Відділ хімії і біохімії ферментів
Завідувач – Кудінов Станіслав Олександрович,
д-р біол.наук, професор
Тел.:+ (380-44) 234-90-56
Відділ хімії та біохімії ферментів
Назви тем/проектів з коротким їхнім змістом
Тема: „Вивчення механізму фібринолізу в станах норми, гострої фази та оксидативного стресу з метою створення нових тромболітичних засобів на основі плазміногену” Програма: Відомча НАНУ
Дослідження спрямовані на:
• вивчення особливостей дискоординації фібринолітичного каскаду внаслідок порушення рівнів білків системи фібринолізу, а саме плазміногену (Pg), тканинного активатора плазміногену (t-PA), інгібітора тканинного активатора плазміногену (PAI-1), комплекса t-PA-PAI-1, а також рівня протеїну С (PrC) в плазмі крові хворих з тромбогенними патологіями;
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків між запаленням та зсіданням/фібринолізом;
• виявлення редокс-чутливих білків у механізмі фібринолізу та пошук експериментальних підходів до їх залучення у процес окисно-відновних перетворень.
Тема (науковий проект): „Дослідження молекулярних механізмів фібринолізу в станах гострої фази при тромбогенних захворюваннях.”
Програма: „Новітні медико-біологічні проблеми та оточуюче середовище людини”
Дослідження спрямовані на:
• вивчення механізму фібринолізу в умовах набутого дефіциту протеїну С;
• дослідження причинно-наслідкових зв’язків між виникненням дефіциту протеїну С та розвитком запалення чи оксидативного стресу;
• розробку способів тестування концентрації та функціональної активності протеїну С в білкових препаратах крові.
В рамках теми №15: “Структурно-функціональний аналіз білків за норми та деяких патологій”
Розділ „Розробка способу отримання концентрату протеїну С” Комплексна цільова програма “Фундаментальні основи геноміки та протеоміки”
Дослідження спрямовані на:
• розробку методу синтезу метало-афінного сорбенту для вилучення протеїну С (PrC) з плазми крові та продуктів її переробки на основі сополімерізації аллільних та метакрилатних мономерів з акриламідом;
• розробку методів очищення протеїну С з продуктів фракціонування крові за Коном та тестування якості отриманого кінцевого препарату.
Наукові співробітникив відділу та їхні публікації
Завідувач – д.б.н. Кудінов Станіслав Олександрович, д.б.н., професор
.
З початку 80-х років досліджує механізм фібринолізу, зокрема структуру плазміногену, а також локалізацію, хімічну природу і специфічність ділянок його взаємодії з субстратами. Автор концепції про фізіологічну релевантність проведення тромболітичної терапії препаратом плазміногену. Сучасні наукові інтереси спрямовані на дослідження патофізіологічного механізму фібринолізу та пошук способів його корекції.
Вибрані публікації:
1. Kastrukina G.F., Taran L.D., Kudinov S.A. Kinetic characteristics of fibrinogen and fibrin hydrolysis by plasmin 1 and 2 and miniplasminogen. / Thromb. Res. - 1986. - V. 41, №5. - P. 681-688.
2. Verevka S.V., Kudinov S.A.,Grinenko T.V. Arginyl-binding sites of human plasminogen. Thrombos. Res. 1986. V.41. p.689-698.
3. Lezhen T.I., Kudinov S.A., Medved’ L.V. Plasminogen-binding site of the thermostabke region of fibrinogen fragment D. Febs. Letters. March 1986. V 197. Num.1,2. P. 59-62.
4. Novokhatny V.V., Matsuka Y .V., Kudinov S.A. Analysis of ligand-binding to kringle 4 and 5 fragmebtsfrom human plasminogen. Thromb. Res. 1989. v.53. №3. P.243-252. 5. Matsuka Yu.V., Novokhatny V.V.,Kudinov S.A. Fluorescence spectroscopic analysis of ligand binding to kringle 1+2+3 and kringle 1 fragment from human plasminogen. Eur.J. Biochem. 1990. V.190. p.93-97.
6. Кудинов С.А. Механизм фибринолиза и тромболитическая терапия // Укр. біохім. журн. - 2000. - № 4-5. - С. 90-98.
7. Маслюк А.Ф., Кудинов С.А. Пути и перспективы создания аффинных сорбентов для выделения плазминогена из плазмы крови человека // Укр. біохім. журн. – 2003. – Т.75, №3. – С.33-44.
8. Паталах І. І., Кудінов С. О. Система гемостазу за гострої фази запалення при тромбогенних патологіях // Укр. біохім. журн. – 2008. – т. 80, № 1. - C..5-12.
Гол. наук. співр. Макогоненко Євген Митрофанович, д.б.н.
Відп. виконавець розділу: „Вивчення механізму латеральної асоціації протофібрил фібрину” (у співробітництві із відділом структури і функції білка – зав. від. д.б.н. Е.В.Луговськой).
Вибрані публікації:
1. Makogonenko, E., Goldstein, A. L., Bishop, P.D., and Medved, L., (2004) Factor XIIIa incorporates thymosin ?4 preferentially into the fibrin(ogen) ?C-domains. Biochemistry, 43: 10748-10756.
2. Mincheff, M., Zoubak, S., Altanakova, I., Tchakarov, S., Pogribnyy, P., Makogonenko, E., Botev, S., Meryman, H., (2005) Depletion of CD(25+) cells from human T-cell enriched fraction eliminates immunodominance during priming with dendritic cells genetically modified to express a secreted protein. Cancer Gene Ther., 12: 185-197.
