ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
На базі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу міждисциплінарний загальноакадемічний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
28-го ЛИСТОПАДА 2025 р. (П’ЯТНИЦЯ) о 10-30 в Актовій залі Інституту (вул. Леонтовича, 9) відбудеться чергове (27-е) засідання нашого семінару. З міждисциплінарною доповіддю «КРИЗА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ» виступить доктор біологічних наук старша наукова співробітниця відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України МОШИНЕЦЬ Олена Володимирівна.
АВТОРСЬКІ ТЕЗИ ДОПОВІДІ ДОДАЮТЬСЯ ДО ЦЬОГО ЛИСТА.
Як завжди, прийняти участь у роботі семінару можна буде й в онлайн-режимі за адресою: https://meet.google.com/ete-wanq-rza
Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі семінару.
Мета загальноакадемічного семінару полягає у періодичному заслуховуванні та обговоренні наукових доповідей, присвячених застосуванню сучасних експериментальних та теоретичних методів хімії, фізики та математики для вирішення нагальних проблем біології, зокрема – у галузі біохімії, біофізики, молекулярної та клітинної біології, молекулярної фізіології, біоенергетики, геномики, медичної біології, фармакології, нанобіотехнології, системної та синтетичної біології та т.і.
Організація зазначеного семінару була обумовлена прогресуючим розвитком таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, біомедицина, штучний інтелект в біології та медицині тощо.
Д.б.н, с.н.с відділу регуляторних механізмів клітини Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Мошинець Олена Володимирівна
КРИЗА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ В УКРАЇНІ:
СУЧАСНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
Актуальність: Резистентність до антибіотиків є однією з найсерйозніших загроз людству. За даними Європейського центру контролю та профілактики захворювань (ECDC), K. pneumoniae, P. aeruginosa та Acinetobacter spp. демонструють найвищий ступінь резистентності (понад 70% резистентних фенотипів) до основних груп антибіотиків. Більше того, відсоток резистентних інвазивних ізолятів в Україні в середньому в 10 разів вищий, ніж у країнах Західної Європи (Швейцарія, Португалія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина) (Antimicrobial resistance surveillance in Europe 2022 – 2020 data, 2022), що спричиняє високі ризики госпітальних інфекцій і летальність внаслідок надання медичних послуг.
Війни часто призводять до епідеміологічних спалахів стійкості до антибіотиків. Війна в Україні також суттєво вплинула на локальне та глобальне поширення антимікробної резистентності. Одним із драматичних наслідків російсько-української війни є широке розповсюдження суперрезистентних бактерій, в тому числі майже повністю резистентних, або XDR (extensively drug-resistant) штамів, та резистентних до всіх лікарських засобів – так звані PDR (pandrug resistant) штами. PDR бактерії є стійкими до всіх доступних в Україні антибіотиків, тому інфекції, які вони викликають, не мають стандартних терапевтичних підходів для лікування. Це не тільки становить серйозну загрозу життю госпіталізованих пацієнтів, але також є викликом для інфекційного контролю та в цілому системі охорони здоров'я. Крім того, висока вартість новітніх антибіотиків та їхня недоступність в Україні і далі загострює проблеми, з якими стикається медична система. Доступність та ефективність резервних антибіотиків з активністю проти грам-негативних бактерій в Україні є обмеженою. Так, колістин є антибіотиком із дуже слабкою терапевтичною ефективністю, крім того, резистентність до колістину вже не є рідкістю в українських госпітальних ізолятах, а вартість цефтазидим/авібактаму не сплачується лікувальним пакетом Національної служби здоров’я. Цей дефіцит потенційно ефективних антибіотиків додає ще один рівень складності лікування бойових травмам та підвищує на максимальний рівень загрозу здоров'ю госпіталізованих пацієнтів.
В таких жорстких умовах критичного дефіциту ефективних антибіотиків і розвитку панрезистентності єдиним практичним рішенням є пошук нових терапевтичних підходів на основі комбінацій антибіотиків, що є доступними для терапії. Наразі в Україні немає достовірних даних про ефективність будь якої комбінованої терапії в лікуванні XDR/PDR госпітальних інфекцій різноманітної локалізації. Використання рекомендованої наказом МОЗ України № 1513 від 23.08.2023 комбінації цефтазидим/авібактаму з азтреонамом наразі в Україні є обмеженим через її вартість. Таким чином, жодної терапевтичної стратегії для менеджменту XDR/PDR госпітальних інфекцій українського епітипу немає.
Мета: раціональне обґрунтування принципово іншого терапевтичного підходу у лікуванні XDR/PDR грамнегативних інфекцій – шляхом індукції колатеральної чутливості до бета-лактамних антибіотиків азитроміцином.
Методи дослідження: мікробіологічні, біохімічні, цитологічні, молекулярно-генетичні, експериментальна терапія.
