Останній із могікан (пам’яті Максима Федотовича Гулого)
Чи доводилось вам зустрічати на своєму шляху людей, що є втіленням життєвої сили та енергії? Так?
Тоді ми розповімо ще про одну унікальну людину – Максима Федотовича Гулого, академіка, одного з засновників вітчизняної біохімії, який прожив більше 102 (!!!) років. Максим Федотович до останніх днів свого життя зберіг ясний та допитливий інтелект, творчу активність та жагу до життя. Таких яскравих прикладів людського та творчого довголіття у вітчизняній науці зовсім обмаль.
Максим Федотович 73 роки свого життя віддав Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна, де очолював один з відділів, який зараз носить назву «Регуляції обміну речовин». Цей видатний вчений був «останнім із могікан», неперевершеним та визнаним знавцем обміну речовин. Свої унікальні знання Максим Федотович плідно втілював у практичну діяльність, впроваджуючи чисельні винаходи у медицину, ветеринарію, сільське господарство та харчову промисловість. Геніальність його ідей полягала у створенні препаратів з використанням простих сполук, які беруть участь в обмінних процесах та здатні впливати на їхні ключові ланки, тим самим підтримуючи життєву та захисну силу організму.
Наш поважний колега-довгожитель є автором 27 патентів та авторських свідоцтв. Сьогодні, 3 березня, у День його народження ми пригадуємо одну із геніальних ідей Максима Федотовича, що була ним втілена у декілька препаратів. Сутність ідеї полягала в ключовій ролі вуглекислоти в регуляції спрямованості та інтенсивності метаболізму у тварин та людей, оскільки ця сполука є одним з компонентів бікарбонатної буферної системи крові, що підтримує кислотно-лужний баланс. За певних умов зв’язування вуглекислоти в організмі можливе посилення синтезу певних протеїнів. В результаті проведених досліджень в цьому напрямку, по-перше, було розроблено методи діагностики, профілактики та лікування захворювань, які патогенетично пов’язані з порушенням кислотно-лужного гомеостазу, а по-друге, було створено препарат «Карбоксилін» для використання у тваринництві з метою посилення швидкості лактації та приросту живої маси великої рогатої худоби. За цю роботу у 1985 році Максима Федотовича було удостоєно почесного звання Лауреата Державної премії УРСР у галузі науки та техніки.
Для використання у медичних цілях після деякої модифікації «Карбоксиліну» був створений препарат «Намацит», який сприяє регенерації ушкоджених тканин, нормалізує та підсилює окисно-відновні та біосинтетичні процеси, забезпечує високий рівень циклу трикарбонових кислот – центральної ланки енергетичного та пластичного обміну. Крім того цей препарат характеризується антигіпоксичною та антацидною дією. Після проведених апробацій та досліджень «Намацит» був рекомендований як «Адаптогенний препарат», тобто препарат що підсилює опірну здатність організму до несприятливих умов, зокрема до вікових змін. І треба сказати, що саме цей ефект Максим Федотович побачив одним з перших серед усіх можливих дій свого винаходу та з ентузіазмом застосовував його, приймаючи «Намацит» протягом довгих років! У день 100-річного ювілею за неперевершений вклад у науку нашого видатного колегу було нагороджено високим званням Героя України!
Світла пам'ять Людині та Вченому!
Ольга Гудкова, Неллі Латишко
3 березня 2017р.