Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою діяльність. 10-го квітня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь завідувача відділу молекулярної біології Інституту член-кор. НАН України професора Мінченка О.Г. «Молекулярні механізми гіпоксичної регуляції у пухлинах». До цього листа традиційно додаємо файл із авторськими тезами доповіді. Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою – С.О.Костерін.
Семінар ІБХ 10 квітня 2018
Молекулярні механізми гіпоксичної регуляції у пухлинах
Мінченко Олександр Григорович
д.б.н., професор, член-кор. НАН України,
завідувач відділу молекулярної біології
Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
Механізми відповіді клітини на гіпоксію можуть бути різними і залежать перш за все від типу клітин, тривалості і “сили” гіпоксії, а також від ряду інших чинників. Для нормальних клітин гіпоксія є токсичним фактором і індукує різноманітні процеси, що сприяють виходу із гіпоксичного стану, причому різними шляхами. В той же час, у клітинах злоякісних пухлин гіпоксія є відносною, функціональною і необхідною не лише для виживання цих клітин, а і для інтенсивної їх проліферації. Забезпечується це багатьма унікальними для пухлинних клітин механізмами, не притаманними нормальним, нетрансформованим клітинам. На перших етапах дії гіпоксії на клітини відбуваються швидкі зміни у фосфорилюванні-дефосфорилюванні ключових регуляторних протеїнів для нормалізації порушень гомеостазу і виходу із гіпоксичного стану.
За більш тривалої дії гіпоксії на клітини включаються інші механізми, що опосередковуються транскрипційним фактором HIF (hypoxia inducible factor) і не лише ним. Особливістю пухлинних клітин є те, що в них розвивається резистентність до токсичної дії гіпоксії і що вони використовують гіпоксію для посилення гліколізу та синтезу нуклеотидів і нуклеїнових кислот, які необхідні для посиленої проліферації. В них розвивається стрес ендоплазматичного ретикулума, який є облігатним фактором злоякісного росту і сигнальні шляхи якого переважно перекриваються із шляхами гіпоксичної регуляції через специфічні нуклеотидні послідовності у промоторах онкогенів та про-проліферативних генів. З цими послідовностями можуть зв’язуватися такі транскрипційні фактори як XBP1, HIF, а також BMAL1/ARNTL. Транскрипційний фактор XBP1 частково опосередковує один із сигнальних шляхів стресу ендоплазматичного ретикулума, а BMAL1/ARNTL контролює функцію біологічного годинника і низку метаболічних процесів.
Аналізуються дані стосовно молекулярних механізмів, завдяки яким клітини злоякісних пухлин не лише виживають за постійного стресу ендоплазматичного ретикулума та гіпоксії, а і використовують ці фактори для інтенсифікації проліферативних процесів та пригнічення апоптозу в результаті специфічного для цих клітин репрограмування геному.