biochemistry.org.ua — ЗУСТРІЧ

ЗУСТРІЧ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ПРОФЕСОРА С.О.КОСТЕРІНА ЗІ СТУДЕНТАМИ 3-го КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «БІОТЕХНОЛОГІЯ» ННЦ «ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ» КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

29 вересня 2025 р. відбулася зустріч академіка НАН України професора С.О.Костеріна зі студентами ННЦ «Інституту біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На зустрічі був присутній професор кафедри біофізики та нейробіології докт. фіз.-мат. наук професор Ю.І.Прилуцький.

На початку зустрічі академік С.О.Костерін розповів студентам про історію Інституту біохімії, акцентував увагу на наукових досягненнях його колективу напередодні 100-річчя цієї установи. Мова йшла за визначні фундаментальні та прикладні досягненнях вчених Інституту в галузі біохімії, біофізичної хімії та біотехнології. Історія Інституту пов’язана з іменами таких видатних вчених, як академік О.В.Палладін, академік В.О.Беліцер, академік Р.В.Чаговець, академік М.Ф.Гулий, член-кор. НАН України Д.Л.Фердман, професори В.П.Вендт та О.С.Циперович. І наразі в Інституті працюють відомі Наукові Школи, які були започатковані нашими видатними науковцями. Головні напрями дослідження Інституту присвячені з’ясуванню іонних, молекулярних, мембранних та клітинних механізмів функціонування організму людини та пошуку шляхів регуляції цих механізмів в нормі та за патологічних станів з метою створення біотехнологічної продукції: діагностикумів, лікарських та вітамінних засобів, кровоспинних та ранозагоювальних біоматеріалів тощо.

Студенти були ознайомлені з структурою Інституту, проінформовані за різноманітні форми роботи з науковою молоддю.

При цьому відзначалося, що в Інституті біохімії вже багато років щорічно проводяться традиційні Конкурси молодих науковців – студентів, аспірантів, молодих кандидатів наук та докторів філософії, зазвичай за наступними науковими напрямами – біохімія, медична біохімія, молекулярна біологія та біотехнологія. Сергій Олексійович закликав студентів до активній участі у черговому Конкурсі, який заплановано на 2026 р. Буквально було відзначено наступне: «Якщо Вам є що сказати, якщо маєте свої ідеї – сміливо виходьте на трибуну»! Адже персональна усна доповідь сприяє власному чіткому формуванню наукових поглядів, вмінню зрозуміло викладати свої думки, формує культуру відповіді на запитання та участі в дискусіях та культуру підготовки презентацій. Сьогодні, нажаль, коли оцінка наукової творчості вчених вкрай заформалізована, живе спілкування у форматі «Доповідач – Аудиторія» є необхідним та корисним для усіх науковців, у тому числі й для наукової молоді (особливо у випадку формування культури підготовки презентацій, відповідей на запитання до доповідача та конструктивної наукової дискусії).

Академік Костерін підкреслив, що саме фундаментальна наука є основою пізнання закономірностей та механізмів протікання біологічних процесів (ключове питання: «як воно працює»?). Але ПРИРОДА зовсім «не знає» про те, що дослідники, відповідно до своїх вподобань, схильностей, освіти, здібностей, знань, «диференціюють» її у форматі БІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ ТА ХІМІЇ. ВОНА — ЄДИНА! Дійсно, найцікавіші фундаментальні проблеми сучасної біології, у тому числі біохімії, молекулярної біології, біофізики та біотехнології, локалізовані саме на «перехресті» різноманітних наук і наукових напрямів — наприклад, у галузі вивчення механізмів ензиматичного каталізу, мембранного транспорту речовин, внутрішньоклітинної сигналізації, розповсюдження нервового імпульсу, біомеханохімічних явищ, біосенсорики, ліганд-рецепторної взаємодії, доставки ліків в клітини з використанням «молекулярних платформ», дослідження проблем біоінформатики і структурної біології.

І ще одне. Безперечно, вивчення фундаментальних проблем, відзначив Сергій Олексійович, потребує активного залучення методів та методологій, теорій, гіпотез, концепцій, бачень, уявлень, які притаманні не лише біохімії, молекулярній біології та біофізиці, але й фізичній, колоїдній та супрамолекулярній хімії, термодинаміці, хімічній фізиці, математичній та комп'ютерній біології. Саме з цим пов'язане виникнення в останні десятиріччя таких трансдисциплінарних наук та наукових напрямів, як фізико-хімічна біологія, біофізична хімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізична біохімія, біоматематика та біоінформатика, квантова біохімія, молекулярна фізіологія, біоінженерія, молекулярна медицина, інженерна ензимологія, технічна біохімія, біосенсорика, нанобіотехнологія, біохімія «in silico», теоретична та системна біологія тощо. Видаються журнали та монографії з такими назвами, працюють відповідні Інститути, проводяться фахові міждисциплінарні наукові конференції та симпозіуми.

Було наголошено наступне: очевидно, що подальший прогрес у галузі теоретичного та практичного вирішення різноманітних проблем сучасної біологічної науки неможливий без ґрунтовної підготовки біологів — студентів та аспірантів — у сфері фундаментальних дисциплін не лише біологічного, але й хімічного, фізико-хімічного та фізико-математичного циклів.

Звісно, часто важко передбачати, як колись відгукнуться результати фундаментальних досліджень (про це свідчать чимало прикладів з історії науки). Головне – щоб вони відгукнулися добре, з користю для людини, а не на шкоду їй.

І тому Сергій Олексійович наголосив, що все ж таки найвища мета науки – зробити так, аби людині жилося краще (на додачу до пізнання). Отже, великої поваги та уваги заслуговують корисні прикладні розробки у галузі біотехнології та біомедицини, охорони здоров’я, збереження довкілля, біобезпеки, якісного харчування тощо. І в цьому відношенні Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна має визначні здобутки. Наш Інститут продовжив свою роботу в умовах пандемії COVID-19 та не зупинив свою діяльність й під час повномаштабного вторгнення. І нині дирекція і колектив Інституту роблять усе можливе, щоб наукова робота не припинялася, співробітники продовжували систематично працювати, щоб до Інституту приходила здібна наукова молодь, закуповувались реагенти, модернізувалося обладнання тощо.

Доповідач підкреслив, що добра освіта, всебічна трансдисциплінарна підготовка наукових та науково-інженерних кадрів — фахівців у галузі природничих та технічних наук — запорука наукового, технологічного та соціального прогресу України!

Далі академік С.О.Костерін продемонстрував студентам відеопрезентацію, присвячену діяльності загальноакадемічного міждисциплінарного щомісячного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології», який з квітня 2023 р. функціонує на базі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. На теперішній час відбулося 25 засідань цього семінару. Було відзначено, що двері Інституту біохімії, засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару завжди відкриті для студентів.

Сергій Олексійович відзначив, що 3-и найважливіші інституції формують особистість творчої людини: СІМ’Я, ШКОЛА та ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД. Він побажав студентам великих успіхів у навчанні та науковій роботі, особистого щастя!

Потім студенти відвідали лабораторію Оптичних методів дослідження, де канд. хім. наук С.О.Карахім та канд. техн. наук О.Ю.Чуніхін ознайомили їх з роботою на лазерному конфокальному мікроскопі та лазерному фотон-кореляційному спектрометрі, а також на інших приладах.

ФОТОРЕПОРТАЖ З ЗУСТРІЧІ

(фото – канд.. біол. наук Майї Григор’євої)