моя інформація наступна: 23-го жовтня (четвер !)о 10 год. 30 хв. на науковому семінарі Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України відбудеться конкурс молодих вчених нашої установина здобуття стипендій імені видатних біохіміків та дирекції Інституту на 2009 р. У файлі, що додається, маєте перелік учасників конкурсу та назви їхніх доповідей. Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару-конкурсу.
З повагою - С.О.Костерін.
УЧАСНИКИ КОНКУРСУ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ- СПІВРОБІТНИКІВ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ, О,В,ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
НА ЗДОБУТТЯ ІМЕННИХ СТИПЕНДІЙ
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У 2009 р,

1. Демиденко Дмитро Васильович – наук. співр. відділу молекулярної біології, “Отримання та характеристика поліклональних антитіл до галектину-1”.
2. Корольова Дар’я Сергіївна - пров. інж. відділу структури і функції білка (аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка), “Вивчення ролі проміжних продуктів активації протромбіну в судинно-тромбоцитарному гемостазі”.
3. Крисанова Наталія Валеріївна – пров. інж. відділу нейрохімії, “Молекулярні механізми регуляції глутаматергічної синаптичної передачі за умов зміненої гравітації”.
4. Крупко Ольга Олександрівна – аспірант відділу нейрохімії, “Роль пресинаптичних
глутаматних рецепторів в модуляції процесів нейротрансмісії”.
5. Олійник Олена Сергіївна – пров. інж. відділу молекулярної імунології (аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка), “Розробка підходів для створення тест-систем на основі scFv антитіл”.
6. Петухов Дмитро Миколайович – м.н.с. відділу біохімії коферментів, “Активація процесів біосинтеза та функціонування убіхінона в тканинах щурів”.
7. Редчук Тарас Анатолійович – пров. інж. відділу молекулярної імунології (аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка), “Пошук білків-партнерів секреторного білку Mycobacterium tuberculosis MPT63 методом pull-down assay”.
8. Сівко Роман Віталійович - аспірант відділу нейрохімії, “Транспорт глутамату у нервових терміналях головного мозку за умов зміни ліпідного складу мембран”.
9. Чернишенко Володимир Олександрович – інженер І кат. відділу структури та функцій білка, “Фібриногенази з отрути Echis multisquamatis: отримання, характеристика та використання у дослідженнях фібриногену”.
10. Шкрабак Олександр Анатолійович – аспірант відділу біохімії м’язів, “Дослідження каліксаренів як молекулярних платформ для створення модифікаторів реакцій ензиматичного та неензиматичного гідролізу АТР” (проект буде виконуватися у співдружності з колегами із ІОХ НАНУ).

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу Л Е К Т О Р І Й для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 31-ГО ЖОВТНЯ(П''ЯТНИЦЯ) 2008 Р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9).
ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "РОЛЬ МІТОХОНДРІЙ В ЖИТТІ ТА СМЕРТІ КЛІТИНИ"  ВИСТУПИТЬ ДОКТ. БІОЛ. НАУК, ПРОФ. ЛІТОШЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ(ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ).
До участі у лекторії запрошуються не лише аспіранти, пошукувачі, студенти ВУЗів,члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства", але й взагалі  В С І Б А Ж А Ю Ч І, які цікавляться нагальними проблемами сучасної біохімії.
Отже, до зустрічі на нашому лекторії!
З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
16 жовтня 2008 р. о 10:30 у Актовій залі Інституту будемо слухати річні звіти молодих учених- стипендіатів
Добрий день, шановні колеги!
В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 16-го жовтня (четвер) 2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Будемо слухати річні звіти молодих вчених - стипендіатів премій імені видатних біохіміків.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Черговезасідання семінару відбудеться 14-го жовтня (вівторок)2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь м.н.с. відділу біохімії ліпідів Косякової Г.В.
“Вплив N-стеароїлетаноламіну на синтез оксиду азоту в нормі та за різних патологічних станів організму”. Мова йде за апробацію кандидатської дисертації. Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін


Тези доповіді:
“Вплив N-стеароїлетаноламіну на синтез оксиду азоту в нормі та за різних
патологічних станів організму”

м.н.с. відділу біохімії ліпідів Косякової Г.В.

Останнім часом все більшу увагу багатьох вчених світу привертають дослідження ролі ліпідів у регуляції біохімічних та фізіологічних процесів в нормальних тканинах та за патологічних станів. Новий поштовх в цьому напрямку дало вивчення біологічних ефектів класу мінорних ліпідів N-ацилетаноламінів (NAE), представником якого є N-стеароїлетаноламін (NSE). Було доведено, що ці речовини володіють широким спектром біологічної дії за умов розвитку патологічного
процесу, зокрема їх притаманні мембранопротекторні, антиоксидантні, кардіопротекторні,
імуномодулювальні, протизапальні та ін. властивості. Сьогодні механізми біологічної дії N-ацилетаноламінів широко досліджуються в багатьох лабораторіях світу. Виявлено, що ці мінорні ліпіди реалізують свій вплив через взаємодію з різними сигнальними системами організму. Привертають увагу дослідження, присвячені взаємодії NAE з системою оксиду азоту, який сьогодні розглядають як універсальний біологічний регулятор. Переважна більшість
робіт з цього напрямку досліджень виконана з використанням ненасиченого NAE –анандаміду, взаємозв’язок його з системою NO якого реалізується через канабіноїдні рецептори. В той же час, насичені представники цього класу ліпідів, зокрема NSE, які не активують СВ рецепторів, досліджені мало. Мета роботи: на моделях різних патологічних станів, в патогенезі яких має
місце дисбаланс в системі синтезу оксиду азоту (NO), дослідити вплив довголанцюжкового
NAE - N-стеароїлетаноламіну на NO-синтазний шлях утворення оксиду азоту. Для реалізації поставленої мети були визначені наступні завдання:

1) оцінити вплив NSE на вміст стабільних метаболітів NO - NO2- та NO3- за умов ішемії/реперфузії скелетного м’язу кроля;
2) на моделі іонізуючого опромінення дослідити ефекти NSE на вміст нітрит-та
нітрат-аніонів в крові щурів;
3) з метою з’ясування механізмів впливу NSE на процеси синтезу NO, дослідити особливості перетворення L-аргініну за окисним та неокисним шляхом в клітинах та органах кардіоваскулярної системи за стрептозотоциніндукованого діабету у щурів за умов введення NSE;
4) оцінити вплив різних концентрацій NSE в експериментах in vitro на активність індуцибельної ізоформи NO-синтази в еритроцитах щурів із цукровим діабетом;
5) беручи до уваги мембранотропну дію NSE та роль ліпідного оточення в регуляції активності мембранозв’язаних ферментів, дослідити вплив NSE на фосфоліпідний складмембран еритроцитів щурів із експериментальним цукровим діабетом;

6) на клінічній моделі гіпертензії малого кола кровообігу (ЛГ) дослідити особливості синтезу оксиду азоту конститутивною(cNOS) та індуцибельною (iNOS) ізоформами NO-синтази в еритроцитах хворих з різними стадіями захворювання;оцінити вплив NSE на активність iNOS в еритроцитах хворих з термінальною стадією ЛГ.

В результаті проведених досліджень на моделях різних патологічних станів (ішемія/реперфузія скелетного м’язу, радіаційне опромінення, цукровий діабет І типу, легенева гіпертензія), в патогенезі яких має місце порушення процесів синтезу оксиду азоту, була встановлена здатність NSE до регуляції вмісту стабільних метаболітів NO. Виявлено, що в основі регуляторної дії NSE полягає його інгібувальний вплив на активність індуцибельної ізоформи NO-синтази за патологічних станів, що супроводжуються гіперпродукцією NO. В дослідженнях in vitro продемонстрований інгібувальний ефект NSE в концентраціях 10–9, 10-8, 10-7 М на активність iNOS в еритроцитах щурів з експериментальним цукровим діабетом та еритроцитах хворих з легеневою гіпертензією. Встановлено, що максимальний ефект інгібування активності iNOS спостерігається за концентрації NSE 10-7 М. Під дією NSE, в результаті пригнічення активності iNOS, відбувається нормалізація активності cNOS, аргінази, вмісту сечовини та поліамінів в клітинах та органах серцево-судинної системи щурів із цукровим діабетом.
Відтворення балансу в синтезі оксиду азоту різними ізоформами NO-синтази в ендотелії аорти щурів із стрептозотоциновим діабетом під впливом NSE, сприяє відновленню реакцій розслаблення гладеньких м’язів аорти. Здатність NSE коригувати порушення фосфоліпідного складу мембран еритроцитів щурів з індукованим діабетом, що може бути одним з механізмів його інгібувального впливу на активність iNOS.

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 7-го жовтня (вівторок)2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь м.н.с. відділу молекулярної імунології Калашник О.М. (ІБХ НАН України): "Вплив продуктів деградації фібрину на клітини лінії РС-12".
Мова йде за апробацію кандидатської дисертації. Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

Тези доповіді „Вплив продуктів деградації фібрину на клітини лінії РС-12” м.н.с. відділу молекулярної імунології Калашник О.М.

