ЗУСТРІЧ В.О. ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ
ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ С.О. КОСТЕРІНА
ІЗ СТУДЕНТАМИ ННЦ «ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ»
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
3 червня 2025 р. відбулася зустріч академіка НАН України професора С.О.Костеріна із студентами 1-го і 2-го курсів навчання ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
В своєму виступі перед студентами С.О.Костерін розповів про історію Інституту біохімії, акцентував увагу на наукових досягненнях його колективу напередодні 100-річчя нашої установи. Мова йшла за визначні фундаментальні та прикладні досягнення вчених Інституту в галузі біохімії, біофізичної хімії та біотехнології. Історія Інституту пов’язана з іменами таких видатних вчених, як академік О.В.Палладін, академік В.О.Беліцер, академік Р.В.Чаговець, академік М.Ф.Гулий, член-кор. НАН України Д.Л.Фердман, професори В.П.Вендт та О.С.Циперович. І наразі в Інституті працюють відомі наукові школи, які були започатковані нашими видатними науковцями. Головні напрями дослідження Інституту присвячені з’ясуванню молекулярних механізмів функціонування організму людини та пошуку шляхів регуляції цих механізмів з метою створення біотехнологічної продукції: діагностикумів, лікарських та вітамінних засобів, кровоспинних та ранозагоювальних біоматеріалів, тощо.
Студенти були ознайомлені з структурою Інституту, проінформовані за різноманітні форми роботи з науковою молоддю.
Зокрема, акцентувалася увага на тому, що в Інституті біохімії вже багато років щорічно проводяться традиційні Конкурси молодих науковців – студентів, аспірантів, молодих кандидатів наук та докторів філософії, зазвичай за наступними науковими напрямами – біохімія, медична біохімія, молекулярна біологія та біотехнологія. Сергій Олексійович закликав студентів до активній участі такому Конкурсі, який заплановано на 2026 р. Було відзначено: «Якщо Вам є що сказати, якщо маєте свої ідеї – сміливо виходьте на трибуну»! Персональна усна доповідь сприяє власному чіткому формуванню наукових поглядів, вмінню зрозуміло викладати свої думки, формує культуру відповіді на запитання та участі в дискусіях та культуру підготовки презентацій. Сьогодні, коли оцінка наукової творчості вчених вкрай заформалізована, живе спілкування у форматі «доповідач – аудиторія» є необхідним та корисним для усіх науковців, у тому числі й для наукової молоді (особливо у випадку відповідей на запитання до доповідача та конструктивної наукової дискусії).