Оберіть свою мову

Телефонний довідник(Оновлена версія за 2025р.)

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish

Шановні колеги, вітаю Вас! В Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України 23-го квітня (вівторок) 2013 р. о 10-30 в Актовій залі відбудеться чергове засідання наукового семінару «Актуальні питання сучасної біохімії». Будемо слухати доповідь пров. інж. ГОЙСТЕР Оксани Станіславівни (відділ молекулярної біології ІБХ НАНУ), тема: «РОЗРОБКА ЕКСПРЕСНИХ МЕТОДІВ БІОТЕСТУВАННЯ Т-2 ТОКСИНУ».  Як завжди, до цього листа додаємо файл із авторськими тезами доповіді. Будемо раді зустрітися з Вами та Вашими колегами на засіданні нашого семінару. З повагою – С.О.Костерін.

Гойстер Оксана Станіславівна

пров. інженер відділу молекулярної біології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

РОЗРОБКА ЕКСПРЕСНИХ МЕТОДІВ БІОТЕСТУВАННЯ Т-2 ТОКСИНУ.

      Т-2 токсин є метаболітом грибів роду Fusarium, які вражають за сприятливих умов зернові культури, роблячи їх небезпечними  для людей і тварин. Сучасні методи аналізу дозволяють виявляти мікотоксини в біологічних зразках та об’єктах навколишнього середовища з високою точністю та вибірковістю, але є громіздкими, дорогими та потребують для їх використання висококваліфікованого персоналу. Поєднання біологічних інструментальних методів аналізу загальної токсичності Т-2 токсину в об’єктах навколишнього середовища з високочутливим та експресним біосенсорним визначенням є дуже актуальним для швидкої оцінки наявності Т-2 токсину.

    Метою даної роботи була розробка нових методів визначення Т-2 токсину за допомогою оптичних сенсорів та аналітичних інструментальних біотестів на основі активованої хемілюмінесценції екзометаболітів дафній та бактеріальної біолюмінесценції.

   В роботі застосували такі методи дослідження, як хімічний синтез кон'югатів, поверхнево-плазмонний   резонансний аналіз (ППР), еліпсометричний аналіз (ЕПВВ), хемілюмінесцентний і біолюмінесцентний аналіз, імуноферментний аналіз (ELISA), статистичний аналіз.

  Вперше розроблено аналітичні біотести  для визначення Т-2 токсину на основі використання активованої хемілюмінесценції екзометаболітів  середовища існування дафній та  бактеріальної біолюмінесценції. Вперше запропоновано  алгоритми кількісного визначення Т-2 токсину за допомогою ППР імуносенсора, а саме з виконанням „прямого” і „конкурентного” аналізів. Відпрацьовано оптимальні варіанти модифікації  поверхні трансдуктора для підвищення чутливості  і стабільності відгуку імунного біосенсора на основі ППР з використанням поліклональних та моноклональних антитіл. Продемонстровано ефективність використання штучних каліксаренових рецепторів, як селективних молекул, для визначення Т-2 токсину за допомогою сенсора ППР. Проаналізовано залежність величини відгуку ППР сенсору від хімічної будови каліксаренів. Вперше показана можливість визначення Т-2 токсину в дуже низьких концентраціях з використанням прямого імунного аналізу методом еліпсометрії повного внутрішнього відбиття.

  Проведеними дослідженнями показана можливість застосування методу збудженої хемілюмінесценції екзометаболітів середовища культивування дафній для визначення Т-2 токсину з межею виявлення 0,1 мкг/мл. Розроблено алгоритм короткотривалого 2-годинного хемілюмінесцентного аналізу. Середня летальна концентрація Т-2 токсину по смертності складає 0,07 мг/л. Встановлено, що у короткотривалих дослідах 50%-е інгібування біолюмінесценції настає при концентрації 12 мкг/мл, у довготривалих експериментах – 18 мкг/мл. Тривалість тестування становить 10  хвилин і 16 годин, відповідно.  Мінімальна діюча концентрація Т-2 токсину в біолюмінесцентному тесті складає  2,5 мкг/мл.  Запропоновано два варіанти визначення Т-2 токсину за допомогою імуносенсора: „прямий” аналіз, що забезпечує    граничну межу виявлення сенсора на рівні  20 нг/мл, та  „конкурентний” - 1 нг/мл. Застосування модифікації поверхні додекантіолом у випадку  „прямого” аналізу дає змогу досягти межі визначення сенсора на рівні 5 нг/мл, поліелектролітом – 2 нг/мл, як у випадку використання полі- так і моноклональних антитіл.  Показано ефективність іммобілізації Т-2 токсину на додекантіолмодефіковану поверхню ППР-сенсору з використанням  штучних каліксаренових рецепторів. Межа виявлення мікотоксину у водних розчинах становить 1,2 нг/мл. Відпрацьовано оптимальні умови визначення Т-2 токсину за допомогою біосенсора на основі еліпсометрії повного внутрішнього відбиття за допомогою “прямого” імунного аналізу з граничною межею виявлення  0,15 нг/мл.