GoogleTranslate

Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

Газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр"

"Біохіміки України зберуться в Тернополі"

Микола ШОТ

Упродовж п’яти днів — з 30 вересня до 4 жовтня Тернопіль прийматиме учасників ХІІ Українського біохімічного конгресу. Такий масштабний захід проводять раз на чотири роки. З’їдуться на форум понад 400 осіб.

 

Голова організаційного й програмного комітетів конгресу академік Національної академії наук та Національної академії медичних наук, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, президент Українського біохімічного товариства Сергій Комісаренко в розмові з кореспондентом «УК» зауважив, що серед учасників форуму будуть не лише біохіміки, а й фахівці, які розвивають науки про життя. Адже хоч біохімію вважають центральною наукою про життя, є багато відгалужень, з’являються нові науки, тобто біохімія має своє місце й водночас співпрацює з багатьма іншими.

Місцем проведення ХІІ Українського біохімічного конгресу стане Тернопільський національний медичний університет імені Івана Горбачевського — видатного ученого та організатора охорони здоров’я. Народився він у селі Зарубинці на Тернопільщині. Ставши біохіміком, уперше синтезував сечовину, першим передбачив, що протеїни складаються з амінокислот. Нині відомо, що Іван Горбачевський був одним з номінантів на Нобелівську премію 1911 року, першим європейським міністром охорони здоров’я. Тому й вирішили конгрес біохіміків організувати саме в Тернополі.

Першу пленарну лекцію на конгресі зробить академік Сергій Комісаренко. Її тему він окреслив так: «Досягнення наук про життя — основа сучасної та майбутньої медицини». Ця доповідь буде своєрідною базою для подальшої роботи форуму.

Друга лекція складатиметься із двох виступів, що присвятять академікові Іванові Горбачевському. Ректор Тернопільського національного медичного університету професор Михайло Корда розповість про Івана Горбачевського як видатного вченого, громадсько-політичного й державного діяча, а професор першого медичного факультету Карлового університету у Празі Станіслав Штіпек — як про засновника чеської медичної хімії.

Програма конгресу складатиметься не лише із пленарних, а й симпозіальних засідань. Інколи паралельно відбуватимуться по кілька симпозіумів. Будуть і круглі столи. Під час цих заходів мають намір обговорити тему біо­безпеки, наголос поставлять і на біоінформатиці, нанобіотехнології, системній біології, використанні грід-технологій. Ітиметься також про сталий розвиток і природокористування в Україні.

Організують два освітні семінари. Один з них проводитиме науковець зі США доктор Шандор Варі. На ньому обговорюватимуть, як впливають інновації на медицину і як справжня медицина не може без інновацій.

Другий семінар відбудеться завдяки Федерації європейських біохімічних товариств, рівноправний член якої — Українське біохімічне товариство. На цьому заході розглядатимуть такі робочі питання: як шукати міжнародні гранти, як правильно писати наукові статті, щоб вони побачили світ у відомих наукових часописах, як викладати біохімію та інші науки про життя.

У межах конгресу відбудеться з’їзд Українського біохімічного товариства. Воно існує 91 рік. Це одна з найстаріших біохімічних організацій у світі. В Україні цю структуру заснував академік Олександр Палладін, який створив 1925 року Інститут біохімії, названий нині його іменем.

На з’їзді прозвітують про міжнародну й національну діяльність товариства як громадської професійної організації та про діяльність її членів, оберуть керівництво, обговорять інші питання.

При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: Урядовий кур'єр