Інститут біохімії ім. О.В Палладіна НАНУ
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР. Це був перший інститут біохімії на теренах СРСР, та один із перших українських науково-дослідних інститутів. Засновник Інституту, академік Олександр Володимирович Палладін Залишався його незмінним директором до лютого 1969 року. Пізніше інститут очолювали В. А. Бєліцер (1969-1972), М. Ф. Гулий (1972-1977), В. К. Лішко (1977-1988), С. В. Комісаренко (1989-1992), Г. В. Донченко (1993-1998). З травня 1998 року Директором Інституту є С. В. Комісаренко.
За час свого існування інститут пройшов складний та часто важкий шлях - від невеликого колективу вчених-однодумців до потужної науково-дослідної установи із загальновизнаними школами і вченими, які є експертами у біохімії та суміжних галузях науки.
У 1926 році академік С. О. Палладін засновує "Український біохімічний журнал" - перший біохімічний журнал у СРСР
У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Під час Великої вітчизняної війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К - метилнафтохінону (вітаміну К3) і його водорозчинного препарату вікасолу.
Протягом кількох наступних десятиріч наукові дослідження виконувалися переважно з таких актуальних і важливих для практики на той час біохімічних проблем:
1. Біохімії харчування, особливо біохімії вітамінів, зокрема біохімії гіпо- і авітамінозних станів організму. Вивчалися вміст вітамінів у харчових продуктах, їхня роль у процесах внутрішньоклітинного обміну речовин у нормі та за різних патологічних станів тваринного організму. Вчені інституту активно розповсюджували знання про вітаміни серед медичних працівників і широких верств населення;
2. Біохімії головного мозку, яка в перші п'ять років роботи інституту посідала чільне місце серед розроблюваних наукових проблем. Досліджувались біохімічна статика і динаміка різних відділів центральної і периферичної нервової системи. Результати наукового пошуку засвідчили, що для кори головного мозку, окрім відомої на той час функціональної і анатомічної топографії, є властивою і хімічна топографія, тобто було показано, що функціонально і структурно різні макро- і мікроутворення кори мозку істотно відрізняються між собою за хімічним складом. Уже тоді були започатковані також дослідження з біохімічної динаміки центральної і периферичної нервової системи, які згодом встановили наявність у нервовій тканині й біохімічної топографії;
3. Біохімії м'язової діяльності. Досліджувались питання біохімії втоми, біохімії тренування, а також впливу фізичної праці і характеру їжі на м'язову втому.
Після реевакуації Інституту біохімії з Уфи спочатку до Москви, а потім - у травні 1944 року - до Києва, науковий колектив у короткий строк відновив розробку традиційних для нього і української біохімії в цілому проблем динамічної і функціональної біохімії, а саме: біохімії нервової системи, біохімії м'язової діяльності, біохімії вітамінів, біохімії зсідання крові, біохімії харчування людини і годування сільськогосподарських тварин.
У 2006 році загальна чисельність співробітників інституту становить 367 , в тому числі 137 науковців, з яких 4 академіки, 3 член-кореспонденти, 20 доктори і 87 кандидати наук. До структури Інституту входять 10 наукових відділів: регуляції обміну речовин (керівник - к.б.н. В.О. Михайловський), молекулярної імунології (керівник - академік С.В. Комісаренко), біохімії коферментів (керівник - чл..-кор. НАНУ Г.В. Донченко), нейрохімії (керівник - к.б.н. Н.Г. Гіммельрейх), біохімії ліпідів (керівник - чл.-кор. НАН і АМН України Н.М. Гула), структури і функції білка (керівник - д.б.н. Г.Л. Волков), біохімії м'язів (керівник - чл.-кор. НАНУ С.О. Костерін), хімії і біохімії ферментів (керівник - д.б.н. С.О. Кудінов), молекулярної біології (колишній відділ біохімії сенсорних і регуляторних систем) (керівник - д.б.н. О.Г. Мінченко), науково-технічної інформації (керівник - к.б.н. В.М. Данилова), 5 наукових лабораторій: медичної біохімії (керівник - к.б.н. Д.І Апуховська), оптичних методів дослідження (керівник - к.б.н. В.Ф.Горчев), технології біопрепаратів (керівник - к.б.н. З.М.Даценко), білкових технологій (керівник - к.б.н. С.І.Андріанов), сигнальних механізмів клітин (керівник - д.б.н. Л.Б.Дробот), а також загальноінститутські допоміжні науково-технічні підрозділи: група електронної мікроскопії, група хроматографії, радіологічна група і віварій піддослідних тварин.
У 1969 р. у Львові було організовано два відділи Інституту біохімії АН УРСР - відділ біохімії клітинної диференціації (завідувач - проф. С. Й. Кусень) та відділ регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук (завідувач - проф. Г. М. Шавловський). В 2000 р. на базі Львівського відділення було створено Інститут біології клітини НАН України.
Наразі наукові дослідження в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна проводяться у таких основних напрямах: - вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем; - з'ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів та ін.); - розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.
