УДК 573.6.086.83
Г.В. МЕРЗЛОВА, О.М. МЕЛЬНИЧЕНКО
ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКИХ ДОЗ СУЛЬФАТУ КОБАЛЬТУ В БІОТЕХНОЛОГІЇ КУЛЬТИВУВАННЯ SPIRULINA PLATENSIS
Білоцерківський національний аграрний університет
Відсутність в Україні власного крупнотонажного виробництва амінокислот, більшості солей мікроелементів вимагає пошуку біотехнологічного методу виробництва білково-мінеральних добавок.
На сьогоднішній день існує наукова і практична зацікавленість щодо дослідження синьо-зеленої водорості спіруліни як джерела високоякісних біологічно активних харчових та кормових добавок. Це обумовлюється тим, що біомаса спіруліни містить велику кількість білка та макро- і мікроелементів.
Синьо-зелені водорості вирощують для народногосподарських потреб у відкритих і закритих фотокультіваторах. Spirulina platensis має здатність накопичувати метали-біотики в клітинах і може рости в широкому діапазоні концентрації солей макро- і мікроелементів в середовищі. Таким чином, ця властивість водоростей створює передумови одержання кормової білкової добавки із значними концентраціями металів за якими балансують раціони. Важливе місце серед металів-біотиків посідає Кобальт він є обов’язковим у складі раціонів. Елемент у організмі тварин необхідний для утворення червоних кров’яних тілець. Він входить до складу вітаміну В12, активує ряд ферментів та гормонів, впливає на білковий та вуглеводневий обмін.
Враховуючи вищесказане, метою роботи було відпрацювання можливості використання Кобальту в формі сульфатів для корекції в поживному середовищі спіруліни.
Для дослідження накопичення Кобальту у водорості формували контрольну і дослідні ємкості з культуральним середовищем. В контролі використовували поживне середовище Заррука з стандартним вмістом Кобальту. В дослідні ємкості І, ІІ і ІІІ додавали Кобальт у формі (CoSO4•7H2O) в дозах, що перевищували значення контролю за металом у 10, 20 і 40 раз відповідно. Культивування спіруліни проводили у закритому, яке постійно перемішували середовищі та температури повітря 24-25 °С.
Експериментально було встановлено, що внесення сульфату Кобальту 0,67 г/л у І дослідну ємкість призводить до випадання 90 % культури в осад на другу добу з послідуючим її побурінням на 4-5 добу, що свідчило про загибель спіруліни. В ІІ і ІІІ дослідних ємкостях де концентрація солі металу становила відповідно 1,34 та 2,68 г/л теж спостерігалась загибель синьо-зеленої водорості на 92 та 95 %. Слід також відмітити, що під час додавання сульфату Кобальту він реагував із лугом і перетворювався у нерозчинну карбонатну форму.
Таким чином, використання сірчанокислого Кобальту як джерела накопичення металу у клітинах Spirulina platensis у дозах, що перевищують концентрацію металу в контролі у 10-40 раз призводить до масової загибелі культури і є не ефективним.