

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
27-го лютого 2026 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із доповіддю «СИНТЕЗ, ВЛАСТИВОСТІ ТА БІОМЕДИЧНІ ЗАСТОСУВАННЯ ВУГЛЕЦЕВИХ КВАНТОВИХ ТОЧОК І ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОГІБРИДІВ» виступив завідувач кафедри нанофізики конденсованих середовищ Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор фізико-математичних наук, професор СКРИШЕВСЬКИЙ Валерій Антонович.
У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін відзначив, що у фокусі уваги професора Скришевського є, зокрема, розробка для потреб клітинної біології та нанобіотехнології функціоналізованих вуглецевих наногібрідів та кремнієвих наночастинок з високим квантовим виходом люмінесценції, а також створення напівпровідникових сенсорів (біологічних, хімічних, радіаційних). Валерій Антонович працював запрошеним професором в Ecole Centrale (Ліон, Франція), INSA (Ліон, Франція), Technical University (Мюнхен, Німеччина) та HahnMeitner Institute (Берлін, Німеччина), читав лекції в університетах Німеччини, Франції, Іспанії, Великобританії, Словаччини, Китаю, Польщі.
Далі з міждисциплінарною науковою доповіддю виступив професор Валерій Скришевський. У своїй лекції він проаналізував сучасний стан досліджень у галузі синтезу, властивостей та біомедичних застосувань вуглецевих квантових точок (Carbon Dots, CDs) і вуглецевих наногібридів на основі узагальнення літературних даних, а також результатів власних експериментальних досліджень, що проводяться в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Було підкреслено, що вуглецеві точки є нульвимірними вуглецевими наноматеріалами з типовими розмірами 2–10 нм складаються з щільного ядра на основі графеноподібних фрагментів та поверхні, функціоналізованої різноманітними кисне- і азотовмісними групами. Завдяки унікальному поєднанню структурних, оптичних та хімічних властивостей ці матеріали привертають значну увагу як перспективні наноплатформи для клітинної біології, біомедицини, сенсорики, енергетики та фотокаталізу.
Було розглянуто класифікацію вуглецевих точок (графенові квантові точки, вуглецеві квантові точки, вуглецеві нанодоти та карбонізовані полімерні точки тощо). Детально проаналізовано основні підходи до їх синтезу, включно з «зеленими» методами, що використовують біомолекули, лікарські рослини та сільськогосподарські відходи (фрукти, овочі, листя рослин тощо). Особливу увагу доповідач приділив простим і масштабованим методам одержання водорозчинних та флуоресцентних вуглецевих точок із високим квантовим виходом люмінесценції, який у деяких системах досягає більше 90 %. У лекції було описано синтез ультрамалих вуглецевих наногібридів, легованих іонами Gd³⁺, та їхню структурно-хімічну специфіку. Виявилося, що поверхнева функціоналізація (карбоксильні, гідроксильні, амінні та амідні групи), розмір частинок і будова вуглецевого ядра суттєво впливають на фотолюмінесцентні властивості, а також на взаємодію з біологічними середовищами та біосумісність.