Е.В. ЛУГОВСЬКОЙ1, Т.А. KОШЕЛЬ1, П.Г. ГРИЦЕНКО1, В.І. КАЛЬЧЕНКО2, КАЛІКСАРЕНИ, ЯК СПЕЧИФІЧНІ ІНГІБІТОРИ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ ФІБРИНУ

УДК 577.112.612.115

Е.В. ЛУГОВСЬКОЙ¹, Т.А. KОШЕЛЬ¹, П.Г. ГРИЦЕНКО¹, В.І. КАЛЬЧЕНКО²,

С.О. ЧЕРЕНОК², Е.О. KОЛЕСНИК², С.В. КОМІСАРЕНКО¹

КАЛІКСАРЕНИ, ЯК СПЕЧИФІЧНІ ІНГІБІТОРИ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ ФІБРИНУ

¹Інститут біохімії ім.. О. В. Палладіна НАН України, Київ; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

²Інститут органічної хімії НАН України, Київ

При активації системи зсідання крові утворюється фермент тромбін, який перетворює фібриноген у фібрин дезАА, здатний до спонтанної полімеризації за рахунок міжмолекулярного зв’язування комплементарних сайтів «А» з «а». Надалі відбувається утворення протофібрил, перетворення їх у фібрили та в кінцевому рахунку формується тривимірна сітка фібрину – каркас будь-якого тромбу. В останні роки підвищився інтерес до вивчення впливу каліксаренів на біохімічні процеси оскільки вони здатні впливати на їх перебіг.

Метою нашої роботи було дослідити вплив каліксаренів, здатних утворювати супрамолекулярні комплекси з амінокислотами та пептидами, на полімеризацію фібрину, а також на зсідання плазми крові людини.

Було показано, що каліксарен С-192, який містить чотири залишки метиленбісфосфонової кислоти та його натрієва сіль - С-145, за даними турбідиметричного аналізу специфічно гальмують полімеризацію фібрину з IC₅₀ 0,5?10^{-6 М та 2.5}?10^{-6 M відповідно. Молярне співвідношення каліксарену С-192 до фібрину в середовищі полімеризації при цьому складає 1,7 до 1 відповідно.}

 Для виключення можливої інгібуючої дії каліксарену на тромбін чи на сайт зв’язування тромбіну з фібриногеном, було досліджено вплив каліксарену С-192 на полімеризацію мономерного фібрину дезААВВ. Дослід показав, що значення IC₅₀ при цьому складає 1,0?10^{-6 М, це практично співпадає зі значенням IC}₅₀  для цього каліксарену в системі фібриноген-тромбін. Отже, інгібуюча дія каліксарену С-192, здійснюється саме за рахунок його взаємодії з фібрином.

За допомогою трансмісійного електронного мікроскопу встановлено, що каліксарен С-192, інгібує першу стадію полімеризації фібрину – побудову протофібрил з мономерних молекул. За допомогою HPLC, показали утворення комплексу С-192 з синтетичним пептидом Глі-Про-Арг-Про, який імітує центр полімеризації фібрину «А» (Aa17-19), що залучається в процес формування протофібрил. Отже, інгібуючий ефект С-192 відбувається за рахунок блокування вищезгаданого центру.

Для вияснення можливості використання каліксаренів як антитромботичних препаратів було досліджено інгібуючу дію каліксарену C-192 на зсідання плазми крові людини. З досліду отримали, що С-192 вдвічі знижує протромбінове відношення та активований частково тромбопластиновий час в нормальній плазмі крові людини при концентрації С-192 7.0?10^{-5 M та 1.7}?10^{-5 M відповідно.}

Попередні дослідження, проведені на здорових статевозрілих мишах, свідчать, що каліксарен С-192, є сполукою середньої токсичності.

Таким чином, вперше показано, що каліксарен С-192 та його натрієва сіль С-145 є специфічними інгібіторами полімеризації фібрину та зсідання плазми крові. Ці сполуки можуть бути використані як основа для розробки нового класу антитромботичних препаратів.