Будь-які хірургічні втручання, ушкодження тканин організму та розвиток запальних процесів приводить до виходу в позасудинний простір компонентів системи зсідання крові. Під дією прокоагулянтних факторів, що вийшли з кровообігу або асоційовані з клітинами, фібриноген перетворюється в позасудинний фібрин. Накопичення позасудинного фібрину приводить до погіршення перебігу таких хвороб, як множинний склероз, інсульт, ВІЧ-енцефаліти, хвороба Альцгеймера, бактеріальні менінгіти. З іншого боку, клеї на основі фібрину запропоновано для з’єднання пошкоджених нервів, їх стабілізації під час операцій та в якості депо речовин, що покращують регенерацію нервів. Крім того, фібриновий матрикс запропонований як середовище для хромафінних клітин, трансплантація яких полегшує стан хворих при хронічних
болях та при деяких нейродегенеративних захворюваннях. Проте процеси, що відбуваються
при взаємодії фібринового матриксу і нервових клітин, вивчені мало. Обставиною, яка ускладнює ці дослідження, є те, що нервові клітини важко підтримуються in vitro. Однією з визнаних моделей нервових клітин є клітинна лінія РС-12, що походить з хромафінних клітин наднирників щура і може диференціюватися в культурі в клітини, подібні до симпатичних нейронів. Метою представленої роботи було вивчення взаємного впливу фібринового згустку і
клітин лінії РС-12.
Для реалізації поставленої мети було поставлено наступні завдання:
- дослідити вплив клітин РС-12 на фібриновий згусток;
- визначити ферменти, завдяки продукції яких клітини РС-12 гідролізують фібриновий згусток, і фрагменти фібрину, які утворюються при цьому;
- дослідити вплив продуктів деградації фібрину на швидкість проліферації, виживання, адгезію і напрямок диференціювання клітин РС-12;
- визначити рецептори до DD(D) і Е фрагментів фібрину на поверхні клітин РС-12.
При сумісній інкубації клітин РС-12 (або їх супернатантів) і фібринового згустку відбувалася руйнація останнього. Утворені продукти гідролізу фібрину і ферменти, що брали участь в цьому процесі, визначали за допомогою електрофорезу, ензим-форезу, імуноблоту, СІФА та хромогенним аналізом. Проліферацію та виживання клітин при засіванні їх в субоптимальній густині визначали за включенням тріазолілу блакитного, адгезію до культурального пластику – як процент клітин, що залишилися прикріпленими після струшування. Вплив продуктів деградації фібрину на диференціювання клітин визначали цитохімічно за активністю моноамінооксидази, рівнем тирозінгідроксилази, катехоламінів і ?3 і ?5 субодиниць нікотинового ацетілхолінового рецептору (нАХР).Здатність адгезувати до різних білків та її блокування перевіряли підрахунком кількості клітин, що прикріпилися до пре-адсорбованих на планшеті фібрин(оген)у, його фрагментів і желатину. Методом клітинного імуноферментного аналізу визначали зв’язування з клітинами DD, D, Е фрагментів фібрин(оген)у, а методом протокової цитофлюориметрії - інтегрини, що його опосередковують. Кількість та афінність
рецепторів на поверхні клітин розраховували за даними кінетичного аналізу зв’язування ФІТЦ-міченого D фрагменту. В результаті проведених досліджень було виявлено, що руйнація фібринового згустку відбувається внаслідок конститутивної секреції клітинами РС-12 плазміногену і його тканинного активатора (ТАП). Базовий рівень продукції ТАП становить 0,34 IU/мл. Утворені продукти гідролізу згустку сприяють виживанню клітин РС-12 при засіванні
в субоптимальній густині, посилюють їх адгезію до підложки та збільшують кількість
поверхневих ?3 і ?5 субодиниць нАХР. Розділені за молекулярною вагою продукти деградації фібрину різняться за своїм впливом на показники життєдіяльності клітин РС-12. Низькомолекулярні фрагменти (М.в. 10 - 30 кДа) діють подібно до ростових  факторів, стимулюючи проліферацію, виживання, подовження невритів і підвищення рівня холінергічних маркерів. Високомолекулярні фрагменти (М.в.>30 кДа), в тому числі очищені D, DD, E фрагменти фібрин(оген)у, посилюють адгезивні властивості і також покращують виживання клітин РС-12. Проведені дослідження виявили, що взаємодія як D, DD, E фрагментів, так і самого фібриногену з клітинами РС-12 опосередкована одним і тим же RGD-залежним рецептором, який після зв’язування ліганда інтерналізується і його експресія ап-регулюється.
Кінетичний аналіз показав, що кожна клітина має приблизно 1?106 сайтів зв’язування D фрагменту. Відповідно до значення коефіцієнту Хілла (0,697), взаємодія рецептор-ліганд проходить у співвідношенні 1:1 з константою афінності 8,12?106 М-1. Як було показано методом протокової цитофлуоріметрії, високомолекулярні фрагменти фібрину і фібриноген зв’язуються з клітинами РС-12 через ?v?3 інтегрин. На основі одержаних результатів було запропоновано, що взаємодія ?v?3 інтегрину клітин РС-12 з D і DD фрагментами відбувається по RGD-залежному сайту (190-202 і 346-358) в ?-ланцюгу, а з Е фрагментом – через невідомий RGD-залежний сайт, що відрізняється меншою афінністю, оскільки адгезія клітин РС-12 до
Е фрагменту була слабшою, ніж до D.
Таким чином, продукти, що утворюються при руйнації фібрину клітинами РС-12, чинять комплексну позитивну дію на життєдіяльність цих клітин. Низькомолекулярні фрагменти проявляють дію, подібну до нейротрофінів, а високомолекулярні сприяють взаємодії з позаклітинним оточенням. В практичному аспекті одержані дані допомагають пояснити суперечливі результати використання фібринових клеїв в хірургії нервів. Також отримані дані підтверджують важливість для відновлення нервових клітин відповідної активності системи фібринолізу.
Шановні колеги, вітаю Вас! Інформую, що 16 вересня 2008 р.о 10 год. 30 хв. у Актовій залі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбудеться чергове засідання наукового семінару. Будемо слухати доповідь ст. наук. співр. к.б.н. Петрової Галини Вадимівни (ІБХ НАНУ) "РОЛЬ альфа-ТОКОФЕРОЛУ ТА ЙОГО ПОХІДНИХ В РЕГУЛЯЦІЇ ІНДУКОВАНИХ
АПОПТОЗУ ТА НЕКРОЗУ ТИМОЦИТІВ ЩУРА".
Традиційно у файлі, що додається, маємо  авторські тези доповіді.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

РОЛЬ a-ТОКОФЕРОЛУ ТА ЙОГО ПОХІДНИХ В РЕГУЛЯЦІЇ ІНДУКОВАНИХ АПОПТОЗУ ТА НЕКРОЗУ ТИМОЦИТІВ ЩУРА. Петрова Г.В.

