ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
28-го листопада 2025 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із міждисциплінарною доповіддю «КРИЗА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ» виступила старша наукова співробітниця відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України докторка біологічних наук МОШИНЕЦЬ Олена Володимирівна.
У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін проінформував присутніх, що наукові інтереси доповідачки стосуються, зокрема, проблем антибіотикорезистентності та бактеріальних біоплівок як форми взаємодії бактерій із навколишнім середовищем. Сергій Олексійович відзначив наступне: «Я деякий час тому був офіційним опонентом при захисті Оленою Володимирівною її докторської дисертації, і тоді мені здалося, що ті проблеми, вивченням яких вона займається, є надзвичайно цікавими».
Далі з міждисциплінарною науковою доповіддю виступила докт. біол. наук Олена Мошинець. У своєму виступі вона підкреслила, що резистентність до антибіотиків є однією з найсерйозніших загроз людству. За даними Європейського центру контролю та профілактики захворювань (ECDC), K. pneumoniae, P. aeruginosa та Acinetobacter spp. демонструють найвищий ступінь резистентності (понад 70% резистентних фенотипів) до основних груп антибіотиків. Більше того, відсоток резистентних інвазивних ізолятів в Україні в середньому в 10 разів вищий, ніж у країнах Західної Європи (Швейцарія, Португалія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина) (Antimicrobial resistance surveillance in Europe 2022 – 2020 data, 2022), що спричиняє високі ризики госпітальних інфекцій і летальність внаслідок надання медичних послуг. Доповідачка підкреслила, що війни часто призводять до епідеміологічних спалахів стійкості до антибіотиків. Війна в Україні також суттєво вплинула на локальне та глобальне поширення антимікробної резистентності.
У доповіді, зокрема, йшла мова за відкриття та опис механізмів азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості до деяких бета-лактамних антибіотиків у K. penumoniae. Було досліджено феноменологію явища та вивчено клітинні механізми, які індукуються азитроміцином та впливають на відновлення чутливості до деяких бета-лактамів. Як вважає доктор Мошинець, обґрунтування явища азитроміцин-індукованої колатеральної чутливості дозволить створити раціональне пояснення феномену та спростить його використання, адже не потребуватиме дослідження цього явища у вигляді синергії азитроміцину і меропенему чи піперацилін/тазобактаму в кожному окремому випадку інфекції. Важливо, що описаний та доведений феномен повернення чутливості до меропенему та інших беталактамних антибіотиків на фоні застосування азитроміцину відкриває нові можливості для терапії повністю резистентних грамнегативних штамів K. penumoniae та інших бактерій, в першу чергу в країнах із обмеженими ресурсами та також в країнах із високою розповсюдженістю антибіотикорезистентності. Головною перевагою розробленого підходу у лікуванні XDR/PDR інфекцій, таких як K. pneumoniae і P. Aeruginosa, є фінансова доступність такого методу. Також важливо наголосити, стверджує доповідачка, що запропонована терапія грунтується на залученні антибіотиків груп широкого доступу і нагляду, а не з антибіотиків резерву, що знизить об’єм використання антибіотиків резерву та підвищить стандарти лікування українських пацієнтів до передових західних стандартів в області утримання від використання антибіотиків резерву, якими є, зокрема, азтреонам і цефтазилим/авібактам за AWaRe класифікацією від ВООЗ. Було відзначено, що азитроміцинова комбінована терапія вже використовується в багатьох лікарнях України, в деяких на основі цього підходу затверджені СОПи (стандарти операційних процедур, або «протоколи»), ріст закупівель азитроміцину в 2025 році (на серпень місяць) вже перевищив в два рази минулорічні закупівлі. Отже, успішно проліковані сотні пацієнтів.
Із запитаннями до доповідачки та обговоренням доповіді виступили: акад. НАН України С.Комісаренко, акад. НАН України С.Костерін, д.х.н. М.Горобець, проф. Г.Толстанова, д.б.н. Ю.Данилович, акад. НАН України В.Швартау, д.б.н. О.Громозова, член-кор. НАН України В.Іваниця та інш.
У своєму прикінцевому виступі головуючий академік С.О.Костерін подякував Олені Мошинець за цікаву та змістовну міждисциплінарну доповідь на стику «МІКРОБІОЛОГІЯ» + «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ» + «ФАРМАКОЛОГІЯ» + «БІОМЕДИЦИНА», яка була вислухана аудиторією з великою увагою і викликала жваву дискусію. Головуючий побажав Олені Володимирівні подальших творчих успіхів.
На честь доповідачки – доктора Олени Мошинець та слухачів міждисциплінарного семінару студенткою Національної музичної академії України Юлією Єрмоловою були виконані три твори Шопена.
ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ:
Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж З С Е М І Н А Р У
(фото – к.б.н. Майї Григор’євої)
АКАДЕМІК СЕРГІЙ КОСТЕРІН ВІДКРИВАЄ ЗАСІДАННЯ СЕМІНАРУ
НА ТРИБУНІ – ДОПОВІДАЧКА Д.Б.Н. ОЛЕНА МОШИНЕЦЬ
В ЗАЛІ СЕМИНАРСЬКОГО ЗАСІДАННЯ
ОЛЕНА МОШИНЕЦЬ: « РЕЗИСТЕНТНІСТЬ
ДО АНТИБІОТИКІВ Є ОДНІЄЮ З НАЙСЕРЙОЗНІШИХ
ЗАГРОЗ ЛЮДСТВУ !»
