ВІДДІЛ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ІМУНОЛОГІЇ
Завідувач – академік НАН і НАМН України, д. б. н., професор
Комісаренко Сергій Васильович
Тeл.:+(044) 234 59 74,
Коротка історія створення відділу
Відділ молекулярної імунології був заснований у вересні 1975 року, коли за ініціативою акад. М.Ф. Гулого з відділу біосинтезу та біологічних властивостей білка була виділена група з восьми науковців та допоміжного персоналу на чолі з к.б.н. С.В. Комісаренком, яка набула статусу лабораторії імунохімії, а у 1982 році – лабораторія була перетворена у відділ молекулярної імунології. У 2008 році для посилення робіт з імунохімічного аналізу протеїнів системи зсідання крові з відділу молекулярної імунології до відділу структури і функції білка було переведено дві групи: групу д.б.н. Е.В. Луговського та «гібридомну» групу к.б.н. І.М. Колеснікової. У 2012 році з метою подальшого розвитку та диверсифікації досліджень у галузі молекулярної імунології, а також керуючись положеннями постанови Президії НАН України «Про вдосконалення структури установ НАН України», у відділі молекулярної імунології було створено дві неструктурні лабораторії: лабораторію імунобіології (керівник – д.б.н. Д.В. Колибо) та лабораторію імунології клітинних рецепторів (керівник – академік НАН України, д.б.н. М.В. Скок).
У перші роки від початку створення у відділі розробляли два головних напрями: 1) вивчали механізми біологічної, зокрема імунотропної та протипухлинної дії фосфорорганічних похідних неорганічного пірофосфату та 2) розробляли і використовували методи імунохімічного аналізу протеїнів з метою визначення механізмів молекулярного розпізнавання антигенів імунною системою організму. Дослідження біологічної дії бісфосфонатів вченими відділу були чи не найпершими в світі, а у галузі використання імуноензимного аналізу, протокової цитофлуориметрії, гібридомної технології отримання моноклональних антитіл та імунохімічного аналізу протеїнів відділ був серед перших в СРСР. Крім того, у відділі була створена низка протипухлинних імунотоксинів, вивчалися механізми внутрішньоклітинної сигналізації в лімфоцитах, було знайдено негативний вплив низьких доз радіації на систему «природнього» імунітету у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, досліджували імунохімічну структуру нейротоксину апаміну, цитохрому с, молекул фібриногену та фібрину на різних стадіях його полімеризації, дифтерійного токсину та його рецептора, мікобактерій, що викликають туберкульоз людини. Досліджували також роль протеазо-активованих рецепторів та нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР), природу поліреактивних імуноглобулінів.
Основні здобутки відділу протягом 2020 – 2025 років
Протягом 2020 – 2024 рр. дослідження відділу молекулярної імунології (ВМІ) стосувалися різних аспектів забезпечення безпеки та оборони країни, зокрема, боротьби з масштабною пандемією COVID-19, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, та розроблення препаратів, які б могли застосовуватися в комплексній терапії ПТСР і поранень, що є актуальним завданням під час широкомасштабної війни.
У 2020 р., коли висока смертність і відсутність засобів профілактики та лікування COVID-19 сприяли поширенню панічних настроїв в Україні, провідні світові фармкомпанії вклали мільярди в розроблення вакцини та уклали угоди з її продажу розвинутим країнам Європи та Америки на роки вперед. Необхідність розроблення власної української вакцини проти COVID-19 як елемента забезпечення безпеки країни та її незалежного зовнішньополітичного курсу стала справжнім викликом для українських вчених. Розроблення у ВМІ (2020–2021 рр.) вакцини проти COVID-19 на основі рекомбінантних протеїнів коронавіруса та злитого протеїну RBD–CRM197, яка продемонструвала свою ефективність і безпечність на тваринах, широко висвітлювалося в пресі https://surl.li/zusltp та привернуло увагу суспільства, українських фармкомпаній, державних структур тощо до проблем вакцинації в Україні та впровадження наукових розробок у виробництво. Значну роль у цьому процесі відіграв академік НАН України Сергій Комісаренко, який на той момент був головним спеціалістом з імунобіології коронавіруса SARS-CoV-2, і який очолив науковий напрям боротьби з COVID-19, висвітлюючи в багаточисленних інтерв’ю на радіо, телебаченні, у пресі https://surl.li/uemhpu та у виступах перед вченими https://surl.li/ganglr https://surl.li/mvjwyq всі аспекти пандемії та можливі підходи до боротьби з нею, зокрема й за допомогою вакцин. Питання розроблення вакцин, а також необхідності створення в Україні власного геномного центру для швидкого реагування на біологічні загрози розглядалося на засіданні Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО https://surl.li/dqufay. Для розроблення вакцини було зібрано наукові дані про SARS-CoV-2, які було покладено в основу монографії https://surl.li/dgsure, що містила корисну інформацію для вчених-біологів, медиків, студентів медико-біологічних ВНЗ і була високо оцінена провідними вченими і лікарями. Впровадженням розробленої вакцини зацікавилася фармкомпанія «Індар», завдяки співробітництву з якою було отримано фінансування для відпрацювання технології одержання активного фармацевтичного інгредієнта для вироблення вакцини проти COVID-19 https://surl.li/oxjlwb (фінансування цього проєкту було призупинено у зв’язку з початком війни).
