Оберіть свою мову

Телефонний довідник(Оновлена версія за 2025р.)

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

Шановні  колеги,  день добрий!  В Інституті біохімії  ім. О.В.Палладіна
НАН України продовжує свою роботу НАУКОВИЙ   СЕМІНАР. 2-го листопада  (ВІВТОРОК) о 10-30  ранку  в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь наукового співробітника відділу регуляції обміну речовин ІБХ НАНУ к.б.н. Шандренка С.Г. «Обмін формальдегіду: практичні аспекти». Як завжди авторські тези доповіді маєте у файлі,
що додається. Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару.
З повагою - С.О.Костерін.

 

Тези доповіді наукового співробітника відділу регуляції обміну речовин к.б.н. Шандренка С.Г. на тему: «Обмін формальдегіду: практичні аспекти»

 Існуючі методи визначення рівня формальдегіду в біологічних зразках виконуються в умовах in-vitro, тому отримані результати не завжди точно відображають стан його обміну в організмі. Для коректної оцінки розроблено метод, що наближених до умов in-vivo: в організм дослідних тварин вводиться дімедон, який в реакції з формальдегідом утворює стабільний комплекс - формалдімедон, концентрацію якого в біологічних зразках визначається флуорисцентним методом. Розроблений метод апрабовано в дослідах на щурах при введенні формальдегіду, а також на моделях навантаження субстратом та інгібування ферменту. Показано, що форміат та тіопролін - продукти метаболізму формальдегіду в організмі, є додатковими джерелами для його утворення.

Альдегіди активно вступають в реакцію з відновленими SH-групами. Так формальдегід з цистеїном утворює тіозалідин-4-карбоксилат, з глутатіоном – S-формілглутатіон. Тому екзогенні джерела SH-сполук можуть бути використані для нормалізації рівня альдегідів при їх гіперпродукції в організмі. Цей підхід реалізовано при розробці препарату для лікування алкогольної інтоксикації.

Існують точки перетину шляхів метаболізму формальдегіду та оксиду азоту. Так модулюючи рівень формальдегіду в організмі можна впливати на обмін оксиду азоту. На реалізації цього ефекту ґрунтується дія розробленого препарату для нормалізації стану при нітрозативному стресі.

В дослідженнях з добровольцями показано, що бактеріальна інвазія Helicobacter pylori у шлунку може бути джерелом формальдегіду з креатину. Наявність наднормальної кількості бактеріальної флори може призвести до небажаної біотрансформації ряду фармакологічних препаратів з утворенням токсичних сполук, наприклад, гідроксиламін, що проявляє гематотоксичні властивості. Останній також є продуктом метаболізму ряду інших фарм.препаратів, таких як сульфаніламіди, дапсон. Результати дослідження токсичної дії гідроксиламіну на щурах відкрили нові аспекти механізму його токсичності. Формальдегід швидко вступає в реакцію з гідроксиламіном, утворюючи формалоксим. Результати дослідження підтверджують здатність формальдегіду знижувати ступінь токсичності гідроксиламіну. Тому препарати, що є екзогенними джерелами формальдегіду, є перспективними для комплексного застосування з відповідними фарм.препаратами з метою зменшення їх токсичності та збільшення фармакологічних доз.