Досліджували механізми антиапоптичної дії a-токоферолу та роль структурних модифікацій його похідних в прояві цитотоксичності в первинній культурі тимоцитів щура. Проведені порівняльні дослідження впливу a-токоферолу на апоптоз та некрозтимоцитів, індукованих широким спектром цитотоксичних речовин, дія котрих спрямована на порушення різних сторін клітинного метаболізму. Визначено, що антиапоптична та антинекротична дія a-токоферолу загалом не залежить від природи апоптогенного чинника, але найбільше виражена при дії речовин, що безпосередньо порушують функціонування мітохондрій. Виявлено, що здатність a-токоферолу ингібувати індуковану розвитком оксидативного стресу загибель тимоцитів незначна, не залежить від наявності в структурі хроманового ядра його молекули вільної ОН- групи, відповідальної за прояв антиоксидантних властивостей, і не корелює з його впливом на вміст
внутрішньоклітинних АФК. Отримані дані свідчать про те, що a-токоферол не відіграє основної ролі в захисті тимоцитів від ушкоджуючої дії активних форм кисню, тобто його антиоксидантний механізм дії не є єдиним і превалюючим у запобіганні індукованої загибелі клітин.Встановлена ефективність a-токоферолу як стабілізатора структури мембран в запобіганні загибелі клітин, індукованої мітохондріальними токсинами ( антиміцин А та олігоміцин). Показано, що в інтактних тимоцитах a-токоферол, але не його похідні (a -токоферилацетат і a-токоферилхінон) на 60% підвищує активність НАД(Ф)Н-хінон-оксидоредуктази (діафорази) – ензиму, дія котрого спрямована на детоксикацію ксенобіотиків. Припускається, що одним з механізмів цитопротекторної дії a-токоферолу щодо індукованої загибелі клітин є активація ним як нетоксичним ксенобіотиком системи катаболізму ксенобіотиків, що приводить к детоксикації апоптогенного чинника, зниження його концентрації і, як результат – цитотоксичності. Встановлено, що похідні a-токоферолу як з модифікованою структурою хроманового ядра, так і варіабельністю довжини ізопреноїдного ланцюга виявляють різні біологічні властивості і у кожному конкретному випадку повинні розглядатися як самостійні біологічно-активні сполуки безвідносно властивостей самого a-токоферолу. Укорочення довжини ізопреноїдних ланцюгів
a-токоферолу, a-токоферилацетату і a-токоферилхінону до 6 атомів вуглецю ( відповідно С6- ТФ, С6-ТАц, С6-ТХ) приводить до появи у них гемолітичних та прооксидантних властивостей, які не характерні для похідних з нативною довжиною фітольного ланцюга. При цьому, модифікації хроманового ядра коротколанцюгових похідних, у свою чергу, вносять свій внесок у механізми їх дії. Так, ефект С6-ТАц обумовлений, в основному, фізичною дестабілізацією
мембран, у дії С6-ТХ превалює прооксидантний механізм, у той час як С6-ТФ в однаковій мірі виявляє як мембрано-дестабілізуючі, так і прооксидантні властивості. Встановлено, що проапоптична дія a–токоферилсукцинату на тимоцити супроводжується дозозалежним інгібуванням активності сукцинатдегідрогенази мітохондрій, причому, той факт, що інші відомі індуктори апоптозу – стауроспорин, актиноміцин D та перекис водню не викликають помітного зниження сукцинатдегідрогеназної активності, дає підставу зробити припущення, що інгібування даного ферменту є первинною подією при індукції апоптозу a–токоферилсукцинатом. Припускається, що a–токоферилсукцинат у даному випадку виступає в якості псевдосубстрату для сукцинатдегідрогенази, що призводить до інгібування її активності, порушенню роботи ланцюга передачі електрону мітохондрій, продукції активних форм кисню і запуску програми апоптозу.


Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар. Чергове засідання семінару відбудеться 23-го вересня (вівторок)2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі. Слухаємо доповідь к.б.н. пров. наук. співр. БАБІЧ Лідії Григорівни (ІБХ НАН України: "Використання протокової цитометрії для дослідження
транспорту іонів Са в ізольованих мітохондріях гладенького м’язу". Традиційно у файлі, що додається, маємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

Використання протокової цитометрії для дослідження транспорту іонів Са в ізольованих мітохондріях гладенького м’язу Бабіч Л.Г. Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, відділ біохімії м’язів

Як добре відомо, мітохондрії мають здатність накопичувати та вивільняти Са2+. Дослідження закономірностей трансмембранного обміну іонів Са2+ в мітохондріях є актуальним питанням, оскільки зміни концентрації цього катіону впливають на перебіг багатьох метаболічних процесів як у цих субклітинних структурах, так і в клітині в цілому. Раніше у нашій лабораторії властивості систем обміну Са2+ у мітохондріях міометрія вивчалися переважно із використанням ізотопної техніки (45Са2+); такий підхід дає змогу реєструвати загальну кількість накопиченого кальцію (іонізованого та преципитованого), але не суто іонізованого кальцію (Са2+). Проте виникали питання щодо властивостей трансмембранного обміну іонів Са2+, відповіді на які не можна було одержати, використовуючи ізотопний метод. Зокрема,
чому накопичення Са2+ у мітохондріях міометрія, що тестується із використанням 45Са2+, можна зареєструвати тільки за умов присутності у середовищі інкубації АТР та іонів Mg?
Як відомо, метод протокового цитометричного аналізу давно і з успіхом використовується
для цілей імунодіагностики. На теперішній час цей метод отримав більш широке застосування. Так, нещодавно вийшли роботи, результати яких вказували на можливість залучення протокового цитометра для дослідження ізольованих мітохондрій за багатьма параметрами, зокрема - для реєстрації мембранного потенціалу. В наших експериментах було досліджено Са2+-індуковані зміни мембранного потенціалу ізольованих мітохондрій міометрія та деякі закономірності обміну іонів Са. Так, зокрема, було показано, що додавання Са2+ (100 мкМ) у середовище інкубації індукує деполяризацію мітохондріальної мембрани. За попередньої присутності в середовищі інкубації рутенієвого червоного (10 мкМ) додавання Са2+ не призводить до дисипації мембранного потенціалу. При наявності у середовищі інкубації Mg2+
(3 мМ) і АТР (3 мМ) додавання Са2+ (100 мкМ) також не супроводжується деполяризацією,
що можливо пояснюється функціонуванням АТР-синтетази в оберненому напряму як
Н+-помпи, яке запобігає дисипації мембранного потенціалу мітохондрій. Було також доведено можливість реєстрації рівня іонізованого Са у матриксі мітохондрій за допомогою протокової цитометрії та флуоресцентного зонда fluo-3AM. Так показано, що за умов моделювання функціонування Са2+-уніпортеру мітохондрій має місце Са2+-індуковане збільшення інтенсивності флуоресценції зонда fluo-3, величина якого залежала від концентрації катіону; у присутності 1 мкМ протонофору СССР та 20 мкМ Са2+ інтенсивність флуоресценції зонда не змінювалась. У подальших дослідах було вивчено вплив антагоністів кальмодуліну кальмідазоліуму та трифлуоперазину на рівень іонізованого Са у мітохондріях. Внесення 10 мкМ кальмідазоліуму чи 100 мкМ трифлуоперазину у середовище інкубації призводило до
повного гальмування акумуляції іонів Са у мітохондріях. У той же час показано, що антагоністи кальмодуліну також спричинюють деполяризацію мітохондріальної мембрани. Припускається, що гальмування надходження іонів Са до мітохондрій міометрія під дією антагоністів кальмодуліну може відбуватися як за рахунок блокування утворення комплексу „Са2+-кальмодулін” і, відповідно, інгібування функціонування Са2+-уніпортеру, так/чи за рахунок дисипації мембранного потенціалу ?? як рушійної сили для акумуляції Са2+ у мітохондріальному матриксі.Таким чином, за допомогою методу протокової цитометрії можна досліджувати у випадку використання ізольованих мітохондрій гладенького м’язу: 1)закономірності трансмембранного обміну іонів Са у цих субклітинних структурах;

2)зміни мембранного потенціалу мітохондріальної мембрани;

3)зміни форми та розміру об’єкту, а також

4)проводити скринінг ефекторів, які здатні модулювати вищезазначені параметри.