Було з’ясовано, що антитіла до фрагменту 674–685 протеїну S коронавірусу здатні зв’язуватися з α7 нАХР, викликаючи запалення і порушення когнітивних здібностей і пам’яті у людей із пост-ковідним синдромом. Це відкриття вплинуло на уявлення вчених і лікарів про механізми, які лежать в основі патогенезу COVID-19, стимулювало появу нових наукових робіт з цієї тематики, що містять посилання https://surl.li/nrrgte на відповідні роботи ВМІ, які до того ж отримали позитивні відгуки при обговоренні в чатах на наукових on-line платформах https://www.altmetric.com/details/106280912 Висвітлення зробленого відкриття в медіа і виступи перед науковою спільнотою в Україні https://doi.org/10.15407/visn2022.11.017 академіка НАН України Марини Скок сприяли формуванню та підтриманню на найвищому рівні в НАН України ідеї про необхідність створення лікарських препаратів, здатних здійснювати холінергічний вплив на нАХР і запобігати виникненню згаданих вище порушень при нейродегенеративних захворюваннях https://surl.li/fbgvmb
Розроблений у ВМІ холін-вмісний препарат «Альфакогнітин» для покращення когнітивних функцій, впроваджений ТОВ «Нутрімед» з метою виробництва дослідної партії, https://doi.org/10.15407/scine18.01.066 було представлено на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Освіта і наука» (2021 р.) https://surl.li/itvyuh, включено до каталогу розробок НАН України (2022 р.) https://surl.li/sjrfzb і до звітної доповіді Президента НАН України 2023 р. https://surl.li/ushkgj. В рамках виконання у 2024 р. спільного з відділом хімії і біохімії ферментів, а також відділом біохімії ліпідів проєкту https://surl.li/udqzaa ми розробили рекомендації для практичного застосування «Альфакогнітину» в комплексній терапії ПТСР.
Розроблений у 2024 р. гель з ранозагоювальними властивостями на основі рекомбінантного фактора росту людини rhHB-EGF може знайти використання при лікуванні вогнепальних і осколкових поранень, пролежнів, діабетичних уражень шкіри тощо. Створена технічна документація сприятиме його впровадженню у виробництво.
ЛАБОРАТОРІЯ ІМУНОЛОГІЇ КЛІТИННИХ РЕЦЕПТОРІВ
Завідувач (2012–2024) – академік НАН України, д.б.н., проф.
Скок Марина Володимирівна
Тeл.:+(044) 234 33 54, E-mail:
Лабораторію імунології клітинних рецепторів у складі відділу молекулярної імунології було створено у 2012 році під керівництвом д.б.н. М.В.Скок.
Основні наукові проекти (2020–2025):
2020 – 2021 – проєкт «Дослідження терапевтичної дії мезенхімальних стовбурових клітин за когнітивних порушень, викликаних нейрозапаленням», програма НАН України «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок».
2022 – проєкт «Дослідження холінергічних механізмів патогенезу COVID-19», програма НАН України «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, 2022 – 2023 рр.».
2023 – 2024 – проєкт НФДУ 2021.01/0208 «Вплив природної та штучної імунізації антигенами SARS-CoV-2 на стан системи гемостазу», конкурс «Наука для безпеки і сталого розвитку України» у співпраці з відділом структури і функції білка; співвиконавець – Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського.
