Оберіть свою мову

Телефонний довідник(Оновлена версія за 2025р.)

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !

       26-го вересня 2025 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».

       Із міждисциплінарною доповіддю «ГЕКСАГОНАЛЬНІ СІТЧАСТІ КОМІРКИ В МОЗКУ ЯК СИНЕРГЕТИЧНА ПРОБЛЕМА НЕЙРОФІЗІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ ТА ХІМІЇ» виступив доктор фізико-математичних наук професор ЧАЛИЙ Олександр Васильович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедрa медичної і біологічної фізики та інформатики.

У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін проінформував присутніх, що професор Чалий О.В. є знаним фахівцем у галузі фізики фазових переходів, розсіяння електромагнітних хвиль. Втім, для нас особливо цікаво, що він має досягнення у галузі вивчення проблем біологічної та медичної фізики. Так, Олександр Васильович уперше запропонував фізико-математичну модель психофізичних процесів синаптичної передачі інформації з використанням теорії фазових переходів у просторово обмежених системах. Треба відзначити й результати, що були одержані професором Чалим у галузі теорії самоорганізації і утворення впорядкованих структур в фізико-хімічних і медико-біологічних системах. Він – знаний викладач, який активно розробляє актуальні проблеми педагогіки вищої та середньої школи, зокрема, мова йде за викладання медичної і біологічної фізики. Автор понад 500 наукових робіт. Професор Чалий О.В. – автор та співавтор великої кількості цікавих міждисциплінарних підручників, зокрема: «Медична і біологічна фізика» українською та англійською мовами, «Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія», «Медична фізика. Динамічні та статистичні моделі», посібник «Медична і біологічна фізика (практикум)», «Нерівноважні процеси в фізиці та біології», «Флуктуаційні моделі процесів самоорганізації», «Процеси впорядкування та самоорганізації у флуктуаційних моделях відкритих систем». Мені приємно відзначити, сказав Сергій Олексійович, що зовсім нещодавно (у лютому 2025 р.) вийшла чудова, можна сказати унікальна книга Олександра Васильовича на англійській мові «Що таке медицина? Фундаментальні принципи фізики в медицині та не тільки», видавництво – Springer Nature Switzerland.

 

Далі з міждисциплінарною науковою доповіддю виступив професор Олександр Чалий. У своїй доповіді він висвітлив питання щодо класифікація Фейнмана 3ьох етапів вивчення природних явищ, акцентував увагу на відкритті клітин "місця" та клітин "сітки" в мозку тварини і людини (Нобелівська премія з медицини/фізіології за 2014 рік), а також на експериментальному вивченні гексагональних сітчастих комірок в мозку. Обговорювалося питання щодо різних систем з гексагонами в живій та неживій природі. Були викладені елементи флуктуаційної теорії  фазових переходів і критичних явищ, а також синергетики (принципи та методи). Доповідач торкнувся й питання щодо класів універсальності. Було розглянуто аналогію між сітчастими комірками в мозку та вихровими структурами в надпровідниках. І, нарешті, обговорювався гамільтоніан Гінзбурга-Ландау та флуктуаційна модель для систем з хімічними реакціями. Далі проф. Чалим був сформульований Перший принцип для системи гексагональних сітчастих комірок в мозку.

Із запитаннями до доповідача та обговоренням доповіді виступили: акад. НАН У С.Костерін, акад. НАН У Я.Шуба, проф. Т.Борисова, акад. НАН У С.Комісаренко, проф. О.Матишевська, проф. В.Пашинська та інш.

У своєму прикінцевому виступі головуючий академік С.О.Костерін подякував доповідачу за цікаву міждисциплінарну доповідь на стику «Нейрофізіологія + Біофізика + Молекулярна фізика + Синергетика», яка була вислухана аудиторією з великою увагою. Головуючий побажав Олександру Васильовичу подальших творчих успіхів.

На честь доповідача – професора О.В.Чалого та слухачів міждисциплінарного семінару студентом Національної музичної академії України Кирилом Кадуріним був  виконаний твір класичної музики Ф.Шопена – скерцо, опус 54, № 4.

ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ:  https://youtu.be/MvWYi8U22Fs

  Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж  З  С Е М І Н А Р У

(фото – к.б.н. Майі Григорьєвої)

  Академік С.Костерін відкриває семінарське засідання

На трибуні – доповідач професор О.Чалий

 В залі засідань

Запитання до доповідача від академіка Я.Шуби

Запитання до доповідача від професора Т.Борисової

Запитання до доповідача в онлайні від професора В.Пашинської

Дискусія між академіком С.Комісаренком та професором О.Чалим

Дискусія між професором О.Матишевською та професором О.Чалим

На честь доповідача професора О.Чалого та слухачів семінару

студент Національної музичної академії України К.Кадурін

виконує твір Шопена – скерцо, опус 54, № 4

 

Фото на згадку про семінарське засідання

Шановні коллеги! З того часу, як був започаткований наш загальноакадемічний  семінар (квітень м-ць 2023 р.), на його засіданнях з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили 25 доповідачів:

  • заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID-19 в Україні»;
  • директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія – вчора, сьогодні, завтра»;
  • професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
  • завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
  • завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
  • професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
  • завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
  • директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
  • головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математи     чних наук професор  Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
  • завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України  професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
  • завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
  • директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
  • заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
  • професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
  • завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
  • завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту  біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
  • завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук»;
  • завідувач відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Валерій Філоненко, доповідь «СоАлювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів»;
  • директор Інституту теоретичної фізики ім. академіка Боголюбова НАН України доктор фіз.-мат. наук Сергій Перепелиця, доповідь «Протийони ДНК: від біологічних функцій до технологічних застосувань»;
  • доктор біол. наук В’ячеслав Шкриль, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, доповідь «Молекулярні механізми кальцієвої сигналізації в збудливих клітинах: функціональна роль ріанодинових рецепторів»;
  • директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор технічних наук академік НАН України професор Володимир Широков, доповідь «Еволюція як універсальний природний закон»;
  • професор кафедра теоретичних основ високих технологій Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор фіз.-мат. наук професор Валерій Лозовський, доповідь «Нефункціоналізовані наночастинки та наноструктуровані поверхні як антивірусні/антимікробні агенти»;
  • завідувач відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України член-кореспондент НАН України, академік НАМН України, професор Віталій Кордюм, доповідь «Біологія, що нарисована»;
  • директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України професор Євген Головаха, доповідь «Біологічне та Соціальне»;
  • професор кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктор фіз.-мат. наук професор  Олександр Чалий, доповідь «Гексагональні сітчасті комірки в мозку як синергетична проблема нейрофізіології, фізики та хімії».

                                         ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ У ЖОВТНІ МІСЯЦІ !

З повагою,

науковий керівник семінару

академік НАН України, професор                                            Сергій Костерін

 26 вересня 2025 р.