Біологічна роль гепарин-зв’язувальної ділянки в структурі гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактору росту
Апробація кандидатської дисертації Криніної Ольги Ігорівни.
20 серпня 2020 року о 12:00 у Актовій залі Інституту на спільному розширеному семінарі відділів молекулярної імунології, структури і функції білка, біохімії вітамінів та коензимів, молекулярної біології та сигнальних механізмів клітин.
Тема дисертаційної роботи «Біологічна роль гепарин-зв’язувальної ділянки в структурі гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактору росту».
Білки – представники сімейства епідермальних факторів росту відіграють ключову роль у процесах росту, розвитку, диференціації та міграції клітин. Гепарин-зв’язувальний, подібний епідермальному фактору росту, ростовий фактор (HB-EGF) є типовим представником родини епідермальних факторів росту. HB-EGF є одним з важливих медіаторів регенерації сполучної тканини, розвитку серцевих клапанів та інших нормальних фізіологічних процесів. З біологічною дією секреторної форми HB-EGF асоціюють проблеми пов'язані з стимулюванням онкогенної трансформації. Цей мітоген бере участь у канцерогенезі активізуючи проліферацію ракових клітин, їх міграцію та виживання. Підвищена експресія HB-EGF часто спостерігається в таких онкогенних захворюваннях, як рак яєчників, молочної залози та ін. Визначною особливістю HB-EGF як ростового фактору є його здатність зв’язувати дифтерійний токсин та інтерналізувати його до цитоплазми. Характерною особливістю HB-EGF є його здатність взаємодіяти з гепарином та гепаран сульфат протеогліканами (ГСПГ).