2024 – проєкт «Розробка нових фармакотерапевтичних підходів до корекції посттравматичного стресового розладу (ПТСР)», «Цільова науково-технічна програма оборонних досліджень НАН України на 2020-2024 рр.», у співпраці з відділом хімії і біохімії ферментів, а також відділом біохімії ліпідів.
2025 – проєкт «Створення та впровадження новітніх методів та біомедичних засобів таргетної терапії патологічних станів, зумовлених стресовими чинниками та/або бойовою травмою», програма НАН України «Наукові (науково-технічні) роботи за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» для виконання у 2025–2026 рр.».
ЛАБОРАТОРІЯ ІМУНОБІОЛОГІЇ
Завідувач – чл.-кор. НАН України, д.б.н., проф.
Колибо Денис Володимирович
Тeл.:+(044) 2348433, E-mail:
Лабораторію імунобіології було створено в 2012 році у складі відділу молекулярної імунології. У лабораторії працюють: 1 д.б.н., 3 к.б.н., 3 інженери, 1 лаборант.
Основні наукові проекти (2020–2025):
2020 – проєкт ТД23-2 «Розробка нових технологій створення біочутливих функціональних матеріалів для застосування у діагностичних системах медико-біологічного призначення. Етап 2. Імунохімічна характеристика різних рекомбінантних білків, перспективних для використання у діагностичних системах медико-біологічного призначення», програма НАН України «Напівпровідникові матеріали, технології і датчики для технічних систем діагностики, контролю та управління», на 2018-2020 роки.
2020 – проєкт 24-2020 «Розробка імуноферментних тест-систем із використанням рекомбінантного токсоїду CRM197 для моніторингу рівня протидифтерійних антитіл», програма «Науково-технічні (інноваційні) проекти НАН України 2020 року».
2020 – 2021 – проєкт НФДУ 2020.01/0322 «Дослідження імуногенних властивостей протеїнів коронавірусу SARS-COV-2 як основа для розроблення вакцини проти COVID19», конкурс «Наука для безпеки людини та суспільства».
2023 – 2024 – проєкт МОН ДЗ/148 «Розроблення гелю з ранозагоювальними властивостями для зовнішнього застосування», програма «Державне замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у 2023-2024 роках», співвиконавці – факультет біомедичної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Інститут генетичної та регенеративної медицини ДУ “Національний науковий центр “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України”.
2024 – проєкт «Розробка нових фармакотерапевтичних підходів до корекції посттравматичного стресового розладу (ПТСР)», Цільова науково-технічна програма оборонних досліджень НАН України на 2020-2024 рр., у співпраці з відділом хімії і біохімії ферментів, а також відділом біохімії ліпідів.
2025 – проєкт «Створення та впровадження новітніх методів та біомедичних засобів таргетної терапії патологічних станів, зумовлених стресовими чинниками та/або бойовою травмою», програма «Наукові (науково-технічні) роботи за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» для виконання у 2025-2026 рр.».
Робота щодо поширення знань з біобезпеки, біозахисту та біоетики (2020–2025)
(акад. НАН України С.В. Комісаренко, с.н.с., к.б.н. Г.Л. Гергалова, н.с., к.б.н. Т.М. Тихоненко)
Академік НАН України С.В. Комісаренко взяв участь (у складі офіційної делегації від України) в засіданні Робочої групи в рамках Ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» (9 – 10 листопада 2023 р., м. Нагасакі, Японія), а також у Дев'ятій Конференції з розгляду дії Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення (28 листопада – 16 грудня 2022 р., м. Женева, Швейцарія), https://surl.li/fxgdpk.
Завдяки одержаним результатам опитування щодо рівня обізнаності з питань біобезпеки, біозахисту та біоетики в Україні (2020–2022 рр.), яке проводили в рамках спільного з Міністерством оборони Великої Британії проєкту УНТЦ https://surl.li/lgzgyv, було ініційовано проведення 2 грудня 2022 р. у м. Женева (Швейцарія) міжнародного заходу, в якому взяли участь до 50 учасників з різних країн, https://surl.li/rzoxbr. За результатами цієї зустрічі у 2023 р. провели низку лекцій для слухачів МАН України, https://surl.li/ilbotf. У 2022 р. за фінансової підтримки ЄС та ОБСЄ створено платформу дистанційного навчання з біобезпеки, біозахисту та біоетики https://surl.li/kbrcft, інформацію про яку розміщено на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів https://surl.li/gauptl, а також на тематичній Фейсбук-сторінці https://surl.li/lgzgyv Інституту біохімії та Української асоціації біобезпеки. Робота платформи тісно пов’язана з діяльністю відповідної Лабораторії (а пізніше – Центру) дистанційного навчання, що було створено на базі ВМІ відповідно у 2022 р. і 2023 р. з метою проведення очних та дистанційних тренінгів з проблематики біобезпеки, біозахисту, товарів та послуг подвійного використання для фахівців медико-біологічного напряму.
Вибрані публікації відділу молекулярної імунології (2020–2025 рр.)
Монографії:
1. Комісаренко С.В. Світова коронавірусна криза. – К.: ЛАТ&K, 2020. – 120 с., іл. ISBN 978-617-7824-26-7 https://surl.li/enclvj
2. Комісаренко С. Моя Антарктика. – К.: ЛАТ&K, 2020. – 112 с., іл. ISBN 978-617-7824-24-3 https://surl.li/pnmfty
3. Під знаком Нобеля: лідери наукового прогресу або роздуми вченого – біохіміка й імунолога про розвиток і значення наук про життя / за ред. С.В. Комісаренка, уклад. В.М. Данилова. – K.: ФОП Мишалов Д.В., 2020, 240 с. ISBN 978-966-2214-87-1 https://surl.li/gjxeuu
4. Лідери наукового прогресу: під знаком Нобеля / С.В. Комісаренко, В.М. Данилова, Р.П. Виноградова, С.І. Романюк, О.П. Матишевська, М.В. Григор’єва, Т.В. Данилова. За ред. С.В. Комісаренка, укл. В.М. Данилова. Видання друге, доповнене. Київ: Наукова думка, 2024. – 678 c. ISBN 978-966-00-1904-1 https://www.biochemistry.org.ua/images/ksv/Kniga.pdf
Статті:
1. Lykhmus O., Kalashnyk O., Uspenska K., Horid'ko T., Kosyakova H., Komisarenko S., Skok M. Different effects of nicotine and N-stearoyl-ethanolamine on episodic memory and brain mitochondria of α7 nicotinic acetylcholine receptor knockout mice. Biomolecules. 2020. 10(2): 226. https://doi.org/10.3390/biom10020226
2. Kalashnyk O., Lykhmus O., Uspenska K., Izmailov M., Komisarenko S., Skok M. Mitochondrial α7 nicotinic acetylcholine receptors are displaced from complexes with VDAC1 to form complexes with Bax upon apoptosis induction. Int. J. Biochem. Cell. Biol. 2020. 129: 105879. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2020.105879
3. Siromolot A.A., Krynina O.I., Kolybo D.V., Komisarenko S.V. Antiproliferative and apoptotic effects of anti-human HB-EGF neutralizing polyclonal antibodies in vitro. Exp. Oncol. 2020. 42(1): 25-30. https://doi.org/10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-42-no-1.14145
4. Brawek B., Skok M., Garaschuk O. Changing functional signatures of microglia along the axis of brain aging. Int. J. Mol. Sci. 2021. 22(3): 1091. https://doi.org/10.3390/ijms22031091
5. Kalashnyk O., Lykhmus O., Izmailov M., Koval L., Komisarenko S., Skok M. SARS-Cov-2 spike protein fragment 674–685 protects mitochondria from releasing cytochrome c in response to apoptogenic influence. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2021. 561: 14-18. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2021.05.018
6. Skok M. Mesenchymal stem cells as a potential therapeutic tool to cure cognitive impairment caused by neuroinflammation. World J. Stem. Cells. 2021. 13(8): 1072-1083. http://dx.doi.org/10.4252/wjsc.v13.i8.1072
7. Shatursky O.Y., Manoilov K.Y., Gorbatiuk O.B., Usenko M.O., Zhukova D.A., Vovk A.I., Kobzar O.L., Trikash I.O., Borisova T.A., Kolibo D.V., Komisarenko S.V. The geometry of diphtheria toxoid CRM197 channel assessed by thiazolium salts and nonelectrolytes. Biophys J. 2021. 120(12): 2577-2591. https://doi.org/10.1016/j.bpj.2021.04.028
8. Molozhava O., Mazurenko V., Sobko І., Kolibo D. Milk analysis by flow cytometry to identify subclinical udder infection. J Microbiol Biotech Food Sci. 2021. 10(5): e3257. https://doi.org/10.15414/jmbfs.3257
9. Krynina O.I., Romaniuk S.I., Gorbatiuk O.B., Korchynskyi O.H., Rebriiev А.V., Kulyk Ya.S., Kozadaieva Ye.O., Siromolot A.A., Guzyk M.M., Kolybo D.V., Komisarenko S.V. Production of recombinant SARS-CoV-2 proteins and diphtheria toxoid CRM197-based fusion. Ukr Biochem J. 2021. 93(6): 31-45. https://doi.org/10.15407/ubj93.06.031
10. Bobrovnik S.A., Ogloblya O.V., Demchenko M.O., Komisarenko S.V. Thermodynamics of interaction between polyreactive immunoglobulins and immobilized antigen. Ukr. Biochem. J. 2021. 93(5): 82-89. https://doi.org/10.15407/ubj93.05.082 http://ukrbiochemjournal.org/wp-content/uploads/2021/10/Bobrovnik_5_21.pdf
11. Lykhmus O., Kalashnyk O., Koval L., Krynina O., Komisarenko S., Skok M. Immunization with 674-685 fragment of SARS-Cov-2 spike protein induces neuroinflammation and impairs episodic memory of mice. Biochem Biophys Res Commun. 2022. 622: 57-63. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2022.07.016
12. Skok M., Deryabina O., Lykhmus O., Kalashnyk O., Uspenska K., Shuvalova N., Pokholenko I., Lushnikova I., Smozhanyk K., Skibo G., Kordyum V. Mesenchymal stem cells application for treatment of neuroinflammation-induced cognitive impairment in mice (Review). Regen Med. 2022. 17(8): 533-546. https://doi.org/10.2217/rme-2021-0168
13. Skok M. Mitochondrial nicotinic acetylcholine receptors: mechanisms of functioning and biological significance (review). Int. J. Biochem. Cell Biol. 2022. 143: 106138. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2021.106138
14. Skok M. Universal nature of cholinergic regulation demonstrated with nicotinic acetylcholine receptors. BBA Advances. 2022. 2: 100061. https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2022.100061
15. Romaniuk S.I., Tykhonenko T.M., Siromolot A.A., Guzyk M.M., Lugovska N.E., Galkin O.Yu., Kuchmerovska Т.М., Kolybo D.V., Komisarenko S.V. Development of a dietary supplement for improving the cognitive functions and lowering the homocysteine levels. Sci. innov. 2022. 18(1): 66-75. https://doi.org/10.15407/scine18.01.066
16. Rekalova O., Panasiukova O., Pogrebna M., Yasir S., Siromolot A., Romaniuk S., Kolybo D., Komisarenko S., Feschenko Y. Detection of specific antibodies using MPT83-MPT63 fusion protein in patients with destructive pulmonary tuberculosis. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci. 2022. 69(2): 40-49. https://doi.org/10.25040/ntsh2022.02.04
17. Kulyk Ya.S., Siromolot A.A., Kolybo D.V. Epitopes identification of broadly neutralizing monoclonal antibodies against Corynebacterium diphtheriae exotoxin. Biotechnologia Acta. 2022. 15(4): 34-37. https://doi.org/10.15407/biotech15.04.034
18. Kalashnyk O., Lykhmus O., Koval L., Uspenska K., Obolenskaya M., Chernyshov V., Komisarenko S., Skok M. α7 Nicotinic acetylcholine receptors regulate translocation of HIF-1α to the cell nucleus and mitochondria upon hypoxia. Biochemical and Biophysical Research Communications. 2023. 657: 35-42. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2023.03.021
19. Lykhmus O., Izmailov M, Skok M. Choline derivatives as natural ligands of mitochondrial nicotinic acetylcholine receptors. Ukr. Biochem. J. 2023. 95(2): 24-32. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2021.106138
20. Lykhmus O., Kalashnyk O., Sullivan R. Jr., Skok M. Hydroxyurea interaction with α7 nicotinic acetylcholine receptor can underlie its therapeutic efficacy upon COVID-19. J. Neuroimmunol. 2023. 385: 578244. https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2023.578244
21. Bobrovnik S.A., Demchenko M.O., Komisarenko S.V. Effect of trifluoroethanolon antibodies binding properties. Ukr. Biochem. J. 2023. 95(1): 20-30. https://doi.org/10.15407/ubj95.01.020
22. Skok M. The role of α7 nicotinic acetylcholine receptors in post-acute sequelae of covid-19. Int. J. Biochem. Cell. Biol. 2024. 168: 106519. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2024.106519
23. Lykhmus O., Kalashnyk O., Skok M., Deryabina O., Toporova O., Pokholenko I., Gorbatiuk O., Kordium V. Extracellular vesicles derived from mesenchymal stem cells ameliorate cognitive impairment caused by neuroinflammation in young but not aged mice. Exploration of Neuroscience. 2024. 3: 207-218. https://doi.org/10.37349/en.2024.00045
24. Lykhmus O., Tzeng W.Y., Koval L., Uspenska K., Zirdum E., Kalashnyk O., Garaschuk O., Skok M. Impairment of brain function in a mouse model of Alzheimer's disease during the pre-depositing phase: The role of α7 nicotinic acetylcholine receptors. Biomed Pharmacother. 2024. 178: 117255. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2024.117255
25. Kalashnyk O., Lykhmus O., Sullivan R., Komisarenko S., Skok M. Agonists or positive allosteric modulators of α7 nicotinic acetylcholine receptor prevent interaction of SARS-Cov-2 receptor-binding domain with astrocytoma cells. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2024. 709: 149825. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2024.149825
26. Zhukova D., Katashynska D., Siromolot A., Romaniuk S., Kolybo D., Komisarenko S. Nontoxic diphtheria toxin derivates CRM197 and B-fragment can serve as the means for targeted curcumin delivery into sensitive cancer cells. Journal of Drug Delivery Science and Technology. 2024. 96: 105673. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2024.105673
27. Dronko L.M., Lutsenko T.M., Korotkevych N.V., Vovk I.O., Zhukova D.A., Romaniuk S.I., Siromolot A.A., Labyntsev A.J., Kolybo D.V. Heparin-binding EGF-like growth factor: mechanisms of biological activity and potential therapeutic applications. Ukr. Biochem. J. 2024. 96(5): 5-20. https://doi.org/10.15407/ubj96.05.005
28. Vovk I., DidanA., Zhukova D., Dronko L., Rebriev A., Rybalko A., Legach E., Gorbatiuk O., Usenko M., Skvarchynskyi A., Dovbymchuk T., Siromolot A., Romaniuk S., Kolybo D. Production and in vitro evaluation of recombinant human HB-EGF for wound healing and targeted therapy. Biotechnologia Acta. 2025. 18(1): 55-66. https://doi.org/10.15407/biotech18.01.055
Популяризація науки (2020–2025):
1. Комісаренко С.В., Романюк С.І. Редагування геному, або CRISPR/Cas9 – панацея від багатьох невиліковних хвороб чи перший крок до генного апокаліпсису? Вісник НАН України. 2020. 3: 50-77. https://doi.org/10.15407/visn2020.03.050
2. Komisarenko S.V., Romaniuk S.I. Prospects of genome editing using CRISPR/CAS or how to master genetic scissors. Nobel Prize in Chemistry 2020. Ukr. Biochem. J. 2021. 93(1): 113-128. https://doi.org/10.15407/ubj93.01.113 http://ua.ukrbiochemjournal.org/wp-content/uploads/sites/3/2021/02/Komisarenko_1_21.pdf
3. Романюк С.І., Комісаренко С.В. Як відкрили вірус гепатиту С, або детективні пошуки вірусологів «мовчазного вбивці». Вісник НАН України. 2020. 12: 3-20. https://doi.org/10.15407/visn2020.12.003
Komisarenko S.V., Romaniuk S.I. Genome secrets of extinct hominids, or can paleogenomics answer the question: humankind, who we are? Nobel Prize in Physiology or Medicine 2022. Ukr. Biochem. J. 2023. 95(1): 103-116. https://doi.org/10.15407/ubj95.01.103
4. Комісаренко С.В., Романюк С.І. Перемога мРНК-вакцин над пандемією коронавірусу SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19, або як синтетична мРНК прослизнула повз вроджений імунний захист клітини. Вісник НАН України. 2023. 12: 3-25. https://doi.org/10.15407/visn2023.12.003
5. Романюк С.І., Комісаренко С.В. Роль мікроРНК у посттранскрипційній регуляції генів, або як крихітні черви спричинили значний прорив у генетиці. Вісник НАН України. 2024. 12: 3-16. https://doi.org/10.15407/visn2024.12.003
6. Романюк С.І., Комісаренко С.В. Прорив у прогнозуванні просторової структури та обчислювальному дизайні протеїнів, або чи можна вірити передбаченням штучного інтелекту. Вісник НАН України. 2025. 2: 16-35. https://doi.org/10.15407/visn2025.02.016
Підготовка кадрів (2015–2025):
- Лабинцев Андрій Юрійович (2015) «Молекулярні механізми реалізації рецептор-зв’язувальної та транспортної функції дифтерійного токсину», кандидат біологічних наук, 03.00.04 – біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Короткевич Наталія Валеріївна (2016) «Молекулярні механізми реалізації біологічної активності гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактору росту людини», кандидат біологічних наук, 03.00.04 – біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Манойлов Кирилл Юрійович (2018) «Біологічні властивості рекомбінантних фрагментів молекули дифтерійного токсину», кандидат біологічних наук, 03.00.04 – біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Успенська Катерина Романівна (2018) «Механізми сигналювання та біологічна роль нікотинових ацетилхолінових рецепторів у мітохондріях», кандидат біологічних наук, 03.00.04 – біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – академік НАН України Скок М.В.
- Сіромолот Андрій Андрійович (2019) «Імунобіологічні властивості антигенів Mycobacterium spp. MPT63 і MPT83 та їх роль у діагностиці туберкульозу» кандидат біологічних наук, 03.00.09 – імунологія, місце захисту – Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Кукліна Тетяна Олександрівна (2019) «Імуногенні властивості іммобілізованого на мікро- та наночастках дифтерійного токсоїду за умов пероральної імунізації», 03.00.09 – імунологія, місце захисту – Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Криніна Ольга Ігорівна (2021) «Біологічна роль гепарин-зв’язувальної ділянки в структурі гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактору росту», кандидат біологічних наук, 03.00.04 – біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Мазуренко Вікторія Радіонівна (2021) «Комплексна біотехнологічна діагностика контагіозного маститу корів», кандидат біологічних наук, 03.00.20 – біотехнологія, місце захисту – НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
- Жукова Дарія Андріївна (2024) «Біологічні властивості куркуміну, адсорбованого на протеїнах», доктор філософії, 091 – біологія та біохімія, місце захисту – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, науковий керівник – д.б.н., проф. Колибо Д.В.
Наукові відзнаки та нагороди співробітників відділу (2015–2025)
Академік НАН України, д.б.н. Комісаренко Сергій Васильович
1. Премія НАН України імені Богомольця Олександра Олександровича за роботу «Створення та клінічні випробування інноваційних кровоспинних засобів» (2024 р.) https://www.nas.gov.ua/about-nas/awards-nas/premiyi/premiya-imeni-bogomolcya-oleksandra-oleksandrovica
2. Золота медаль імені В.І. Вернадського НАН України за видатні досягнення у галузі молекулярної імунології (2024 р.) https://old.nas.gov.ua/UA//Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=11255
Комісаренко С.В. Мій шлях у житті і в науці. Доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України. Вісник НАН України. 2024. 5: 72-78. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.072
3. Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (2021 р.) за визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиці та з нагоди 25-річчя української антарктичної станції «Академік Вернадський» https://www.president.gov.ua/documents/472021-36541
4. Орден Свободи (2018 р.) за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм https://www.president.gov.ua/documents/2412018-24698
5. Премія Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій (2017 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2017-р#Text
Чл.-кор. НАН України, д.б.н. Колибо Денис Володимирович
6. Державна Премія України в галузі науки і техніки 2015 року, присуджена 11.10.2016 р. (Указ Президента України №440/2016) за цикл праць «Моноклональні та рекомбінантні антитіла для експериментальної біології, медицини і ветеринарії». https://www.president.gov.ua/documents/4402016-20593