Шановні колеги!
Продовжує свою роботу науковий семінар «Проблеми сучасної біохімії». Чергове засідання семінару відбудеться 9-го вересня
Шановні колеги, добрий день!
Інформую Вас, що після літніх відпусток в Інституті біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу науковий семінар «Проблеми сучасної біохімії».Чергове засідання семінару відбудеться 9-го вересня (вівторок) 2008 р. о 10 год. 30 хв. у Актовій залі інституту. Будемо слухати доповідь д.б.н., професора КОЛЬТОВЕРА Віталія Кімовича (Інститут проблем хімічної фізики РАН): "Антиоксидантна біомедицина: від хибного знання до істинної необізнаності".
Традиційно додаються авторські тези доповіді.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.
(ТЕЗИ)
АНТИОКСИДАНТНАЯ БИОМЕДИЦИНА: ОТ ЛОЖНОГО ЗНАНИЯ
К ИСТИННОМУ НЕЗНАНИЮ
Кольтовер В.К.
ИПХФ РАН, Черноголовка, Московская область
Некоторые антиоксиданты при регулярном добавлении к пище или питьевой воде продлевают жизнь животным (Harman, 1957). Однако анализ констант скоростей реакций и действующих концентраций свидетельствует, что все антиоксиданты, будь то природные аскорбиновая кислота, флавоноиды, витамин Е и др. или синтетические дибунол, «ионы Скулачева» и др., перехватывают О2?? на 5-7 порядков величины менее эффективно, чем фермент супероксиддисмутаза (СОД), созданный природой специально для борьбы с этим радикалом. Следовательно, рядом с природными антиоксидантными ферментами (in vivo), антиоксиданты перехватывают активные формы кислорода с ничтожной эффективностью. Поэтому нужно искать иные, неантиоксидантные механизмы физиологических эффектов «антиоксидантов».
Например, инъекции дибунола (4-метил-2,6-дитретбутилфенол) существенно изменяют
уровень гормонов (АКТГ и др.) в крови животных (Фролькис и др., 1985). При этом повышается степень оксигенации миокарда (Кольтовер и др., 1984). Между тем, даже кратковременная гипоксия/ишемия портит митохондрии, превращая их в генераторы О2?? (Nohl, Koltover, Stolze, 1993). Следовательно, предотвращая гипоксию, дибунол действительно способен понижать уровень радикалов в клетках, но не как перехватчик активных радикалов, а путем снижения уровня их генерации в митохондриях (Koltover, 1995).
Поскольку активность СОД и других антиоксидантных ферментов положительно
коррелируют с уровнем кортизола и дигидроэпиадростеронсульфата в крови, то еще один
путь предотвращения «свободнорадикальных отказов» in vivo – это индукция
антиоксидантных ферментов, опосредованная через нейрогормональную систему
(Goncharova et al., 2006). По-видимому, так действуют биофлавоноиды и витамин E
(Zingg, Azzi, 2004; Nelson et al., 2006).
Превентивный антиоксидантный эффект в митохондриях способен обеспечить также
ядерный спин магния-25. Магнитный изотоп 25Mg (I = 5/2), по сравнению с его
немагнитными аналогами 24Mg и 26Mg (I = 0), оказался намного более эффективным
кофактором окислительного фосфорилирования ADP (Бучаченко и др., 2004).
Соответственно, в присутствии 25Mg-ADP, по сравнению с 24Mg- или 26Mg-ADP, можно
ожидать снижения выхода О2?? как побочного продукта электронного транспорта
(Кольтовер, 2006).
УВАГА! МАЕМО ЗМІНИ У ПОЧАТКУ РОБОТИ СЕМІНАРУ ІБХ НАНУ,
ЩО ЗАПЛАНОВАНИЙ НА 26-е ЧЕРВНЯ 2008 Р. (ЧЕТВЕР)!
Як вже повідомлялося, 26-го червня 2008 р. (четвер)  у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України на науковому семінарі планується заслухати доповідь м.н.с. відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ГАЛИЦЬКОГО Володимира Адамовича
"Біоінформатичний аналіз молекулярних механізмів диференціації лімфоїдних клітин"(апробація кандидатської дисертації). Файл із тезами доповіді додається.(Halytskiy-Theses)
ПРОТЕ ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ НА НАСТУПНЕ: СЕМІНАР РОЗПОЧНЕ СВОЮ РОБОТУ О 14-30(!), А НЕ О 10-30 (ЯК ПОВІДОМЛЯЛОСЯ РАНІШЕ).
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.
Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 27-ГО ЧЕРВНЯ (П''ЯТНИЦЯ) 2008 р О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ З ЕНЗИМАМИ" ВИСТУПИТЬ Д.Б.Н. ПРОФЕСОР В И Н О Г Р А Д О В А Руфіна Петрівна(ІБХ НАН УКРАЇНИ). До участі у нашому лекторії ми запрошуємо не лише аспірантів,
пошукувачів, студентів старших курсів ВУЗів,членів молодіжної секції "Українського біохімічного товариства", але й взагалі В С І Х Б А Ж А Ю Ч И Х, яких цікавлять нагальні проблеми сучасної біохімії . Отже, до зустрічі на нашому лекторії.
З повагою – С.О.Костерін.
Шановні колеги!
УВАГА! НАРАЗІ МАЄМО АНОНС ДВОХ (!) ЧЕРГОВИХ ЗАСІДАНЬ НАУКОВОГО СЕМІНАРУ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ.О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ!
На наступному тижні відбудуться два чергових засідання наукового семінару ІБХ НАН України. Отже:- 24-го червня 2008 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі слухаємо доповідь м.н.с. І-ту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка ВАСИЛЕНКА Антона Павловича "Вплив геометричної, адсорбційної та хімічної модифікації високодисперсного кремнезему на адсорбцію желатина".
Файл із тезами доповіді додається;(Тезиси )
Шановні колеги!
27-го травня 2008 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару.Із доповіддю на тему "Бактеріальні токсини та суперантигени» виступить професор Ю. Єзепчук (університет штату
Колорадо, США). Традиційно у файлі, що додається, маєте тези доповіді, що були підготовлені автором.
Головувати на семінарі буде професор М.Д.Курський.
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.
Ю.В. Езепчак
Тезисы к лекции «Бактериальные токсины и суперантигены»
Две типа токсинов:
Тип А. Токсины. вызывающие прямое поражение клетки – мишени
Тип B. Токсины, поражающие клетку- мишень опосредованно
Токсины Тип А
Токсины этой группы оказывают воздействие на эукариотические клетки двумя путями: (I) поражают меибрану клетки-мишени (поражают клетку снаружи)
(II) поражают клетку – мишень после проникновения энзиматически активной части токсической молекулы в цитозоль (поражают клетку изнутри).
Токсины группы I не имеют субъединичной структуры (одна полипептидная цепь).
Механизм поражения включает образование пор и ионных каналов. Вызывают цитотоксический эффект. В эту группы входят гемолизины, лейкоцидины, фосфолипазы, лецитиназы.
Токсины группы II имеют субъединичную структуру и обладают бифункциональными свойствами. Субъединица В ответственна за лиганд-рецепторное взаимодействие, Субъединица А обладает энзиматичекими свойствами и поражает внутриклеточную мишень. Механизм проникновения субъединицы А в цитозоль включает процесс рецептор-опосредованного эндоцитоза. В эту группу входят такие токсины, как дифтерийный, столбнячный, ботулинический, холерный, коклюшный и другие.
Токсины Тип В
Сюда входят токсины, оказывающие поражающее действие через модуляцию иммунной системы. Эти токсины называются суперантигенами (САГ). К ним относятся стафилококковые энтеротоксины (A-F), стафилококковый токсин, вызывающий синдром токсического шока (TSST-1) и стрептококкые эритрогенный и пирогенный токсины.
Суперантигенные токсины (САГТ) не имеют субъединичной структуры. Они состоят из одной полипептидной цепи, устойчивой к протеолизу типа трипсинолиза.
Первичными клеточными мишенями для этих токсинов служат Т- и В-лимфоциты.
САГТ связываются с антигенпрезентирующими клетками (АПК) и представляются для распознавания Т-клеткам. Рецептором для САГТ на АПК служит ?-цепь молекул II класса главного комплекса гистосовместимости (МНС II).
В отличии от обычных антигенов, которые взаимодействуют с центральным участком ?–цепи, САГТ связываются с боковой областью ?–цепи молекул II класса МНС.
В распознавании Т-лимфоцитами связанного САГТ принимает участие вариабельный домен Т-клеточного рецептора (ТКР). Главную роль в распознавании играет V-сегмент ?-цепи ТКР. Участки V? элементов, с которыми взаимодействует САГТ, расположены на периферии ТКР. Что касается обычных антигенов, то они взаимодействуют с активным центром ТКР.
Специфичность взаимодействия с САГТ обусловлена его способностью распознавать определенный набор аллельных вариантов V? элементов.
Активация Т-лимфоцитов наступает в результате образования комплекса
ТКР-САГТ- МНС II.
В условиях in vivo САГТ вызывают следующие эффекты:
- массивная стимуляция Т-клеток,
-анергия,
-иммунологическая толерантность,
-апоптозис,
-иммуносупрессия.
Массивная стимуляция Т-клеток сопровождается пролиферацией и продукцией цитокинов.
Раньше других появляются факторы некроза опухолей TNF-? и TNF-?,
затем ?–интерферон (?-INF), позднее обнаруживаются интерлейкины IL-4, IL-5 и IL-10.
В период массивной стимуляции Т-клеток суперантигенными токсинами иммунный ответ на конвенциальный антиген полностью подавлен.
Будут рассмотрены также примеры суперантигенных бактериальных белков, которые не относятся к категории токсинов.

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України
продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді
„ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”.
ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 23-ГО ТРАВНЯ (П''ЯТНИЦЯ) 2008 р
. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9).
ІЗ ЛЕКЦІЄЮ " ЯВИЩЕ ТУНЕЛЮВАННЯ У ЕНЗИМАТИЧНИХ РЕАКЦІЯХ"
ВИСТУПИТЬ Д.Б.Н. ПРОФЕСОР В Е Л И К И Й МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ (ІБХ НАН УКРАЇНИ).
У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються не лише аспіранти,
пошукувачі, студенти старших курсів ВУЗів,члени молодіжної секції
"Українського біохімічного товариства", але й взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І,
яких цікавлять нагальні проблеми сучасної біохімії.
Отже, до зустрічі на нашому лекторії.
З повагою – С.О.Костерін
. (тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)

Шановні колеги!
1-го квітня 2008 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему "ІНТЕНСИВНІСТЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ТА СКЛАД ВІЛЬНИХ АМІНОКИСЛОТ КРОВІ ПРИ ГАЛЬМУВАННІ РОСТУ КАРЦИНОМИ ГЕРЕНА СПОЛУКАМИ РЕНІЮ" виступить Жабіцька Олена Денисівна,м.н.с., асистент кафедри біофізики і біохімії Дніпропетровського національного університету. Традиційно у файлі, що додається, маєте тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару. З повагою - С.О.Костерін.
ІНТЕНСИВНІСТЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ТА СКЛАД ВІЛЬНИХ АМІНОКИСЛОТ КРОВІ ПРИ ГАЛЬМУВАННІ РОСТУ КАРЦИНОМИ ГЕРЕНА СПОЛУКАМИ РЕНІЮ