3. Mincheff, M., Zoubak, S., Makogonenko, Y. (2006) Immune responses against PSMA after gene-based vaccination for immunotherapy-A: results from immunizations in animals. Cancer Gene Ther. 13: 436-444.
4. Sarafanov, A.G., Makogonenko, E.M., Pechik, I.V., Radtke, K.P., Khrenov, A.V., Ananyeva, N.M., Strickland, D.K., Saenko, E.L.( 2006) Identification of coagulation factor VIII A2 domain residues forming the binding epitope for low-density lipoprotein receptor-related protein. Biochemistry, 45: 1829-1840.
5. Makogonenko, E., Ingham, K.C., Medved, L. (2007) Interaction of the fibronectin COOH-terminal Fib-2 regions with fibrin: further characterization and localization of the Fib-2-binding sites. Biochemistry, 46: 5418-5426.
6. Ananyeva, N., Makogonenko, Y., Kouiavskaia, D., Ruiz, J., Limburg, V., Meijer, A., Khrenov A. V., Shima, M., Strickland, D. K., and Saenko E.L.(2008) The binding sites for the VLDL receptor and LRP are shared within coagulation factor VIII. Blood. Coagul. Fibrinolysis. 19:166-77.
Ст. наук. співр. Березницький Георгій Констянтинович , к. х. н.
Відп. виконавець розділу: „Створення афінних сорбентів для одержання концентрату протеїну в лабораторних умовах”
Вибрані публікації:
1. Маслюк А.Ф.,Кудинов С.А., Березницкий Г.К., Шиханова Н.А.,Шахнин Д.Б., Прокопова Е.В. Фотохимический синтез биоаффинного сорбента для извлечения плазминогена. Укр.біохім. журн., 2002. Т.74, №2. С.45-51
2. Маслюк А.Ф., Керча С.Ф., Шахнин Д. Б., Березницкий Г.К., Шиханова Н. А, Сопина И.М., Кудинов С.А. Фотоинициированная сополимеризация в растворе N-винилпирролидона с мономерами винилового ряда. // Высокомол. соед. – Сер. А – 2004. – Т. 46, №4. – С. 1-3.
3. Маслюк А.Ф., Березницкий Г.К., Сопина И.М., Керча С.Ф., Шахнин Д.Б., Кудинов С. А. Иммобилизация L-лизина на пространственно-сшитый гранулированный сополимер (матрицу) аффинного сорбента // Доповіді Національної академії наук України. – 2004. – №8. – C. 146-152.
Т. в. о. ст. наук. співр. Паталах Ірина Іванівна, к.б.н.
Відп. виконавець розділів: „Дослідження механізму фібринолізу у станах норми та гострої фази запалення”, „Дослідження системи фібринолізу при змінах редокс-стану крові”, „Експериментальне підтвердження можливості корекції протеїн С-залежних тромбогенних станів шляхом застосування препаратів протеїну С”. Виконавець розділу „Відпрацювання способів отримання концентратів протеїну С та визначення активності протеїну С в різних умовах експерименту”
Вибрані публікації:
1. Patalakh I. I., Shtemenko N.I., Baydal O.P. Rhenium cluster compounds as POL regulators in human RBC // Metal ions in biology and medіcinе. – 2002. – Vol. 7. - Р. 489.- 491.
2. Паталах І.І., Зеленюк М.А., Лемешко І.В. Роль вільнорадикальних процесів у регуляції еритропоезу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2005. – Вип. 45. – С. 23-25.
3. Паталах І.І Редокс-регуляція клітинних сигналів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2005. – Вип. 46. – С. 64-67.
4. Паталах І.І., Лутай М.І., Гавриленко Т.І., Ломаковський О.М., Корніліна О.М., Шкрабак М.О., Кудінов С.О.Активність білків системи фібринолізу у хворих на стабільну стенокардію з ознаками запалення // Лаб. діагностика. – 2007. – Вип. 4(42) – с.14-19.
5. Паталах І.І., Рока-Мойя Я.М. Метод оцінки редокс-стану плазми та сироватки крові // Лаб. діагностика. – 2008. – Вип. 1(43) – с.34-39.
6. Паталах І. І., Кудінов С. О. Система гемостазу за гострої фази запалення при тромбогенних патологіях // Укр. біохім. журн. – 2008. – т. 80, № 1. - C..5-12.
Т. в.о. ст. наук. співр. Жерносєков Дмитро Данілович, к. б. н.
Відп. виконавець розділів:
„Відпрацювання способів одержання концентратів PrC, АТ ІІІ та інших білків для створення протитромботичних засобів корекції протеїн С-залежних тромбогенних станів” “Відпрацювання способів отримання концентратів протеїну С та визначення активності протеїну С в різних умовах експерименту”.
Вибрані публікації:
1. Жерносєков Д.Д. Роль адгезивних білків у процесі нормального і патологічного тромбоутворення //Лабор. діагностика. – 2007. – 2(40). – С.72-76.
2. Жерносєков Д.Д. Адгезивные белки в процессе воспаления. // Біополімери і клітина. –2007. – Т.23, 6. – С.483-487
3. Жерносєков Д.Д. Білки клітинної адгезії нервової тканини під час нормального розвитку та при патології. – Вид-во ДНУ, Дніпропетровськ, 1998. - 80с.