Головні результати: головним науковим результатом є відкриття та опис механізмів азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості до деяких бета-лактамних антибіотиків у K. penumoniae. Зокрема, досліджено феноменологію явища та вивчено клітинні механізми, які індукуються азитроміцином та впливають на відновлення чутливості до деяких бета-лактамів. Таким чином, раціональне обґрунтування явища азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості дозволить створити раціональне пояснення феномену та спростить його використання, адже не потребуватиме дослідження цього явища у вигляді синергії азитроміцину і меропенему чи піперацилін/тазобактаму в кожному окремому випадку інфекції.
Описаний та доведений феномен повернення чутливості до меропенему та інших беталактамних антибіотиків на фоні застосування азитроміцину відкриває нові можливості для терапії повністю резистентних грамнегативних штамів K. penumoniae та інших бактерій в першу чергу в країнах із обмеженими ресурсами та також в країнах із високою розповсюдженістю антибіотикорезистентності. Головною перевагою розробленого підходу у лікуванні XDR/PDR інфекцій таких, як K. pneumoniae і P. Aeruginosa, є фінансова доступність такого методу. Також важливо наголосити, що запропонована терапія складатиметься з антибіотиків груп широкого доступу і нагляду, а не з антибіотиків резерву, що знизить об’єм використання антибіотиків резерву та підвищить стандарти лікування українських пацієнтів до передових західних стандартів в області утримання від використання антибіотиків резерву, якими є, зокрема, азтреонам і цефтазилим/авібактам за AWaRe класифікацією від ВООЗ.
Азитроміцинова комбінована терапія вже використовується в багатьох лікарнях України, а в деяких на основі цього підходу затверджені СОПи (стандарти операційних процедур, або «протоколи»); ріст закупівель азитроміцину в 2025 році (за станом на серпень місяць) вже перевищив в два рази минулорічні закупівлі. Отже, успішно проліковані сотні пацієнтів.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ! ЗА ЧАС, ЩО МИНУВ ПІСЛЯ ЗАПОЧАТКУВАННЯ СЕМІНАРУ, НА ЙОГО ЗАСІДАННЯХ З МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ НАУКОВИМИ ДОПОВІДЯМИ ВЖЕ ВИСТУПИЛИ 26 ДОПОВІДАЧІВ:
заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID- 19 в Україні»;
директор Навчально-наукового Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія вчора, сьогодні, завтра»;
професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук»;
завідувач відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Валерій Філоненко, доповідь «СоАлювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів»;
директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Перепелиця, доповідь «Протийони ДНК: від біологічних функцій до технологічних застосувань»;
доктор біол. наук В’ячеслав Шкриль, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, доповідь «Молекулярні механізми кальцієвої сигналізації в збудливих клітинах: функціональна роль ріанодинових рецепторів»;
директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор технічних наук академік НАН України професор Володимир Широков, доповідь «Еволюція як універсальний природний закон»;
доктор фізико-математичних наук професор Валерій Лозовський, Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідь «Нефункціоналізовані наночастинки та наноструктуровані поверхні як антивірусні/антимікробні агенти»;
завідувач відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України професор Віталій Кордюм, доповідь «Біологія, що намальована»;
директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України професор Євген Головаха, доповідь «Біологічне та Соціальне»;
професор кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктор фізико-математичних наук професор Олександр ЧАЛИЙ, доповідь «Гексагональні сітчасті комірки в мозку як синергетична проблема нейрофізіології, фізики та хімії».
старша наукова співробітниця відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України, кандидатка хімічних наук Юлія Шлапа, доповідь «Неорганічні оксидні нанокомпозити на основі церій діоксиду з вираженою біоактивністю для біомедичного використання».
Відеозаписи всіх доповідей можна продивитися на сайтах НАН України та Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.
У подальшому пропозиції щодо виступів з доповідями (тези доповіді – 1-2 стор.) на міждисциплінарному загальноакадемічному семінарі необхідно надсилати на ім’я Костеріна Сергія Олексійовича за електронними адресами:
Анонси щодо засідань семінару та авторські тези доповідей, звіт про засідання (+ фото) систематично оприлюднюються на сайтах Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України ( biochemistry.org.ua ) та НАН України ( НАН України : Головна сторінка (nas.gov.ua) ), а також розповсюджуються електронною поштою.
Відеоінформацію про роботу міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біологі» (презентації до доповіді акад. С.О.Костеріна на Загальних зборах Відділення Біохімії, Фізіології та Молекулярної біології 28 квітня 2025 р.) наведено за адресою:
Слідкуйте за нашими повідомленнями, будь ласка.
З повагою -
керівник семінару,
академік НАН України,
професор Сергій Костерін
18 листопада 2025