УДК 579.864.1:615.331
Р.В. ПУТІЄНКО1, І.В. ЛИЧ1, Н.І. НАСТОЯЩА2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІМУНОМОДУЛЮЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОБІОТИКІВ
1Національний університет харчових технологій
2ДП «Центр імунобіологічних препаратів»
Важливим аспектом дії пробіотиків являється їх імуностимулююча активність, що підвищує рівень захисту організму хазяїна від збудників як кишкових так і генералізованих інфекцій. Метою роботи являлось порівняльне вивчення імуномодулюючих властивостей пробіотиків і виділених із них специфічних штамів з референс-штамами музейних культур, що використовуються для контролю якості даних препаратів.
У дослідженнях були використані препарати «Біфідумбактерин» та «Лактобактерин» виробництва НВО «Мікроген», Росія та ізольовані з них, а також еталонні штами Lactobacillus plantarum і Bifidobacterium bifidum. Дослідження проводили, виходячи з експериментальних даних щодо імунологічної реактивності дослідних тварин – 210 білих безпородних мишей, яким протягом 21 доби перорально вводили суспензію відповідних досліджуваних зразків та фізіологічний розчин у якості контрольного. Здатність пробіотичних мікроорганізмів впливати на клітини імунного захисту визначали за зміною функціональної активності макрофагів перитонеального ексудату, отриманого з черевної порожнини тварин підданих евтаназії на 7, 14 та 21 досліджень та профарбованого за модифікованим методом Паппенгейма-Крюкова. Підрахунок кількості макрофагів здійснювали під мікроскопом та визначили відсоток фагоцитозу (ВФ), тобто відсоток макрофагів, які містили клітини дріжджів, та фагоцитарне число (ФЧ), що показує середню кількість поглинутих клітин дріжджів.
Результати свідчать про зростання показників фагоцитозу, порівняно із контрольною групою. Зокрема на 21 добу для «Лактобактерину» та «Біфідумбактерину» відповідно ВФ зріс на 16% та 14% і становив 74% та 76%, порівняно з 60%, а ФЧ - на 4,5 та 5 ум.од.. (7,5 та 8 порівняно з 3 ум.од.). Найвищі значення показників спостерігались для еталонних та ізольованих штамів мікроорганізмів. Зокрема на 21 добу значення ВФ для препаратів «Лактобактерин» та «Біфідумбактерин» становили 76% та 74% відповідно, а для еталонних штамів 84% та 85%. Найвищі значення показника ФЧ спостерігалися для ізольованих штамів, порівнюючи з відповідними препаратами, і становили 8,25 та 8,13 ум.од. для L. plantarum і B.bifidum порівняно з 7,5 та 7,75 ум.од.
Отже пробіотики володіють імуномодулюючими властивостями. Результати порівняння з ізольованими та еталонними штамами підтверджують наявність впливу технологічних операцій процесу виготовлення препаратів, причому частково втрачається функціональна активність пробіотичних штамів. Дослідження дають підстави для розроблення наукового обґрунтування показань, доз і схем застосування пробіотиків для підвищення стійкості організму до інфекцій та оздоровлення імунної системи.