Жабіцька Олена Денисівна М.н.с., асистент кафедри біофізики і біохімії Дніпропетровського національного університету

У наш час сполуки металів знаходять все більше застосування в медичній практиці і вивчення властивостей таких сполук є актуальним. Дослідження біологічної активності кластерних сполук ренію (ІІІ) з органічними лігандами проводяться на кафедрі біофізики та біохімії Дніпропетровського національного університету. Показано, що ці сполуки стабілізують мембрани еритроцитів та коригують стан окисного стресу при гемолітичних анеміях, розроблено методи отримання ліпосомних та наноліпосомних форм. Властивості кластерних сполук ренію обумовлені наявністю почверного зв’язку і залежать від природи органічних лігандів та їх розташування (цис-, транс-) навколо кластерного фрагменту. Оскільки сполуки ренію є нетоксичними та мають могутній антиоксидантний потенціал, що здатний відігравати регуляторну функцію у канцерогенезі, актуальною задачею стало з’ясування питання про можливість реалізації антиоксидантних властивостей цих сполук у моделі карциномі Герена Т8, з’ясувати чи відбувається “біохімічна модуляція дії цисплатину“ сполуками з почверним зв’язком, а також, оскільки розвиток новоутворень супроводжується анемічними станами, вивчити деякі біохімічні характеристики червонокрівців у цій моделі.
Встановлено, що кластерні сполуки ренію з органічними лігандами - ізобутиратними, ?-аміномасляною кислотою та адамантанкарбоновими - у моделі пухлинного росту виявляють властивості щодо гальмування росту пухлини, сприяють нормалізації інтенсивності перикисного окиснення ліпідів, підвищенню активності ферментів антиоксидантного захисту, підвищенню концентрації гемоглобіну, нормалізації морфологічної картини крові та амінокислотного обміну червонокрівців. Розроблено нову протипухлинну систему реній-платина, експериментально показано, що при застосуванні цієї системи сполуки ренію виявляють здатність до біохімічної модуляції дії цисплатитну. Її використання призводить до майже повного зникнення ракових пухлин у щурів, зростання концентрації гемоглобіну (на 28 - 71 %), підвищення кількості дискоцитів (у 7,2 - 7,7 разів), зменшенню ехіноцитів та патологічних форм еритроцитів в крові щурів-пухлиноносіїв. Виявлено, що застосування кластерних сполук ренію у новій протипухлинній системі призводить до значного зниження кількості кінцевих продуктів перикисного окиснення ліпідів (в 1,6 - 4,3 рази) та зростанню активності супероксиддисмутази плазми крові (до 260%). Використання сполук ренію та застосування протипухлинної системи реній-платина сприяло незначному підвищенню рівня активності каталази приблизно на 10-15% порівняно з контрольною групою. Вивчено склад вільних амінокислот плазми та еритроцитів крові у здорових людей, при деяких анемічних станах та у щурів на моделі пухлинного росту. Запропоновано показник співвідношення вільних амінокислот плазма: клітина, який суттєво змінюється при різних патологіях та залежить від ступеню гальмування пухлинного росту, отже, може бути рекомендований у медичній практиці у якості діагностичного показника, що корелює з ефективністю застосування протипухлинних препаратів. Зроблене припущення про можливі антиоксидантні функції ароматичних амінокислот в умовах інтенсивного пер оксидного стресу.
Таким чином, узагальнюючи отримані данні запропоновано можливий механізм антиоксидантних, антипроліферативних та антигемолітичних властивостей кластерних сполук ренію, який, вірогідно, обумовлений наявністю почверного зв’язку як пастки для радикалів та залежить від природи та кількості органічних лігандів.

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 28-ГО БЕРЕЗНЯ(П''ЯТНИЦЯ) 2008 р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "ПАТОЛОГІЧНІ БІЛКИ:ПРІОНИ І НЕ ТІЛЬКИ" ВИСТУПИТЬ Д.Б.Н. ВЕРЬОВКА СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ(ІБХ НАН УКРАЇНИ). У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються аспіранти, пошукувачі, студенти старших курсів ВУЗів,члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства" та взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, яких цікавлять нагальні проблеми сучасної біохімії. Отже, до зустрічі на нашому лекторії. З повагою – С.О.Костерін.

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 28-ГО ЛЮТОГО(ЧЕТВЕР) 2008 р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "МІЖМОЛЕКУЛЯРНІ ВЗАЄМОДІЇ В БІОМАКРОМОЛЕКУЛАХ ТА БІОЛОГІЧНИХ МЕМБРАНАХ. ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ФЛУОРЕСЦЕНТНИХ ЗОНДІВ" ВИСТУПИТЬ Д.Б.Н. ПРОФЕСОР ДЕМЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (ІБХ НАН УКРАЇНИ). У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються аспіранти, пошукувачі, студенти старших курсів ВУЗів,члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства" та взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, яких цікавлять нагальні проблеми сучасної біохімії. Отже, до зустрічі 28-го лютого на нашому лекторії.
З повагою – С.О.Костерін.

Шановні колеги!
12-го лютого 2008 р. у ВІВТОРОК о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему “РОЗРОБКА ІМУННИХ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НОНІЛФЕНОЛУ" виступить Гордієнко Анна Валеріївна, в. о. м. н. с. відділу молекулярної біології Інституту біохімії. У файлі, що додається, маєте тези доповіді в оригіналі. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару. З повагою - С.О.Костерін.

(тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)
РОЗРОБКА ІМУННИХ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НОНІЛФЕНОЛУ

Гордієнко Анна Валеріївна в. о. м. н. с. відділу молекулярної біології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
Велика кількість промислових хімічних речовин є забруднювачами оточуючого середовища і впливають на здоров’я людини шляхом порушення нормального функціонування ендокринної системи. Такі речовини називають ендокринними руйнівниками, до яких входять і деякі алкілфеноли, в тому числі нонілфенол (НФ). Мішенню цих речовин є ядерні рецептори стероїдних гормонів, через які відбувається регуляція ембріонального розвитку та фізіологічних процесів у дорослих особин. Показанa здатність НФ до ендокринних впливів на водні організми, птахів та ссавців. НФ відомий як надзвичайно розповсюджений забруднювач промислових водних середовищ. Його знаходять в придонних і поверхневих водах, ґрунтових водах, а також в осадових породах, на полях (у добривах, отриманих з промислових відходів) і, навіть, у продуктах харчування. Існуючі методи виявлення НФ є відносно складними, оскільки вимагають використання додаткових реактивів і етапів аналізу та дуже дорогі. Отже актуальною є розробка більш простих та дешевих, але досить чутливих інструментальних засобів для визначення НФ, придатних для використання у польових умовах. З огляду на викладене вище, метою даної роботи була розробка нових методів імунного аналізу НФ на основі імуноферментного аналізу (ІФА) та принципів біосенсорики.
Відповідно до мети роботи розроблено нові методи визначення НФ в розчинах за допомогою оптичних імунних біосенсорів на основі поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та еліпсометрії повного внутрішнього відбиття (ЕПВВ) і розроблено імунний термобіосенсор для визначення НФ в розчинах. Відпрацьовано варіант „конкурентного” ELISA методу з чутливістю виявлення НФ у межах 20-50 нг/мл. Показана можливість визначення НФ за допомогою імуносенсора на основі ППР в „конкурентному” режимі аналізу (з чутливістю 7-10 нг/мл), „прямим” способом (з чутливістю до 10 нг/мл), а також способом „донасичення” (чутливість якого сягає 2-5 нг/мл). Встановлено оптимальний варіант модифікації поверхні трансдюсера для підвищення чутливості і стабільності відгуку біосенсора. Час аналізу за допомогою ППР імунного біосенсора складає близько 10 хв. (за умови попередньої підготовки поверхні трансдюсера, включаючи іммобілізацію селективних чутливих структур). Показано принципову можливість визначення НФ за допомогою імунного біосенсора на основі ЕПВВ в концентрації до 1,2 нг/мл. Здійснена розробка інструментального аналітичного засобу – термометричного біосенсора, що базується на мікрокалориметричній реєстрації тепла, яке виділяється внаслідок взаємодії гаптена зі специфічними антитілами. Розроблений калориметричний біосенсор забезпечує визначення НФ з чутливістю 1 мкг/мл, а загальний час аналізу складає приблизно 20-30 хв. Слід зазначити, що розроблені варіанти імунних біосенсорів за чутливістю відповідають методу ELISA а, деякі з них є навіть більш чутливими. Разом з тим, на відміну від останнього вони є експресними, та не потребують використання мічених антитіл.
Отже розроблено, випробувано та запропоновано для практичного використання оптичні імунні біосенсори на основі ППР та ЕПВВ та імуносенсор на основі мікрокалориметра для експресного визначення НФ в розчинах. Слід зазначити, що розроблені методи визначення НФ у розчинах за допомогою імунних біосенсорів можуть бути успішно впроваджені в практику для високочутливого експресного аналізу на наявність НФ у природних водоймищах, очисних спорудах, у продуктах харчування і т.д.


Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ (ПЕРШЕ У ЦЬОМУ РОЦІ!)ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 25-ГО СІЧНЯ (П''ЯТНИЦЯ) 2008 р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ" ВИСТУПИТЬ д.б.н. ПРОФЕСОР Л.Б.ДРОБОТ (ЗАВ. ЛАБ. СИГНАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ КЛІТИНИ, ІБХ НАН УКРАЇНИ) . У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються аспіранти, пошукувачі,студенти старших курсів ВУЗів, члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства" та взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, яких цікавлять нагальні проблеми біохімії. Отже, до зустрічі 25-го СІЧНЯ на нашому лекторії. З повагою – С.О.Костерін.

(тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 21-ГО ГРУДНЯ (П''ЯТНИЦЯ) 2007 р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ " ДОСЛІДЖЕННЯ ПООДИНИКИХ МОЛЕКУЛ ДНК І БІЛКОВО-НУКЛЕЇНОВИХ КОМПЛЕКСІВ: "МАГНІТНИЙ ПІНЦЕТ" ТА ІНШІ "ІНСТРУМЕНТИ" " ВИСТУПИТЬ д.б.н. професор А.В.СИВОЛОБ (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються аспіранти, пошукувачі,студенти старших курсів ВУЗів, члени молодіжної секції "Українського біохімічного товариства" та взагалі В С І Б А Ж А Ю Ч І, яких цікавлять нагальні проблеми біохімії. Отже, до зустрічі 21-го грудня на нашому лекторії.

З повагою – С.О.Костерін. (тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)

Шановні колеги!
11-го грудня 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему “Вплив альфа-токоферолу на окисний метаболізм арахідонової кислоти" виступить Сілонов Сергій Борисович - провідний інженер відділу біохімії коферментів" Інституту біохімії НАНУ. Традиційно у файлі, що додається,маєте тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін. (тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)
Вплив a-токоферолу на окисний метаболізм арахідонової кислоти Провідний інженер відділу б/х коферментів Сілонов С.Б

Роботу присвячено вивченню ролі токоферолу в регуляції окисного метаболізму арахідонової кислоти по ліпоксигеназному шляху перетворення. Одержано нові дані відносно вивчення дії токоферолу на механізми перетворення арахідонової кислоти, пов’язані з обміном лейкотрієнів. Мета досліджень полягає у з’ясуванні механізмів впливу токоферолу на окисний метаболізм арахідонової кислоти та біосинтез лейкотрієнів в організмі щурів в дослідах in vitro та in vivo. Для виконання роботи використовувались наступні методи: хроматографічні (тонкошарова, гель-фільтрація, високоефективна рідинна, газова), спектрофотометричні, ензиматичні, імунологічні, фізико-хімічні, потенціометричні, ультрацентрифугування. Матеріалом для дослідів були самці білих лабораторних щурів лінії Вістар з початковою вагою в 40-50г. для моделі Е-гіповітамінозу та з вагою 150-250 г. для дослідів in vitro. Вивчено вплив Е-гіповітамінозу та його корекції на обмін ліпідів за вмістом токоферолу, холестеролу, загальних та індивідуальних фосфоліпідів, жирних кислот фосфоліпідної фракції печінки. Досліджено інтенсивність 5-ліпоксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти за вмістом арахідонової кислоти, сумарних та індивідуальних цистеїніл лейкотрієнів в крові і клітинах печінки щурів, а також мікросомальної глутатіон-S-трансферази за умов різного забезпечення токоферолом. Одержано комплекси токоферолу та токоферилхінону з токоферолзв’язуючими білками, виділеними з цитозолю печінки щурів. Досліджено роль токоферолзв’язуючих білків в процесах регуляції токоферолом утворення лейкотрієнів, зокрема вивчається вплив комплексів токоферол-токоферолзв’язуючі білки та токоферилхінон - токоферолзв’язуючі білки на активність ферментів синтезу лейкотрієнів 5-ліпоксигенази, лейкотрієн А4 гідролази, лейкотрієн С4 синтази, мікросомальної та цитозольної глутатіон-S-трансферази в дослідах in vitro. В дослідженнях на моделі Е-гіповітамінозу встановлено Зниження рівня a-токоферолу та Ca2+ холестеролу та фосфоліпідів, вмісту сумарних та індивідуальних цистеїніл лейкотрієнів в печінці та крові відносно контролю в умовах Е-гіповітамінозу, в умовах корекції відбувається підвищення майже всіх згаданих показників, ряд з яких повертаються до значень контролю. В дослідженнях на моделі in vitro встановлено що a-токоферол вірогідно знижує активність арахідонат 5-ліпоксигенази та лінолеат 5-ліпоксигенази, а токоферилхiнон не справляє вірогідного впливу на активність ферменту, в той час як комплекси токоферолу з токоферолзв’язуючими білками інгібують активність ферменту в 14 разів порівняно з контролем. Крім того вільні a-токоферол та токоферилхінон не впливають на активність лейкотрієн А4 гідролази, а комплекси a-токоферолу та токоферилхінону з ТЗБ викликають зростання активності ферменту на 33 %, а також відмічено вірогідне зростання активності лейкотрієн С4 синтетази за дії вільного токоферолу та його комплексу з ТЗБ на 15%. Ключові слова: токоферол, токоферилхінон, токоферолзв’язуючі білки, арахідонова кислота, цистеїніл лейкотрієни, 5-ліпоксигеназа, лейкотрієн А4 гідролаза, лейкотрієн С4 cинтаза, глутатіон-S-трансфераза, фосфоліпіди, метаболізм, корекція.

Шановні колеги!
В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу лекторій для наукової молоді „ВИБРАНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ”. ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ЛЕКТОРІЮ ВІДБУДЕТЬСЯ 30-ГО ЛИСТОПАДА (П''ЯТНИЦЯ) 2007 р. О 15-ІЙ ГОДИНІ У КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ (м. Київ, вул. Леонтовича, 9). ІЗ ЛЕКЦІЄЮ "ГОРИЗОНТИ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ" ВИСТУПИТЬ ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНСЬКОГО БІОХІМІЧНОГО ТОВАРИСТВА АКАДЕМІК СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ КОМІСАРЕНКО. У якості слухачів до участі у лекторії запрошуються аспіранти, пошукувачі,студенти старших курсів ВУЗів, члени молодіжної секції Українського біохімічного товариства та взагалі ВСІ БАЖАЮЧІ, яких цікавлять нагальні проблеми біохімії. Отже, до зустрічі 30-го листопада в нашому Інституті.

З повагою – С.О.Костерін. (тел. для довідок: Черниш Ірина Юріївна, 234-59-74)

Шановні колеги!
Інформую Вас, що 20 листопада 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему “Моделювання спорідненості органічних сполук до молекулярно-біологічних мішеней: нові фізико-хімічні підходи та комп’ютерні алгоритми" виступить ЯКОВЕНКО Олександр Ярославович - в.о.м.н.с. відділу комбінаторної хімії Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ. Традиційно у файлі, що додається, маєте тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.
Інститут Молекулярної Біології та Генетики НАНУ в.о.м.н.с. відділу комбінаторної хімії Яковенко Олександр Ярославович Моделювання спорідненості органічних сполук до молекулярно-біологічних мішеней: нові фізико-хімічні підходи та комп’ютерні алгоритми

