Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 15 березня 2016 р. (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь аспіранта кафедри біохімії Львівського національного університету імені Івана Франка Ченя Олега Ігоровича, тема виступу - «ПРОТИПУХЛИННА ДІЯ РЕКОМБІНАНТНОЇ АРГІНАЗИ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ НОВИХ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ ЛЕЙКОЗІВ». Мова йде за апробацію кандидатської дисертації. Науковий керівник – докт. біол. наук професор Сибірна Н.О. Авторські тези доповіді, як завжди, додаються. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою – С.О.Костерін.
ПРОТИПУХЛИННА ДІЯ РЕКОМБІНАНТНОЇ АРГІНАЗИ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯДЛЯРОЗРОБКИНОВИХМЕТОДІВТЕРАПІЇЛЕЙКОЗІВ.
Аспірант Чень Олег Ігорович,
Львівський національний університет ім. Івана Франка, каф. біохімії.
Актуальність. Терапія на основі рекомбінантних ензимів деградації аргініну сьогодні є одним із перспективних підходів сучасної онкології. Даний тип терапії є особливо актуальним для лікування злоякісних клітин крові, а саме гострих лейкозів.Проте результати клінічних випробувань вказують на те, що застосування лише самих ензимів розщеплення аргініну недостатньо для повної елімінації пухлинних клітин. Тому актуальними залишаються дослідження, спрямовані на розробку нових комбінованих підходів до ензимотерапії злоякісних пухлин крові, з метою підвищення ефективності даного типу терапії.
Мета роботи – дослідити і оцінити комбінований вплив препарату рекомбінантної аргінази І (rhARG) та канаваніну або донору оксиду азоту на нормальні та лейкозні клітини в умовах invitroта invivo для розробки нових підходів до терапії злоякісних пухлин крові, що базується на дефіциті амінокислоти аргініну у кров’яному руслі.
Об’єкт дослідження – відповідь злоякісних та нормальних клітин на комбіновану дію препарату rhARG і канаваніну або донору оксиду азоту в умовах invitro та invivo.
Предмет дослідження – життєздатність, ріст і апоптоз пухлинних та нормальних клітин за умов комбінаційних підходів на основі голодування за аргініном, а також процеси, що їх визначають.
Методи дослідження. Методи роботи з клітинними культурами та первинно-ізольованими нормальними лімфоцитами крові invitro, біохімічні, молекулярно-генетичні та загально-біологічні методи, а також методи роботи з експериментальними тваринами invivo.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота присвячена розробці нових комбінаційних методів терапії лейкозів на основі ензимів деградації аргініну та дослідженню порівняльного аналізу відповіді нормальних та лейкозних клітин на комбіновану дію препарату rhARGі структурного аналога аргініну – канаваніну або донору оксиду азоту в умовах invitro та invivo. Вперше показано, що лейкозні та нормальні клітини суттєво відрізняються за рівнем чутливості до дії препарату rhARG в умовах invitro. Встановлено, що довготривале голодування за аргініном індукує загибель пухлинних клітин шляхом апоптозу і достовірно не впливає на процес індукції запрограмованої загибелі у нормальних лімфоцитів, як у стані спокою так і в стані проліферації. Оптимізовано зручний та чутливий метод ВЕРХ для аналізу концентрації аргініну в різних біологічних зразках та вперше показано, що дефіцит аргініну у культуральному середовищі індукує швидке та повне зникнення внутрішньоклітинного вмісту аргініну у злоякісних клітинах вже після 15-30 хв голодування. Продемонстровано, що донор оксиду азотуне підвищує виживання лейкозних клітин та не протидіє процесу запуску апоптозу індукованого дією препарату rhARG і його потенційно можна застосовувати у якості компенсаторного агенту для зменшення побічних ефектів ензимотерапії invivo. Вперше встановлено, що канаванін пригнічує експресію гену аргініносукцинатсинтетази (АСС) – основного ензиму резинтезу амінокислоти аргініну у клітинах лейкозу, що робить АСС позитивні клони клітин чутливими до препарату rhARGі має важливе терапевтичне значення. Крім того, додавання канаваніну селективно підсилює цитотоксичну дію препарату rhARG на лейкозні клітини та індукує їх загибель шляхом апоптозу. Вперше показано, що комбінована дія аргінази та канаваніну не є видимо токсичною і не впливає на виживання та біохімічні маркери токсичності у лабораторних тварин. Однак така дія не мала достовірного протипухлинного ефекту на агресивній формі гострого лейкозу invivo. Для підвищення терапевтичної ефективності даної комбінації препарату аргінази і канаваніну invivo, потрібна подальша модифікація і/або оптимізація шляхів доставки канаваніну до клітин мішеней з метою покращення його фармакологічних властивостей та реалізації протипухлинних ефектів встановлених invitro.