Історія наукової бібліотеки

ІСТОРІЯ. СТАНОВЛЕННЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ

Бібліотеку інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України було засновано в 1925 році (рік заснування інституту), як бібліотеку Українського біохімічного інституту Народного комісаріату освіти УРСР у Харкові. В 1931 р .інститут разом з бібліотекою було переведено до Києва в систему АН УРСР.У своїй діяльності бібліотека керується чинним законодавством України, постановами і розпорядженнями Президії НАН України, рішеннями Інформаційно-бібліотечної ради інституту, методичними документами НБУВ.Основними напрямками діяльності наукової бібліотеки інституту є формування, зберігання та організація раціонального використання документально-інформаційних ресурсів, необхідних для здійснення науково-дослідної діяльності інституту біохімії.
Типові правила користування бібліотекою науково-дослідної установи НАН України
(Інформаційно-бібліотечна рада НАН України 6 лютого 1997 р.) ” є основним документом для користувачів наукової бібліотеки інституту. Перше Положення про наукову бібліотеку інституту біохімії датовано 9 січня 1997 р., а друге – 28 жовтня 1998 р.Фонд бібліотеки створювався з фондів окремих кафедр Харківського медичного інституту у 1931-1932 р.р. В цих роках були організовані кафедри біохімії з відповідними лабораторіями на біологічних факультетах університетів (Київського, Харківського, Одеського, Дніпропетровського, Ужгородського,
Чернівецького). Йшов книгообмін між вищеназваними інститутами і кафедрами. Було придбано багато цінної біохімічної і профільної літератури, як вітчизняної, так і іноземної. „За цей час інститут зібрав досить добру біохемічну бібліотеку, яка має більшість біохемічних наукових журналів, потрібних для повсякденного користування ними під час наукової роботи, але щоб ця бібліотека мала й надалі певне значення її треба безперервно поповнювати” (О.В. Палладін „Наукові записки [УБЖ]”,1930, т.5, ч.1). Бібліотека інституту завжди оперативно комплектувала фонд. О.В. Палладін, перший директор інституту біохімії, був не тільки чудовим вченим, педагогом, лектором, він був чудовим організатором науки. Книги, журнали бібліотека отримувала через усі можливі канали. У фонді бібліотеки є література з біохімії, фізіології людини і тварин, медицини, фармакології, молекулярної біології, біофізики, імунології, суміжних галузей сучасної біології. Бібліотека має багаторічні комплекти іноземних журналів, у т.ч. : Journal of Biological Chemistry (з 1905 р.), Biochemical Journal (з 1926 р.), European Journal Biochemistry (з 1967 р.); видання, що продовжуються, - "Annual Review of Biochemistry" (з 1932 р.), "Advances Protein Chemistry" (з 1944 р.), "Methods of Enzymology" (з 1955 р.); повний комплект наших подовжених видань, таких, як: „Молекулярная биология”, „Витамины”, "Биохимия животных и человека", які видавав в різні роки інститут, "Український біохімічний журнал" (з 1926 р.).
Бібліотека виписує традиційний і сучасний репертуар вітчизняних наукових російських журналів. Комплектування в бібліотеці відповідає кожному науковому напрямку в інституті. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки (каталоги, картотеки) відповідає вимогам читачів. Він є джерелом наукових бібліографій, семінарів для студентів,  молодих вчених, які організовує бібліотека. Інформація про нові надходження  книг у бібліографічному записі на каталожних картках-дублетах подається до читального залу, також ця інформація по електронній пошті надходить до кожного відділу.Історично створені такі картотеки, як:
1. Алфавітна картотека праць співробітників з 1951 р.;
2. Труди Інституту біохімії з 1951 р.;
3. Історія Інституту біохімії;
4. Матеріали з''їздів, конференцій, симпозіумів, які відсутні в бібліотеці, але
є у співробітників інституту з 1978 р.

База даних цих картотек сьогодні активно використовується, в тому числі, і при виконанні наукового проекту „Наукові школи інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. Історія, розвиток, перспективи”.

В різні роки завідуючими бібліотекою були:
1. Кіпарисова В.В. (1944-1963 рр.). Почала свою роботу з організації фонду, систематизації каталогів.
2. Волченкова І.В. (працювала в бібліотеці з 1957 р., очолювала її з 1963-1990 рр.). За її безпосередньою участю були створені: відділ науково-технічної інформації, картотека ГСБК, дні інформації.
3. Редіна В. В. (працювала в бібліотеці з 1959 р., як завідуюча – з 1990 р. по 2021 рр). Напрям її роботи, як і попередніх завідуючих – організація, комплектування, збереження фонду. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки, ювілейні, тематичні виставки, пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Участь в розробці УДК в книзі: „УДК: у двох кн.- К.:Книжкова палата України, 2000”

Дирекція інституту в різні роки організаційно і фінансово підтримувала комплектування наукової бібліотеки. Так, завдяки директору інституту академіку Комісаренко С.В. ми отримали, як дар, велику партію літератури з Англії (від FEBO), починаючи з 2000 р. до нас йдуть цінні біохімічні журнали (FEBS), книжкові видання від авторів і організацій.

За останні роки в роботу бібліотеки активно впроваджуються інформаційні технології – створено електронний каталог, в базу якого введено вже багато праць корифеїв інституту біохімії академіків Палладіна О.В., Фердмана Д.Л., Чаговця Р.В., Беліцера В.О., Гулого М.Ф., докторів Циперовича О.С., Вендта В.П., відомих вчених сьогодення академіка Комісаренка С.В., член-кореспондентів Костеріна С.О., Донченка Г.В., інших знаних вчених-біохіміків. Також в базу даних ЕК введена історія інституту біохімії, дисертації, підручники з біохімії, останні надходження. Бібліотека має мережевий доступ до онлайнових джерел наукової інформації на платформі EBSCOhost, до бази даних американського наукового товариства American Chemical Society, до ресурсів видавництва наукової, технічної та медичної літератури Elsevier – Biochemistry, Genetics and Molecular Biology. З пошуку інформації в онлайн-журналах для співробітників та аспірантів інституту проводяться консультації. Також проводиться безпосередній пошук інформації для співробітників інституту з подальшим її роздрукуванням. Так, людство створює нові й нові інформаційні технології. Нині за допомогою Інтернету ми можемо легко подолати будь-які державні кордони, долучитись до світової інформаційної системи. Але ніщо не замінить спілкування з книгою, журналом – цими нетлінними здобутками розуму людства.