Теоретичні методи моделювання молекулярно-біологічних систем дозволяють підійти до розв’язку задачі направленого конструювання молекул з наперед заданими біологічними властивостями. Існує дві парадигми такої розробки – ліганд орієнтована та рецептор орієнтована. Перша з них була популярна в 60-90 роки, коли обсяг відомостей про молекулярні механізми біологічних ефектів був малим. Починаючи з кінця 90-х рецептор орієнтована парадигма витіснила значною мірою ліганд орієнтовану. Рецептор-орієнтовані методи потребують побудови тривимірних моделей молекулярних комплексів і мають чіткий зв’язок з механізмами біологічної дії хімічної сполуки. Ідея застосування рецептор-орієнтованої парадигми базується на тому факті, що для реалізації певного біологічного ефекту хімічна сполука повинна взаємодіяти (зв’язуватись) з певними білковими ефекторами (мішенями). Таким чином, хоча афінність до ефектору не гарантує сама по собі шуканої біологічної дії, але є необхідною умовою останньої. Відповідну процедуру пошуку можна суттєво скоротити, якщо у “мокрих” експериментах тестувати лише ті сполуки що теоретично мають виявляти афінність до мішені. Високо продуктивний віртуальний скринінг (ВПВС) є на сьогодні загальноприйнятою задачею практично будь-якого проекту по пошуку низькомолекулярних органічних сполук з бажаною біологічною дією – ліків, гербіцидів, наркотиків і т.д.. Він полягає у теоретичному передбачення спорідненості мільйонів відомих синтетичних сполук до центру зв’язування певного білку-мішені та вибору серед них найбільш перспективних кандидатів для експериментального тестування. Для теоретичної оцінки спорідненості довільної хімічної сполуки до біологічного полімеру було застосовано дещо модифікований апарат статистичної фізики. В статистичні фізиці відомі наближені аналітичні розв’язки рівняння яке визначає вірогідність перебування молекулярного ансамблю в певному стані – статистичної суми - як функції від енергії молекулярної системи та її температури. Енергія молекулярної системи однозначно визначається через взаємодії, що мають у ній місце. Відношення вірогідностей зв’язаних та вільних станів системи з біополімеру-мішені, розчинника (води) та синтетичного органічної сполуки і є мірою спорідненості синтетичного ліганду до біополімеру. Однак такий підхід потребує точного врахування нековалентних взаємодій у багатоатомній системі. Для теоретичної оцінки взаємодії ліганду і рецептору застосовувався метод силових полів. Було розроблено силове поле шляхом удосконалення відомого з літератури силового поля MMFF94. Модифікація полягає у залученні авторської системи розрахунки точкових зарядів (СРТЗ) для оцінки кулонівських міжмолекулярних взаємодій. Оскільки електростатичні взаємодії є визначальними на молекулярному рівні організації матерії то таке поліпшення є суттєвим. Авторська СРТЗ є сумісною з задачею ВПВС і забезпечує відтворення дипольних електричних моментів з точністю 0.2-0.4Д проти 0.4-0.7Д заявлених для оригінального MMFF94 і має малу похибку відтворення квадрупольних електричних моментів. Для теоретичної оцінки десольватаційної енергії ліганду застосували метод GBSA в модифікації розрахунків ефективний радіусів атомів та залученні СРТЗ. Для вибірки з близько 400 сполуки отримано r2=0.71 з експериментальними енергіями, що лине на 0.01 менше найкращого відомого з літератури не квантово-механічного методу теоретичного передбачення десольватаційних енергій низькомолекулярних органічних сполук. Метод передбачення спорідненості органічного ліганду до біологічного полімеру було тестовано на вибірці відомих тривимірних структур комплексів інгібіторів ферменту СК2. Знайдено, що r2=0,96 для кореляції між експериментальними та теоретично передбаченими даними у логарифмічній шкалі. Всі відносні афінності всередині вибірки також були правильно передбачені. Побудовані детальні декомпозиції взаємозалежностей між молекулярно-механічними особливостями комплексів та їх константами зв’язування дозволили також пояснити ряд тонких моментів у механізмі зв’язування інгібіторів з активним центром ферменту СК2.

Шановні колеги!
Інформую Вас, що 13 листопада 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему “ЗМІНИ МЕТАБОЛІЗМУ ЛІПІДІВ ПРИ ПРОАТЕРОГЕННИХ СТАНАХ У ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН" виступить Загайко Андрій Леонідович, к.б.н., доц., докторант кафедри біохімії Національного фармацевтичного університету, м. Харків. Традиційно у файлі, що додається, маєте тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.
ЗМІНИ МЕТАБОЛІЗМУ ЛІПІДІВ ПРИ ПРОАТЕРОГЕННИХ СТАНАХ У ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН Загайко А.Л., к.б.н., доц., докторант кафедри біохімії Національного фармацевтичного університету, м. Харків

Досліджені декілька моделей проатерогенних станів — експериментальний метаболічний синдром, спричинений вживанням висококалорійної дієти, хронічний соціальний стрес скуп-чення, гострий емоційно-больовий стрес іммобілізації та гострий хімічний стрес, спричинений введенням високих доз іонів важких металів. Отримано численні експериментальні підтвер-дження одноманітності біохімічних змін при різних проатерогенних станах, та існування тісної залежності проатерогенних порушень обміну ліпідів, та інших факторів атерогенезу, в тому чи-слі перекисного окиснення ліпідів, змін гормонального фону та ін. за дії на організм різних за природою несприятливих чинників. Зокрема, показано, що у досліджуваних лабораторних тварин за умов використаних мо-делей розвивається ліпідоз аорти при гострому хімічному стресі, хронічному соціальномі стресі та експериментальному метаболічному синдромі, хоча і в різному ступені. Тому проведені до-слідження дозволяють зробити висновок про проатерогенність досліджуваних станів. За дослі-джуваних станів в усіх тварин спостерігається на пізніх етапах підвищення ваги тіла, розвиток гіперглікемії, гіперінсулінемії та інсулінорезистентності незалежно від статі та віку. Показано, що як при експериментальному метаболічному синдромі, так і при хронічному соціальному стресі, а також при гострому емоційно-больовому (у стрес-стійких тварин) та хімі-чному стресі в дослідних тварин спостерігається зростання вмісту кортикостероїдів в крові. Всі досліджувані проатерогенні стани виявилися не тільки інсулін-залежними, а й лептин-залежними, оскільки супроводжуються на пізніх етапах гіперлептинемією та лептинорезистен-тністю. При цьому лептинорезистентність супроводжується зростанням в гіпоталамусі вмісту орексигенного ендоканабіноїда анандаміду. З віком здатність тварин до розвитку метаболічного синдрому збільшується, причому більш істотно у самиць. Також з віком відзначається наростання ліпідозу, яке ще посилюється за розвитку гіперінсулінемії та інсулінорезистентності. Разом з тим, не тільки розвиток метабо-лічного синдрому стає більш ймовірним з віком, а й навпаки, патогенетичні прояви метаболіч-ного синдрому провокують метаболічні зсуви, характерні для старіння, зокрема, і проатероге-нез. Це підтверджує характерне зниження вмісту статевих гормонів за розвитку метаболічного синдрому. Гормональні та метаболічні зміни при проатерогенних станах є взаємозалежними, зокре-ма, причиною розвитку інсулінорезистентності при ожирінні може бути підвищення в крові вмісту ВЖК за рахунок змін у метаболічній активності жирової тканини. У самців розвиток ін-сулінорезистентності при проатерогенних станах пов’язаний, скоріше за все, зі зростанням ваги тіла, гіперлептинемією та лептинорезистентністю, а у самиць — зі зростанням секреції глюко-кортикоїдів. У самиць розвиток МС починається з прогресування інсулінорезистентності, яка запускає інші патогенетичні чинники, хоча і дещо стримується на перших етапах естрогенами. Причиною розвитку гіпертриацилгліцеролемії у дослідних тварин-самців за умов наших експериментів, ймовірно, є активація ліполізу у жировій тканині внаслідок зростання секреції глюкокортикоїдів та зменшення секреції адипонектину, що відбувається на фоні збільшення ваги тіла. При досліджуваних проатерогенних станах у печінці тварин незалежно від статі, віку та моделі відбувається активація утворення ЛДНГ1. Це, ймовірно, є однією з причин накопичення ТАГ та АпоВ-ЛП у сироватці крові дослідних тварин. При досліджених проатерогенних станах спостерігається як накопичення окисно-модифікованих ліпопротеїнів в сироватці крові, так і активація вільнорадикального окиснення в печінці, що проявляється не тільки зростанням вмісту продуктів ПОЛ, а й падінням рівня (або активності) як неферментних, так і ферментних антиоксидантів.

Шановні колеги!
Інформую Вас, що 6 листопада 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із науковою доповіддю на тему “Квантова фармакологія: історія, сучасний стан, перспективи наукових досліджень" виступить член-кореспондент НАН і АМН України, зав. кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Ч Е К М А Н Іван Сергійович. Традиційно у файлі, що додається, маєте тези доповіді. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.
Квантова фармакологія: історія, сучасний стан, перспективи наукових досліджень Чекман І.С.Член-кореспондент НАН і АМН України, професор, зав. кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Квантова фармакологія – наука, яка застосовує методи комп’ютерного моделювання та принципи теоретичної хімії, квантової механіки і фізики для дослідження молекулярної структури і механізмів дії медикаментів, їх взаємодії з рецепторами та іншими біомолекулами організму з метою встановлення первинної фармакологічної реакції лікарських засобів.
Дослідження з квантової фармакології розпочались у 80-х роках минулого століття, в тому числі на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету. Дана наука застосовує методи квантової хімії, молекулярної біохімії, квантової механіки, хемоінформатики, статистики, використовуючи відповідні програми.
На кафедрі фармакології досліджені квантово-фармакологічні властивості антигіпертензивних препаратів (каптоприл, ліприл, фозиноприл, атенолол, метопролол, пропранолол, корвазан, празозин, доксазозин), засобів для лікування аденоми передміхурової залози (тамсулозин, теразозин, альфузозин), адреноміметиків (адреналін, мезатон), нестероїдних протизапальних (анальгін, ацетилсаліцилова кислота), метаболітних (кверцетин, таурин, тіотриазолін, яктон, ацетилцистеїн) препаратів та ін.
Спеціальний розділ проведених досліджень присвячений вивченню ролі дескрипторного фармакофору, молекулярних полів, білок-лігандних взаємодій, що впливають на фармакологічну активність медикаментів, а також ролі сольватації на фізичні, фізико-хімічні процеси, які протікають у розчинах. Вивчено вплив квантово-хімічних властивостей похідних апоморфіну на їх адреноблокуючу дію.
Визначені перспективи розвитку квантової фармакології.

