Телефонний довідник

Ukrainian English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою діяльність. 10-го квітня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь завідувача відділу молекулярної біології Інституту член-кор. НАН України професора Мінченка О.Г. «Молекулярні механізми гіпоксичної регуляції у пухлинах». До цього листа традиційно додаємо файл із авторськими тезами доповіді. Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

 З повагою – С.О.Костерін.

 Семінар ІБХ   10 квітня 2018

 Молекулярні механізми гіпоксичної регуляції у пухлинах

Мінченко Олександр Григорович

д.б.н., професор, член-кор. НАН України,

завідувач відділу молекулярної біології

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Механізми відповіді клітини на гіпоксію можуть бути різними і залежать перш за все від типу клітин, тривалості і “сили” гіпоксії, а також від ряду інших чинників. Для нормальних клітин гіпоксія є токсичним фактором і індукує різноманітні процеси, що сприяють виходу із гіпоксичного стану, причому різними шляхами. В той же час, у клітинах злоякісних пухлин гіпоксія є відносною, функціональною і необхідною не лише для виживання цих клітин, а і для інтенсивної їх проліферації. Забезпечується це багатьма унікальними для пухлинних клітин механізмами, не притаманними нормальним, нетрансформованим клітинам. На перших етапах дії гіпоксії на клітини відбуваються швидкі зміни у фосфорилюванні-дефосфорилюванні ключових регуляторних протеїнів для нормалізації порушень гомеостазу і виходу із гіпоксичного стану.

За більш тривалої дії гіпоксії на клітини включаються інші механізми, що опосередковуються транскрипційним фактором HIF (hypoxia inducible factor) і не лише ним. Особливістю пухлинних клітин є те, що в них розвивається резистентність до токсичної дії гіпоксії і що вони використовують гіпоксію для посилення гліколізу та синтезу нуклеотидів і нуклеїнових кислот, які необхідні для посиленої проліферації. В них розвивається стрес ендоплазматичного ретикулума, який є облігатним фактором злоякісного росту і сигнальні шляхи якого переважно перекриваються із шляхами гіпоксичної регуляції через специфічні нуклеотидні послідовності у промоторах онкогенів та про-проліферативних генів. З цими послідовностями можуть зв’язуватися такі транскрипційні фактори як XBP1, HIF, а також BMAL1/ARNTL. Транскрипційний фактор XBP1 частково опосередковує один із сигнальних шляхів стресу ендоплазматичного ретикулума, а BMAL1/ARNTL контролює функцію біологічного годинника і низку метаболічних процесів.

Аналізуються дані стосовно молекулярних механізмів, завдяки яким клітини злоякісних пухлин не лише виживають за постійного стресу ендоплазматичного ретикулума та гіпоксії, а і використовують ці фактори для інтенсифікації проліферативних процесів та пригнічення апоптозу в результаті специфічного для цих клітин репрограмування геному.