Протягом 80 років співробітниками Інституту було отримано понад 300 авторських свідоцтв і патентів СРСР та України на винаходи. Згадаємо лише декілька найважливіших з них: спосіб припинення кровотеч і прискорення загоювання ран (вікасол); білкові кровозамінники і чисельні білкові препарати системи зсідання крові; набори високоефективних добавок до кормів, які значно підвищують продуктивність великої рогатої худоби, свиней, птиці, риби, бджіл; методи виділення, очистки, кількісного визначення та вивчення фізико-хімічних і біологічних властивостей ряду білків і їх комплексів із біологічно активними речовинами, а також вітамінів і їхніх похідних; способи одержання нових сорбентів; прийоми консервування статевих клітин; нові тести і прилади для діагностики ряду захворювань; спосіб одержання мічених антитіл; чисельні високоефективні лікувальні препарати (мікроцид, штучний шлунковий сік. медичний пепсин, відеїн-D3, аденілова кислота, медихронал, намацит, пантокрин, анцистрон-Н, протипухлинний препарат мебіфон, філомек та інші); ряд біологічно активних речовин, які широко використовуються у практичній медицині, тваринництві і птахівництві; в останні роки в Інституті було створено унікальну колекцію гібридом - продуцентів моноклональних антитіл для діагностики системи гемостазу, туберкульозу, діабету, кашлюка та деяких інших захворювань.
Багаторічні дослідження, передача досвіду з покоління до покоління вчених привели до формування традицій та наукових шкіл Інституту у певних напрямах біохімічної науки. Зокрема, можна назвати вже сформовані або такі, що формуються, наукові школи та їх засновників: БІОХІМІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ - О.В.Палладін, В.К.Лішко; БІОХІМІЯ МЯЗІВ - О.В.Палладін, Д.Л.Фердман, М.Д.Курський, С.О.Костерін; БІОХІМІЯ ВІТАМІНІВ ТА КОФЕРМЕНТІВ - О.В.Палладін, С.І.Винокуров, Р.В.Чаговець, В.П.Вендт, А.Г.Халмурадов, Г.В.Донченко; РЕГУЛЯЦІЯ МЕТАБОЛІЗМУ, БІОСИНТЕЗ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ ТА ЛІПІДІВ - М.Ф.Гулий, Д.О. Мельничук, Н.М.Гула; СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ БІЛКА - В.О.Бєліцер, Т.В. Варецька, Е.В. Луговський, Л.В.Медвєдь; БІОХІМІЯ ФЕРМЕНТІВ - О.С.Циперович, С.О.Кудінов; БІОХІМІЯ ІМУНІТЕТУ - С.В.Комісаренко.
В інституті у різний час та протягом різних строків працювало понад 20 членів різних академій наук. Серед них (крім частіше згадуваних у тексті статті), зокрема, були: Є. Б. Бабський, Г. В. Єльська, Г. X. Мацука, Д. О. Мельничук, Е. Т. Сорені, А. М. Утевський, Г. В. Фольборт, А. Г. Халмурадов та інші.
На базі Інституту біохімії за його ініціативою та за підтримки керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка створено відділення (філія) кафедри біохімії біологічного факультету університету, завідувачем якого наразі є акад. С.В.Комісаренко. Відділення готує бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Біотехнологія".
Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття вченого ступеня доктора і кандидата біологічних наук із спеціальностей "Біохімія" і "Біотехнологія". Спецрада працює в Інституті біохімії з 1963 року (раніше приймалися роботи і з молекулярної біології). За цей час було розглянуто 556 дисертаційних робіт, із них 79 - на здобуття наукового ступеня доктора наук.
У 1998 році було відновлено роботу Ради молодих учених інституту (на теперішній час голова ради - к.б.н. Т. О. Векліч). Нині Рада молодих учених щорічно проводить конкурси наукових робіт із залученням до участі в конкурсах молоді з інших науково-дослідних інститутів.
Для заохочення наукової молоді та для покращення підготовки наукових кадрів Вчена рада інституту прийняла рішення встановити, додатково до проведення конкурсів, чотири річні стипендії для молодих вчених: три стипендії носять імена В. О. Бєліцера, Д. Л. Фердмана і Р. В. Чаговця, четверта стипендія - від дирекції Інституту.
На базі Інституту працює засноване О. В. Палладіним Українське біохімічне товариство. Його президентом на даний час є С. В. Комісаренко. Товариство разом з Інститутом біохімії регулярно проводять з'їзди - важливіи форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.
За заслуги в розвитку біологічної науки, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів та наукові розробки, які сприяли створенню нових технологій і препаратів для медицини, сільського господарства, харчової промисловості тощо Інститут біохімії та його співробітників неодноразово відзначено нагородами. Так, інститут нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (16 травня 1969 р.) та орденом Трудового Червоного Прапора (19 грудня 1975 p.). Багатьох співробітників було нагороджено орденами та медалями. У 1973 році НАН України заснувала премію ім. О. В. Палладіна, якою нагороджено 16 науковців з Інституту біохімії.
Інститут біохімії ім. О.В Палладіна Національної академії наук України
Вул. Леонтовича, 9, Київ, 01601, Україна Тел.:+ (380-44) 2345974; факс:+ (380-44) 2796365 E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