ЗАПИТАННЯ ДОДОПОВІДАЧКИ ВІД Д.Б.Н. ЮРІЯ ДАНИЛОВИЧА
ОЛЕНА МОШИНЕЦЬ: «ПОСЛУХАЙТЕ, КОЛЕГИ,
ЦЯ ПРОБЛЕМА Є НАДЗВИЧАЙНО АКТУАЛЬНОЮ ДЛЯ УКРАЇНИ…»
ЗАПИТАННЯ ДО ОЛЕНИ МОШИНЕЦЬ
ВІД АКАДЕМІКА СЕРГІЯ КОМІСАРЕНКА
ЗАПИТАННЯ В ОНЛАЙНІ ДО ДОПОВІДАЧКИ
ВІД ПРОФ. ГАННИ ТОЛСТАНОВОЇ
ОЛЕНА МОШИНЕЦЬ: «АЗИТРОМІЦИНОВА КОМБІНОВАНА
ТЕРАПІЯ ВЖЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В БАГАТЬОХ
ЛІКАРНЯХ УКРАЇНИ»
ЗАПИТАННЯ В ОНЛАЙНІ ДО ДОПОВІДАЧКИ
ВІД ЧЛЕН-КОР. НАН УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ІВАНИЦІ
ЗАПИТАННЯ В ОНЛАЙНІ ДО ДОПОВІДАЧКИ
ВІД Д.Х.Н. МИКОЛИ ГОРОБЦЯ
ГОЛОВУЮЧИЙ ДЯКУЄ ОЛЕНІ МОШИНЕЦЬ ЗА ЧУДОВУ ДОПОВІДЬ
НА ЧЕСТЬ ДОПОВІДАЧКИ ОЛЕНИ МОШИНЕЦЬ
ТА СЛУХАЧІВ СЕМІНАРУ СТУДЕНТКА
НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ЮЛІЯ ЄРМОЛОВА
ВИКОНАЛА ДЕКІЛЬКА ТВОРІВ ШОПЕНА
ФОТОГРАФІЯ НА ЗГАДКУ ПРО СЕМІНАРСЬКУ ЗУСТРІЧ:
ПРОФ. МАРІЯ ОБОЛЕНСЬКА, Д.Б.Н. ОЛЕНА МОШИНЕЦЬ
ТА АКАД. СЕРГІЙ КОСТЕРІН
***************************************
Шановні колеги! За час, що минув після започаткуванню семінару, на його засіданнях з міждисциплінарними науковими лекціями вже виступили 27 доповідачів:
заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID- 19 в Україні»;
директор Навчально-наукового Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія вчора, сьогодні, завтра»;
професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук»;
завідувач відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Валерій Філоненко, доповідь «СоАлювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів»;
директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Перепелиця, доповідь «Протийони ДНК: від біологічних функцій до технологічних застосувань»;
доктор біол. наук В’ячеслав Шкриль, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, доповідь «Молекулярні механізми кальцієвої сигналізації в збудливих клітинах: функціональна роль ріанодинових рецепторів»;
директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор технічних наук академік НАН України професор Володимир Широков, доповідь «Еволюція як універсальний природний закон»;
доктор фізико-математичних наук професор Валерій Лозовський, Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідь «Нефункціоналізовані наночастинки та наноструктуровані поверхні як антивірусні/антимікробні агенти»;
завідувач відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України професор Віталій Кордюм, доповідь «Біологія, що намальована»;
директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України професор Євген Головаха, доповідь «Біологічне та Соціальне»;
професор кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктор фізико-математичних наук професор Олександр Чалий, доповідь «Гексагональні сітчасті комірки в мозку як синергетична проблема нейрофізіології, фізики та хімії».
старша наукова співробітниця відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України, кандидатка хімічних наук Юлія Шлапа, доповідь «Неорганічні оксидні нанокомпозити на основі церій діоксиду з вираженою біоактивністю для біомедичного використання».
старша наукова співробітниця відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України докторка біологічних наук Олена Мошинець, доповідь «Криза антибіотикорезистентності в Україні: сучасні терапевтичні рішення для сучасних викликів».
ВІДЕОЗАПИСИ ВСІХ ДОПОВІДЕЙ МОЖНА ПРОДИВИТИСЯ НА САЙТАХ НАН УКРАЇНИ ТА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ.
Відеоінформацію про роботу міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біологі» (презентації до доповіді С.О.Костеріна на Загальних зборах Відділення Біохімії, Фізіології та Молекулярної біології 28 квітня 2025 р.) наведено за адресою:
У подальшому пропозиції щодо виступів з доповідями (тези доповіді – 1-2 стор.) на міждисциплінарному загальноакадемічному семінарі необхідно надсилати на ім’я Костеріна Сергія Олексійовича за електронними адресами:
Анонси щодо засідань семінару та авторські тези доповідей, звіт про засідання (+ фото) систематично оприлюднюються на сайтах Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України ( biochemistry.org.ua ) та НАН України ( НАН України : Головна сторінка (nas.gov.ua) ), а також розповсюджуються електронною поштою.
ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ НА НАШОМУ СЕМІНАРІ У ГРУДНІ МІСЯЦІ !
З повагою,
науковий керівник семінару
академік НАН України, професор Сергій Костерін
28 листопада 2025 р.