Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 29 березня 2016 р. (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь професора СИВОЛОБА Андрія Володимировича (кафедра загальної та молекулярної генетики, ННЦ "Інститут біології", Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Тема доповіді: «Ядерна фізика: новітні уявлення про вищі рівні структурної організації хроматину у клітинному ядрі». Авторські тези доповіді, як завжди, додаються. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою С.О.Костерін.
Ядерна фізика: новітні уявлення про вищі рівні структурної організації хроматину у клітинному ядрі
А.В.Сиволоб, професор кафедри загальної та молекулярної генетики, ННЦ "Інститут біології", Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Просторова організація хроматину в інтерфазному клітинному ядрі привертає велику увагу, оскільки значною мірою визначає регуляцію транскрипції та інших функціональних процесів. Останнім часом сформувались нові уявлення щодо фізичного стану інтерфазної хромосоми – з'явились підстави говорити про своєрідну "ядерну фізику". Головною передумовою появи такої фізики став розвиток методів фіксації конформації хромосом (chromosome conformation capture). Результати сучасних досліджень свідчать, що в клітинному ядрі відсутній так званий "ядерний матрикс", а основною формою існування хроматину є фібрила діаметром 10 нм (полінуклеосомний ланцюг). Хроматинова фібрила утворює зони різного ступеня компактності (так звані компартменти), що відповідають давно відомим еу- і гетерохроматину. Загалом, інтерфазна хромосома знаходиться у глобулярному стані, який, у першому наближенні, може бути описаний як фрактальна глобула – компактний стан полімеру, який не утворює вузлів. Кілька важливих уточнень фрактальної моделі стосуються наявності у хромосомній глобулі залежності її властивостей від масштабу, а також присутності стабільних петельних доменів, основи яких утримуються білками CTCF і когезиновими комплексами. Розуміння принципів структурної організації хроматину дозволяє вже сьогодні штучно впливати на залежну від такої організації систему регуляції транскрипції.