Телефонний довідник

Ukrainian English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish

Шановні колеги! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу. 10-го жовтня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь ст.н.співр. відділу хімії та біохімії ензимів ІБХ НАНУ к.б.н. ЖЕРНОСЄКОВА Д.Д. «АДГЕЗИВНІ ПРОТЕЇНИ В МІЖКЛІТИННИХ ВЗАЄМОДІЯХ ЗА  НОРМИ ТА ПАТОЛОГІЇ». Як завжди, до цього листа додаємо файл із тезами доповіді у авторському виконанні. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою – С.О.Костерін.

 

Тема: АДГЕЗИВНІ ПРОТЕЇНИ В МІЖКЛІТИННИХ ВЗАЄМОДІЯХ ЗА НОРМИ ТА ПАТОЛОГІЇ.

Робота присвячена вивченню особливостей експресії адгезивних протеїнів та участі лігандів у забезпеченні адгезивного зв’язку за фізіологічних умов та при патологічному стані. Досліджено експресію нейронального протеїну клітинної адгезії N-CAM під час розвитку та старіння тканин. Для цього протеїну досліджено експресію мінорних екзонів в скелетних та серцевих м’язах щура під час постнатального розвитку. Визначено класи м-РНК, що відповідають за синтез ізоформ протеїну N-CAM у скелетних та серцевих м’язах. Показано, що під час постнатального розвитку скелетних та серцевих м’язів експресія м-РНК, що кодують протеїн N-CAM знижується, а під час старіння – підвищується. Досліджено поліпептидний склад ізоформ протеїну N-CAM у серцевих та скелетних м’язах щурів. Проведено визначення кількості протеїну N-CAM у скелетних та серцевих м’язах. Показано, що кількість цього адгезивного протеїну в серцевих та скелетних м’язах змінюється відповідно до віку тварини: знижується під час постнатального розвитку та підвищується під час старіння, що свідчить про його участь в компенсаторних механізмах, які мають місце у м’язах під час старіння ссавців.

Досліджено експонування адгезивного протеїну N-CAM в сироватці крові хворих з гострою формою шизофренії. Зроблено висновок, що наявність ауто антитіл до протеїну N-CAM в сироватці крові є інформативним маркером цього патологічного стану.

Досліджено експресію N-кадгеринового поліпептиду в тканинах щура. На відміну від N-CAM не виявлено суттєвих змін в експресії м-РНК кадгеринового протеїну під час постнатального розвитку скелетних та серцевих м’язів щура. Виявлено класи м-РНК, які забезпечують експресію N-, E- та P-кадгеринів в тканинах головного мозку, печінки, серцевих та скелетних м’язів, нирок та легеней щура. Показано, що кожен з досліджуваних кадгеринів відрізняється за тканинним розподілом.

Проведено аналіз поліпептидних ізоформ N-кадгеринового протеїну в тканинах щура. Показано, що в деградації N-кадгерину беруть участь декілька протеїназ, серед котрих важливу роль відіграють кальпаїнові протеази, чия дія певною мірою впливає на сигнальні шляхи та адгезивні властивості N-кадгеринового поліпептиду.

При використанні моделі вироблення умовного рефлексу пасивного уникнення не виявлено критичного впливу N-кадгерину на процес навчання. Показано, що блокування кадгеринових протеїнів за допомогою антитіл в структурах гіпокампу та кори головного мозку не є критичним для формування навику у дослідних тварин.

Показано вплив компонентів плазміноген/плазмінової системи на інтегрин-залежну агрегацію тромбоцитів. Lys-плазміноген, на відміну від Glu-форми, створює інгібувальний вплив на агрегацію тромбоцитів, індуковану ADP, тромбіном та колагеном. Показано, що інгібувальний ефект Lys-форми зимогену опосередкований за рахунок лізин-зв'язуючимих сайтів його кринглових структур. Встановлено, що Lys-плазміноген перешкоджає перебудові актинового цитоскелету тромбоцитів, стимульованих тромбіном та колагеном, що може бути одним із механізмів антиагрегаційної дії Lys-плазміногену. Показано, що препарати гепаринів різної молекулярної маси у терапевтичних концентраціях не впливають на інгібувальний ефект Lys-плазміногену, який спостерігався під час ADP-індукованої агрегації тромбоцитів в зразках збагаченої тромбоцитами плазми.

Показано модулюючий вплив Lys-плазміногену на експонування адгезивного протеїну вітронектину та адгезивного протеїну Р-селектину на поверхні активованих тромбоцитів.

Показано, що форми плазміногену створюють різний вплив на формування прокоагулянтної поверхні тромбоцитів. Lys-плазміноген практично не впливає на агоніст-індуковану інтенсифікацію зв’язування анексину V, в той час як Glu-плазміноген потенціює дію тромбіну та колагену, спрямовану на інтенсифікацію зв’язування екзогенного анексину V тромбоцитами людини, яка обумовлена експонуванням фосфатидилсерину на поверхні цих клітин.

Зроблено висновок, що Lys-форма плазміногену, яка порівняно з Glu-формою характеризується відкритою конформацією і здатна утворювати зв'язки з адгезивними протеїнами, що секретуються під час вивільнення тромбоцитарних альфа-гранул, може виступати в якості адгезивного ліганду, який створює стеричні перешкоди для утворення міжклітинних контактів.

Ключові слова: протеїни клітинної адгезії, міжклітинні контакти, плазміноген/плазмінова система