Шановні колеги!
16-го жовтня 2007 р. (у вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання семінару.
Тема семінару: КОНКУРСНІ ДОПОВІДІ ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ЗДОБЦУТТЯ СТИПЕНДІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ-БІОХІМІКІВ ДЛЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ім. О.В. ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ (період 2007-2008р.).
Регламент кожної доповіді – 10 хв. (+5 хв. На “запитання-відповіді”). Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
9-го жовтня 2007 р. (у вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання нашого семінару.
Тема семінару: Звіти стипендіатів іменних стипендій видатних учених – біохіміків В.О. Беліцера, Д.Л.Фердмана, Р.В.Чаговця та стипендій дирекції Інституту.
Доповідачі :
ЛУГОВСЬКА Наталія Едуардівна (стипендія імені В.О.Беліцера) ;
КРИСАНОВА Наталія Валеріївна (стипендія імені Д.Л.Фердмана);
ЧОРНИЙ Сергій Анатолійович (стипендія імені Р.В.Чаговця);
БАСАРАБА Ольга Іванівна (стипендія дирекції Інституту).
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
2-го жовтня 2007 р. (у вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання семінару. Із науковою доповіддю на тему "ВИВЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕЙРОТРОПНОЇ ДІЇ ВІТАМІНУ РР ТА ЙОГО БІОЛОГІЧНО-АКТИВНИХ ПОХІДНИХ" виступить в.о. м.н.с. відділу біохімії коферментів ІБХ НАНУ Шиманський І.О. Мова йде про апробацію матеріалів кандидатської дисертації. Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
Після літніх відпусток ми продовжуємо роботу нашого семінару. Інформую Вас, що 25-го вересня 2007 р. (у вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару.
Із науковою доповіддю на тему “ТІОЛ-ДИСУЛЬФІДНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В БІЛКАХ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ" виступить ст.н.с.відділу хімії та біохімії ферментів к.б.н. Паталах Ірина Іванівна.

Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.


Шановні колеги!
Інформую Вас, що 3 липня 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв.у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару.
Із науковою доповіддю на тему “ЗМІНИ ОБМІНУ ОКСИДУ АЗОТУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ПРИ ЙОГО ГІПЕРПРОДУКЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ КОРЕКЦІЙ (ЕПР- СПЕКТРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)” виступить Шандренко Сергій Григорович.

Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
Інформую Вас, що 26 червня 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв.у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбудеться чергове засідання наукового семінару.
Із науковою доповіддю на тему “ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ ЗА УМОВ ОКИСЛЮВАЛЬНОГО СТРЕСУ" виступить к.б.н. ЛАТИШКО Нелі Василівна (Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна).
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.


Шановні колеги!
Інформую Вас, що 19 червня 2007 р. (вівторок) о 10 год. 30 хв.у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбудеться чергове засідання наукового семінару.
Із науковою доповіддю на тему “Вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на ліпідний склад злоякісних та умовно нормальних клітин за умов канцерогенезу" виступить Хмель Т.О. (відділ біохімії ліпідів, Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна). Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.


Шановні колеги!
Інформую Вас, що 17-го травня (ЧЕТВЕР!) о 10 год. 30 хв.у Конференц-залі Інституту відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із повідомленням : “Наноструктури гідратованих фуллеренів:фізико-хімічні , біологічні властивості та перспективи застосування в сучасних нано- та біотехнологіях”.
Доповідачі: Андрієвський Г.В., Дерев`янченко Л.І., Клочков В.К. (м. Харків). Запрошую Вас та Ваших колег взяти участь у роботі семінару.


Шановні колеги!
Інформуємо Вас, що 8 травня 2007 р. (ВІВТОРОК) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ відбудеться чергове засідання наукового семінару.
Із науковою доповіддю “Fibrin polymerization. Catalyst for its own destruction” виступить професор Patrick J. Gaffney (Academic Department of Surgery, St. Thomas Hospital, London).
Запрошуємо Вас і Ваших колег до участі у роботі семінару.


Шановні колеги!

Інформую Вас, що 20 квітня (П''ЯТНИЦЯ !) о10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту відбудеться чергове засідання нашого семінару. Із повідомленням "Пошук біологічних маркерів при ембріональній патології" виступить співробітник відділу молекулярної імунології ІБХ, канд. біол. наук Мірошниченко Ольга (США).
Запрошую Вас та Ваших колег взяти участь у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.
Інформую Вас, що 6-го квітня (П''ЯТНИЦЯ !) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту відбудеться чергове засідання нашого семінару. Із повідомленням "КОНФОКАЛЬНА ЛАЗЕРНА СКАНУЮЧА СИСТЕМА LSM 510 МЕТА: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ" виступить канд. біол. наук Ячменьов Сергій Вікторович - провідний спеціалист з конфокальної мікроскопії ("Карл Цейс").

Нижче додаються тези авторської доповіді.
Запрошую Вас та Ваших колег прийняти участь у роботі семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

«КОНФОКАЛЬНАЯ ЛАЗЕРНАЯ СКАНИРУЮЩАЯ СИСТЕМА LSM 510 META: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ВОЗМОЖНОСТИ»

Ячменёв Сергей Викторович
кандидат биологических наук

Ведущий специалист по
конфокальной микроскопии
Департамент микроскопии

ООО Карл Цейсс
105 005 Москва
Денисовский пер., д.26
Тел.: +7 495 933 51 67
Факс: +7 495 933 51 55
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В докладе (~ 60-70 минут) представлены: принципы конфокальности и организации трехмерного флуоресцентного изображения; спектральный метод META-детекции; временная серия и возможности количественной оценки физиологических процессов; сканирование областей интереса (ROI) в сочетании с современными технологиями FRET, FRAP, фотоактивация и фотоконверсия.

Уникальный метод META-детекции - быстрая параллельная регистрация полного суммарного эмиссионного спектра произвольного набора флуоресцентных маркеров с последующим поканальным разделением компонент по принципу «эмиссионной дактилоскопии». Данная технология позволяет безошибочно идентифицировать каждый флуоресцентный маркер в отдельном канале, независимо от степени перекрывания эмиссионных спектров (анализ по спектрам сравнения), и в итоге получать реальное трехмерное мультифлуоресцентное изображение объекта.

FRET - флуоресцентный резонансный перенос энергии – технология, позволяющая опосредованно через флуоресцентные маркеры количественно оценивать степень межмолекулярных или белок-белковых взаимодействий в компартментах клеток.

FRAP - восстановление флуоресценции после фотоотбеливания – технология, позволяющая получать и анализировать кинетические параметры внутриклеточного молекулярного транспорта в живых биологических объектах.

Шановні колеги!
20 березня (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту відбудеться черговезасідання нашого семінару. Із повідомленням "Адгезивні білки в умовах норми та патології" виступить Д.Д. Жерносєков, ст.н.співр. відділу хімії та біохімії ферментів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Запрошую Вас та Ваших колег взяти участь у роботі семінару. З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
13 березня (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту біохімії відбудеться чергове засідання наукового семінару. Із повідомленням "Атомно-силова мікроскопія нуклеїнових кислот та їх комплексів з білками. Наноманіпулювання біополімерами та функціоналізація АСМ-зондів" виступить к.б.н. Лиманський О.П. (м. Харків, Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова). Мова йде про апробацію докторської дисертації. Запрошую Вас та Ваших колег взяти участь у роботі семінару. З повагою - С.О.Костерін.

Шановні колеги!
27 лютого (вівторок) о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту відбудеться чергове засідання семінару. Із повідомленням "Молекулярна гетерогенність ферментів енергетичного обміну клітин кісткового мозку та еритроцитів щурів за спільної дії іонізуючого випромінювання малої потужності та введення препарату “Відехол” виступить Бесерріль Арагон Габрієль Альфонсо (здобувач наукового ступеня канд. біол. наук). Дисертаційну роботу виконано на кафедрі біохімії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Шановні колеги!
Інформую Вас, що 13 лютого(вівторок)о 10 год. 30 хв. у Конференц-залі Інституту відбудеться чергове засідання нашого семінару. Із повідомленням "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ І МЕХАНІЧНОГО НАПРУЖЕННЯ НА СИНТЕЗ І СТРУКТУРУ КОЛАГЕНУ В СПОЛУЧНІЙ ТКАНИНІ" (автори - Є.Е.Перський, Ю.Г.Кот, Т.В.Жукова) виступить професор ПЕРСЬКИЙ Є.Є. (завідувач кафедри біохімії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна).