Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian English Estonian French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

ВІДДІЛ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ

 
Завідувач – член- кореспондент НАН України, д. б. н., проф. Мінченко Олександр Григорович
Teл.:+(044) 235 61 51; E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Відділ молекулярної біології засновано у 2005 році.


  У відділі працює 17 співробітників, із них: 1 доктор та 9 кандидатів наук. Середній вік – 32 роки.

 Основним напрямом досліджень відділу є вивчення молекулярних механізмів регуляції експресії генів у злоякісних пухлинах та за умов гіпоксії, а також ідентифікація ключових транскрипційних факторів регуляції процесів проліферації і гліколізу та визначення ролі альтернативного сплайсингу в регуляції активності різних ізоформ 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази. Останніми роками зусилля співробітників відділу спрямовані на вивчення ролі стресу ендоплазматичного ретикулуму у репрограмуванні геному та у регуляції метаболізму і процесів проліферації на рівні експресії генів сигнальної системи IRE1, ключового сенсорно-сигнального ензиму стресу ендоплазматичного ретикулуму, для пошуку генів мішеней для цілеспрямованого ефективного впливу на ріст злоякісних пухлин, зокрема гліом.

Найвагоміші результати за 2010-2018 роки

 Встановлено, що в багатьох злоякісних пухлинах значно посилюється експресія різних ізоформ PFKFB, VEGF, Glut1 та низки циркадіальних генів, а також інших регуляторних генів, що контролюють клітинний цикл, процеси проліферації та апоптозу, показана залежність експресії цих генів від гіпоксії та функціональної активності сигнального ензиму ERN1, ідентифікована чисельна група альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB, вивчена їх експресія в клітинах злоякісних пухлин, за гіпоксії та цукрового діабету, а також за дії токсичних речовин, наночастинок срібла, показано, що експресія циркадіальних генів та протеїнкінази SNARK може бути чутливим маркером дії екологічно небезпечних сполук.

 Встановлено, що рівень експресії мРНК 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази-3 (PFKFB3) істотно змінюється у різних тканинах щурів з експериментальним цукровим діабетом по-різному: збільшується у головному мозку та сім’яниках, істотно не змінюється у сітківці та знижується у скелетних м’язах, серці і легенях.

 Показано також, що експресія альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB3 має органну специфічність і рівень їх експресії істотно змінюється за цукрового діабету: посилюється у головному мозку та сім’яниках і знижується у скелетних м’язах та серці.

 Виявлено новий альтернативний сплайс-варіант мРНК PFKFB3, каталітичні домени в якому ідентичні основній ізоформі та уже відомим сплайс-варіантам PFKFB3, але відрізняється від них більш короткою 3’-кінцевою ділянкою. Він кодує найменшу із відомих ізоформ PFKFB-3 і рівень експресії цього сплайс-варіанту PFKFB3 знижується за цукрового діабету у легенях та серці щурів. Результати цих досліджень вказують на можливу роль ізоферментів PFKFB-3 в адаптації клітин організму до умов порушеного обміну вуглеводів за цукрового діабету.

 Встановлено, що у щурів з експериментальним цукровим діабетом рівень експресії двох ізоформ мРНК PFKFB2 з різною 3’-кінцевою ділянкою знижується як у нирках, так і у легенях. Було виявлено чотири нових альтернативних сплайс-варіанти мРНК PFKFB-2, що мають різні вставки та делеції як у 6-фосфофрукто-2-кіназній частині, так і у фруктозо-2,6-бісфосфатазній частині молекули PFKFB-2. Три із цих альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2 не можуть кодувати синтез функціонально активної 6-фосфофрукто-2-кінази і є монофункціональними.

 Виявлено експресію цих альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2 як у нирках, так і у легенях щурів, і показано, що рівень їх експресії змінюється у тварин з експериментальним цукровим діабетом у порівнянні з контрольними щурами. Результати даної роботи свідчать про суттєві порушення експресії мРНК PFKFB-2 на рівні альтернативного сплайсингу пре-мРНК PFKFB-2 у нирках та легенях за цукрового діабету, що може бути одним із численних факторів порушення метаболізму глюкози при цьому захворюванні та доказом складності механізмів регуляції гліколізу, як і метаболізму глюкози в цілому.

 У різних тканинах мишей та у клітинах гліоми людини лінії U87 також виявлено альтернативні сплайс-варіанти мРНК PFKFB-2 з різними регуляторними С-кінцевими послідовностями і відповідно різними можливостями регуляції їх активності шляхом фосфорилювання. Частина із них може кодувати лише монофункціональні ізоформи даного ензиму з активністю 6-фосфофрукто-2-кінази або фруктозо-2,6-бісфосфатази, а один із виявлених альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2 миші зовсім не має каталітичних доменів і його роль, як і роль коротких N-кінцевих поліпептидів та вкороченої внаслідок делеції восьмого екзону 6-фосфофрукто-2-кінази, залишається не встановленою, хоча можливо вони беруть участь у виключенні 6-фосфофрукто-2-кіназної активності функціональних мономерів PFKFB-2 шляхом утворення зв’язку з їх N-кінцем, а утворення монофункціональних ізоензимів з активністю фруктозо-2,6-бісфосфатази може приводити до послаблення гліколізу та посилення глюконеогенезу. Результати проведених досліджень розкривають молекулярні основи порушень метаболічних процесів за цукрового діабету.

 Прийнято вважати, що PFKFB3 є ключовим регуляторним ензимом і його сплайс-варіанти можуть бути використані як мішені при розробці антипухлинних та антидіабетичних препаратів, тому що ізоформи як PFKFB3 і PFKFB4, так і PFKFB2, в тому числі і їх альтернативні сплайс-варіанти, можуть бути терапевтичними мішенями при розробці препаратів для модуляції процесів гліколізу та зниження продукції глюкози в організмі.

 Проведено дослідження експресії мРНК ключових генів, що контролюють апоптоз у клітинах гліоми лінії U87 за умов гіпоксії та блокади функції сенсорно-сигнальному ензиму стресу ендоплазматичного ретикулуму ERN1 (endoplasmic reticulum to nucleus signaling 1). Встановлено, що пригнічення функції ERN1 змінює рівень експресії багатьох генів, що контролюють апоптоз. Показано також, що гіпоксія також впливає на рівень експресії цих генів і що ефект гіпоксії залежить функції гена ERN1. Активація експресії генів BNIP3 та CFLAR і пригнічення BCL2 можуть бути причетними до зниження інтенсивності росту клітин гліоми з пригніченою функцією гена ERN1.

 Встановлено, що наночастки срібла істотно порушують експресію генів протеїнкінази SNF1, що активується AMP (SNARK) та циркадіальних генів PER1, BMAL1 і CLOCK як у легенях, так і у печінці, головному мозку, серці, сім’яниках та нирках щурів, причому величина та напрямок змін в експресії цих генів суттєво залежали від тривалості дії наночасток срібла і мали тканино-специфічний характер. Показано, що під впливом наночасток срібла та метил-третбутилового ефіру порушується експресія мРНК PFKFB-2 та PFKFB-4 на рівні їх альтернативних сплайс-варіантів і що за дії метил-третбутилового ефіру з’являються нові альтернативні сплайс-варіанти. Результати дослідження вказують на порушення важливих регуляторних механізмів під впливом наночасток срібла та метил-третбутилового ефіру, що свідчить про їх екологічну небезпеку.

 Встановлено, що в умовах світлового дня експресія генів Сlock, ВМal1 та Рer2 в ізольованих лімфоцитах крові здорових донорів має виражену добову ритмічність, а в постійній темряві така ритмічність поступово втрачається, що свідчить про наявність в них чутливого до світла циркадіального осцилятора. Рівень експресії мРНК Рer2 істотно збільшується в лімфоцитах пацієнтів за лейкемії.

 Показано, що пригнічення функції сенсорно-сигнального ензиму ERN1 у клітинах гліоми лінії U87 призводить до посилення експресії генів, що відіграють важливу роль в регуляції процесів проліферації, апоптозу та метастазування: репресора транскрипції TBX3, онкогена DEK, пухлинного протеїну TPD52, регуляторного протеїну IGFBP1, транскрипційного фактора FOXF1 та зниження ефектора апоптозу PERР і транскрипційного фактора TBX2. Експресія цих генів змінюється також за гіпоксії, але ефект гіпоксії залежить від функції ензиму ERN1.

 Створено генетичну конструкцію, яка містить кДНК ERN1 з мутацією в ендорибонуклеазному домені для селективного пригнічення рибонуклеазної активності цього ензиму у клітинах гліоми, проведено трансфекції цих клітин і отримано стабільні клони, що використовуються для проведення наукових досліджень.

 Встановлено, що рівень експресії генів PERP, EPAS1, E2F8 та ATF3, що контролюють транскрипцію, істотно знижується у клітинах гліоми лінії U87 з пригніченою функцією залежного від інозитолу ензиму-1 альфа (ERN1), основного сенсорно-сигнального ензиму стресу ендоплазматичного ретикулуму. Виключення лише ендорибонуклеазної активності ERN1 має більш виражену дію на експресію гена E2F8, рівень мРНК якого при цьому наближається до його значень у нормальних астроцитах людини. В той же час, виключення лише ендорибонуклеазної активності ERN1 у клітинах гліоми виражено посилює експресію генів PERP та ATF3, причому рівень експресії гена PERP у цих клітинах і нормальних астроцитах є дуже близьким. Зміни в експресії мРНК PERP та E2F8 чітко корелюють зі змінами відповідних протеїнів, визначених імуноблотингом.

Показана гено-токсичність різних наночастинок in vivo та in vitro, виявлені чутливі біомаркери їх токсичної дії.

 Виявлено зниження рівня експресії генів CASP3, GADD34, PLK1 і TGFB1 та підвищення рівня експресії генів TBX3, GADD45B, KIF11, PLK2, ENO2 і TP53 у клітинах гліоми лінії U87 з пригніченою функцією залежного від інозитолу ензиму-1 альфа (IRE-1a/ERN1), причому виключення лише ендорибонуклеазної активності ERN1 має більш виражену дію на експресію гена TBX3, рівень мРНК якого наближається до його значень у нормальних астроцитах людини, і зміни в експресії мРНК ТВХ3 та ТР53 корелюють зі змінами цих протеїнів.

 Отримані результати розкривають деякі сторони молекулярних механізмів пригнічення росту пухлин із клітин гліоми за умов пригнічення ендорибонуклеази IRE-1a, оскільки у цих клітинах різко знижується рівень експресії про-проліферативних факторів і посилюється експресія пухлинних супресорів.  
 За останні п’ять років опубліковано 105 статей (з них 30 за кордоном) та одержано 9 патентів.

Вибрані публікації за 2013-2018 рр. Патенти.

{spoiler title=Публікації. Патенти. opened=1}

  1. Minchenko D.O., Kharkova A.P., Hubenia O.V., Minchenko O.H. Insulin receptor, IRS1, IRS2, INSIG1, INSIG2, RRAD, and BAIAP2 gene expressions in glioma U87 cells with ERN1 loss of function: effect of hypoxia and glutamine or glucose deprivation. Endocrine regulations, 2013, 47 (1), 15-26.
  2. Minchenko D.O., Spivak M.Y., Herasymenko R.M., Ivanov V.K., Tretyakov Y.D., Minchenko O.H. Effect of cerium dioxide nanoparticles on the expression of selected growth and transcription factors in human astrocytes. Mat.-wiss. u. Werkstofftech.., 2013; 44(2-3):156-160. Materialwissenschaft und Werkstofftechnik, 2013; 44, N 2-3, 156 – 160.
  3. 3. Minchenko D.O., Lypova N.M., Harmash Y.A., Kulinich A.O., Marunych R.Y., Karbovskyi L.L., Minchenko О.H. Expression of genes encoded 6-phosphofructo-2-kinase/fructose-2,6-bisphosphatase and 6-phosphofructo-1-kinase in U87 glioma cells with ERN1 loss of function: hypoxic regulation. Res. J. Pharm. Chem. Sci., 2013, 4 (2): 28-42.
  4. 4. Minchenko D., Ratushna O., Bashta Y., Herasymenko R., Minchenko O. The expression of TIMP1, TIMP2, VCAN, SPARC, CLEC3B and E2F1 in subcutaneous adipose tissue of obese males and glucose intolerance. CellBio, 2013, 2, N 2, 25-33.
  5. Мінченко О.Г., Харькова А.П., Бакалець Т.В., Кривдюк І.В. Cтрес ендоплазматичного ретикулуму, його сенсорно-сигнальні системи та роль у регуляції експресії генів за злоякісного росту і гіпоксії. Укр. біохім ж., 2013, 85 (5): 5-16.
  6. Auf G., Jabouille A., Delugin M., Guérit S., Pineau R., North S., Platonova N., Maitre M., Favereaux A., Seno M., Bikfalvi A., Minchenko D., Minchenko O., Moenner M. High epiregulin expression in human U87 glioma cells relies on IRE1a and promotes autocrine growth through EGF receptor. BMC Cancer, 2013, 13(1), 597.
  7. Minchenko D.O., Prylutska S.V., Moenner M., Minchenko O.H., Prylutskyy Yu.I., Schütze C., Ritter U. Effect of C60 fullerene on the expression of ERN1 signaling related genes in human astrocytes. Mat.-wiss. u. Werkstofftech., 2013; 44 (2-3): 150 – 155.
  8. Minchenko D.O., Danilovskyi S.V., Kryvdiuk I.V., Bakalets T.V., Lypova N.M., Karbovskyi L.L., Minchenko O.H. Inhibition of ERN1 modifies the hypoxic regulation of the expression of TP53-related genes in U87 glioma cells. Endoplasm. Reticul. Stress Dis., 2014; 1 (1), 18-26.
  9. Minchenko D.O., Danilovskyi S.V., Kryvdiuk I.V., Bakalets T.V., Yavorskyi V.V., Sulik R.V., Hubenia O.V., Minchenko O.H. Effect of glutamine and glucose deprivation on the expression of TP53, MDM2, USP7 and PERP genes in glioma U87 cells with IRE-1 knockdown. Int. J. Adv. Med. Sci., 2014, 2 (2), 13-18.
  10. Danilovskyi S.V., Minchenko D.O., Karbovskyi L.L., O.S. Moliavko, Kovalevska O.V., Minchenko O.H. ERN1 knockdown modifies the hypoxic regulation of TP53, MDM2, USP7 and PERP gene expressions in U87 glioma cells. Ukr. Biochem. J., 2014; 86, N 4, 90-102.
  11. Minchenko D.O., Bakalets T.V., Tsymbal D.O., Ratushna O.O., Bashta Y.M., Minchenko O.H. Effect of hypoxia on the expression of MAP3K5, MAP4K3, CIB1, RIPK1, and RIPK2 genes in U87 glioma cells with ERN1 knockdown. J. Investig. Biochem., 2014, 3(3), 101-106.
  12. 12. Minchenko O., Tsuchihara K., Minchenko D.O., Bikfalvi A., Esumi H. Mechanisms of regulation of PFKFB expression in pancreatic and gastric cancer cells. World Journal of Gastroenterology (WJG), 2014, 20 (38), 13705-13717.
  13. Маслак Г.С., Костюк О., Мінченко Д.О., Шевцова А.І., Бразалук О.З., Мінченко О.Г. Сіальованість глікопротеїнів плазматичної мембрани лімфоцитів людини і експресія NEU1 та ST6GAL1 мРНК за еритремії. Фізіол. ж., 2014, 60 (5), 14-22.
  14. Minchenko O.H., Kubaichuk K.I., Minchenko D.O., Kovalevska O.V., Kulinich A.O., Lypova N.M. Molecular mechanisms of ERN1-mediated angiogenesis. Int. J. Physiol. Pathophysiol., 2014, 5(1), 1-22.
  15. 15. Minchenko O.H., Tsymbal D.O., Moenner M., Minchenko D.O., Kovalevska O.V., Lypova N.M. Inhibition of the endoribonuclease of ERN1 signaling enzyme affects the expression of proliferation-related genes in U87 glioma cells. Reticul. Stress Dis., 2015; 2 (1), 18-29.
  16. 16. Minchenko D.O. Dominant-negative constructs of inositol requiring enzyme-1alpha as an effective way to suppression of tumor growth through the inhibition of cell proliferation and angiogenesis and activation of apoptosis. J. Mod. Med. Chem., 2015; 3(1), 35-43.
  17. 17. Minchenko D.O. Expression of endoplasmic reticulum stress related genes in blood cells of obese boys with and without insulin resistance. Int. J. BioMed., 2015; 5(1): 24-29.
  18. 18. Minchenko D.O. Expression of circadian genes in subcutaneous adipose tissue of obese men with and without glucose J. Exp. Integr. Med., 2015, 5 (1): 23-29.
  1. 19. Minchenko D.O., Kharkova A.P., Karbovskyi L.L., Minchenko O.H. Expression of insulin-like growth factor binding protein genes and its hypoxic regulation in U87 glioma cells depends on ERN1 mediated signaling pathway of endoplasmic reticulum stress. Regul., 2015, 49 (2), 73-83.
  2. Minchenko O.H., Tsymbal D.O., Minchenko D.O. IRE-1alpha signaling as a key target for suppression of tumor growth. Single Cell Biology 2015; 4(3): 118.
  3. 21. Minchenko D.O., Kharkova A.P., Tsymbal D.O., Karbovskyi L.L., Minchenko O.H. IRE1 inhibition affects the expression of insulin-like growth factor binding protein genes and modifies its sensitivity to glucose deprivation in U87 glioma cells. Regul., 2015, 49 (4), 185-197.
  4. 22. Minchenko O.H., Kharkova A.P., Minchenko D.O., Karbovskyi L.L. Effect of hypoxia on the expression of IGFBP6, IGFBP7, NOV, CYR61, WISP1, and WISP2 genes in U87 glioma cells depends on ERN1 mediated signaling pathway of endoplasmic reticulum stress. Ukr. Biochem. J., 2015, 87 (6): 52-63.
  5. 23. Kryvdiuk I.V., Minchenko D.O., Hlushchak N.A., Ratushna O.O., Karbovskyi L.L., Minchenko O.H. Inhibition of IRE1 signaling modifies effect of glucose deprivation on the expression of TNF-induced protein and TNF receptor superfamily genes in U87 glioma cells. Ukr. Biochem. J., 2015; 87(6): 36-51.
  6. 24. Konzack A, Jakupovic M, Kubaichuk K, Görlach A, Dombrowski F, Miinalainen I, Sormunen R, Kietzmann T. Mitochondrial Dysfunction Due to Lack of Manganese Superoxide Dismutase Promotes Hepatocarcinogenesis. Antioxid Redox Signal. 2015; 23(14):1059-75.
  7. 25. Minchenko O.H., Kryvdiuk I.V., Minchenko D.O., Riabovol O.O., Halkin O.V. Inhibition of IRE1 signaling affects expression of a subset genes encoding for TNF-related factors and receptors and modifies their hypoxic regulation in U87 glioma cells. Reticul. Stress Dis., 2016; 3 (1): 1-15.
  8. 26. Minchenko H., Tsymbal D.O., Minchenko D.O., Prylutska S.V., Cherepanov V.V., Prylutskyy Yu.I., Tsierkezos N.G. Single-walled carbon nanotubes affect the expression of CCND2 gene in human U87 glioma cells. Mat.-wiss. u. Werkstofftech., 2016; 47(2-3):180-188.
  9. 27. Minchenko D.O., Kharkova A.P., Halkin O.V., Karbovskyi L.L., Minchenko O.H. Effect of hypoxia on the expression of genes encoded insulin-like growth factors and some related proteins in U87 glioma cells without IRE1 function. Reg. 2016, 50 (2): 43-54.
  10. 28. Minchenko D.O., Riabovol O.O., Halkin O.V., Ratushna O.O., Tsymbal D.O., Minchenko O.H. IRE-1a regulates expression of ubiquitin specific peptidases during hypoxic response in U87 glioma cells. Reticul. Stress Dis., 2016; 3: 50-62.
  11. 2 Minchenko D.O., Riabovol O.O., Tsymbal D.O., Ratushna O.O., Minchenko O.H. Inhibition of IRE1 affects the expression of genes encoded glucocorticoid receptor and some related factors and their hypoxic regulation in U87 glioma cells. Endocr. Regul., 2016, 50 (3): 127-136.
  12. 30. Minchenko O.H., Tsymbal D.O., Minchenko D.O., Riabovol O.O., Ratushna O.O. Hypoxic regulation of the expressions of proliferation related genes in U87 glioma cells upon inhibition of IRE1 signaling. Ukr. Biochem. J., 2016, 88 (1), 11-21.
  13. Minchenko O.H., Garmash I.A., Minchenko D.O., Kuznetsova A.Y. Inhibition of ERN1 modifies hypoxic regulation of G6PD, GPI, TKT, TALDO1, PGLS and RPIA genes expression in U87 glioma cells. Ukr. Biochem. J., 2017, 89 (1), 38-49.
  14. 32. Minchenko D.O., Riabovol O.O., Ratushna O.O., Minchenko O.H. Hypoxic regulation of the expression of genes encoded estrogen related proteins in U87 glioma cells: effect of IRE1 inhibition. Endocr. Regul., 2017, 51 (1): 8-19.
  15. 33. Minchenko O.H., Riabovol O.O., Halkin O.V., Minchenko D.O., Ratushna O.O. ERN1-knockdown modifies hypoxic regulation of cathepsins and LONP1 genes expression in U87 glioma cells. Biochem. J., 2017; 89 (2): 55-69.
  16. 34. Minchenko O.H., Yavorovsky O.P., Solokha N.V., Minchenko O., Kuznetsova A.Y. Effect of chromium disilicide and titanium nitrite nanoparticles on the expression of NAMPT, E2F8, FAS, TBX3, IL13RA2, and UPS7 genes in mouse liver. Ukr. Biochem. J., 2017; 89 (2): 31-42.
  17. 35. Minchenko D.O., Tsymbal D.O., Yavorovsky O.P., Solokha N.V., Minchenko H. Expression of genes encoding IGFBPs, SNARK, CD36, and PECAM1 in the liver of mice treated by chromium disilicide and titanium nitrite nanoparticles. Endocr. Regul., 2017; 51(2):84-95.
  18. 3 Tsymbal D.O., Minchenko D.O., Hnatiuk O.S., Luzina O.Y., Minchenko O.H. Effect of hypoxia on the expression of a subset of proliferation related genes in IRE1 knockdown U87 glioma cells. Adv Biol Chem, 2017; 7: 195-210.
  19. Minchenko O.H., Kharkova A.P., Hnatiuk O.S., Luzina O.Y., Kryvdiuk I.V., Kuznetsova A.Y. ERN1 modifies effect of glutamine deprivation on tumor growth related factors expression in U87 glioma cells. Ukr. Biochem. J., 2018; 90 (3): 49-61.

Патенти:
1. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Мінченко Д.О., Божко І.В., Зінченко Т.О. Спосіб прогнозування негативного впливу наночасток срібла на організм. Патент на корисну модель № 54569. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
2. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Паустовський Ю.О., Мінченко Д.О. Спосіб оцінки токсичної дії метил-третбутилового ефіру на організм людини. Патент на корисну модель № 54567. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
3. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Паустовський Ю.О., Мінченко Д.О. Спосіб оцінки токсичної дії метил-третбутилового ефіру на організм людини. Патент на корисну модель № 54568. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
4. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Паустовський Ю.О., Мінченко Д.О. Спосіб оцінки токсичної дії метил-третбутилового ефіру на організм людини. Патент на корисну модель № 54570. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
5. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Паустовський Ю.О., Мінченко Д.О. Спосіб оцінки токсичної дії метил-третбутилового ефіру на організм людини. Патент на корисну модель № 54573. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
6. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Мінченко Д.О., Божко І.В., Зінченко Т.О. Спосіб прогнозування негативного впливу наночасток срібла на організм. Патент на корисну модель № 54571. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
7. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Мінченко Д.О., Божко І.В., Зінченко Т.О. Спосіб прогнозування негативного впливу наночасток срібла на організм. Патент на корисну модель № 54572. Бюлетень № 21, 10.11.2010.
8. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Мінченко Д.О., Божко І.В., Зінченко Т.О. Спосіб прогнозування негативного впливу наночасток срібла на організм. Патент на корисну модель № 59442. Бюлетень № 9, 10.05.2011.
9. Яворовський О.П., Мінченко О.Г., Мінченко Д.О., Божко І.В., Зінченко Т.О. Спосіб прогнозування негативного впливу наночасток срібла на організм. Патент на корисну модель № 60911. Бюлетень № 12, 25.06.2011.

  1. Мінченко О.Г., Ратушна О.О., Цимбал Д.О., Мінченко Д.О., Рябовол О.О. Спосіб визначення токсичної дії наночастинок нітриду титану на організм за експресією гена HLA-DRA. Патент на корисну модель № 124458, 10.04.2018; Бюл. № 7, 2018.
  2. Мінченко О.Г., Ратушна О.О., Цимбал Д.О., Мінченко Д.О., Рябовол О.О. Спосіб визначення токсичної дії наночастинок дисиліциду хрому на організм за експресією гена HLA-DRA. Патент на корисну модель № 124937, 25.04.2018; Бюл. № 8, 2018.
  3. Мінченко О.Г., Цимбал Д.О., Рябовол О.О., Мінченко Д.О., Ратушна О. О. Спосіб визначення токсичної дії на організм одностінних карбонових нанотрубок за рівнем експресії гена HLA-G. Патент на корисну модель № 124939, 25.04.2018; Бюл. № 8, 2018.
  4. Мінченко О.Г., Рябовол О.О., Мінченко Д.О., Цимбал Д.О., Ратушна О.О. Спосіб визначення токсичної дії на організм наночастинок фулеренів С60 за експресією гена HLA-DRA. Патент на корисну модель № 124940, 25.04.2018; Бюл. № 8, 2018.

.{/spoiler}

Підготовка кадрів

Захищено 19 кандидатських дисертацій (Бобарикіна А.Ю., Михальченко В.Г., Кундієва А.В., Мінченко Д.О., Кулініч А.О., Божко І.В., Зінченко Т.О., Галкін О.В., Губеня О.В., Липова Н.М., Карбовський Л.Л., Марунич Р.Ю., Ратушна О.О., Гойстер О.С., Кубайчук К.І., Даніловський С.В., Харькова А.П., Кривдюк І.В., Цимбал Д.О.).

Міжнародне співробітництво:

  1. З Науково-дослідним центром інноваційної онкології Національного онкологічного центру Японії(Research Center for Innovative Oncology, National Cancer Center)

Тема: Вивчення експресії пухлино-специфічних генів та їх ролі в рості пухлин.

Встановлено, що у злоякісних пухлинах легень, прямої кишки та шлунку, а також у клітинних лініях підшлункової залози, посилюється експресія генів PFKFB, VEGF та GLUT1, а також виявлені унікальні альтернативні сплайс-варіанти PFKFB4 і PFKFB3, вивчена їх експресія у пухлинах та у тканинах SNARK-нокаутних мишей, показано пухлино-специфічний характер експресії сплайс-варіантів PFKFB4.

  1. Із U1029 INSERM лабораторією молекулярних механізмів ангіогенезу Університету Бордо 1 (Франція) за програмами:  INCa“Gliostress” та українсько-французького наукового співробітництва “Дніпро”
    Тема 2009-2011 рр.: INCa project “Gliostress”.
    Тема 2011-2012 рр.: “ Роль IRE-1a сигнального шляху у рості гліобластоми: пошуки терапевтичних мішеней для створення анти-пухлинних препаратів”.
  2. Проведено клонування різних сплайс-варіантів мРНК 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази-4 (PFKFB4) в експресійних векторах і створені генно-інженерні конструкції PFKFB3 та PFKFB4 з інактивованою кіназною активністю за рахунок мутації у кіназному домені. Встановлено, що трансфекція клітин підшлункової залози лінії PSN-1 та карциноми легень лінії РС-14, цими конструкціями PFKFB пригнічувала експресію ендогенних PFKFB та проліферацію клітин. 
    2. Встановлено, що виключення IRE-1 сигнального шляху стресу ендоплазматичного ретикулуму пригнічує ангіогенез та ріст пухлин (гліоми) в мозку мишей та ембріонах курчат, змінюючи експресію генів, що відповідають за регуляцію ангіогенезу, апоптозу та росту пухлин.

Опубліковано 50 спільних наукових праць.