ВИБОРЧА ПРОГРАМА
академіка НАН України С.В. Комісаренка – кандидата на посаду директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
Виборча програма базується на тому, що Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (далі – Інститут) є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, що заснована на державній власності і перебуває у віданні НАН України.
Для Інституту фундаментальна наукова діяльність є основною. Інститут діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших актів законодавства, Статуту Національної академії наук України, Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України та цього статуту.
Інститут створено та діє з метою проведення досліджень, спрямованих на отримання та використання нових знань у галузі біохімії, молекулярної біології, біоінформатики та біотехнології, нанобіотехнології, а також для проведення робіт, спрямованих на розробку лікарських препаратів, препаратів біологічно активних речовин, діагностикумів і біосенсорів, засобів для медичної практики, сільського господарства та ветеринарії тощо; для доведення наукових і науково-технічних розробок до стадії практичного використання, підготовки наукових кадрів, задоволення соціальних, економічних потреб та інноваційного розвитку країни.
Дирекція у своїй діяльності виходить з того, що головним багатством Інституту є його наукові та науково-допоміжні кадри, їхні знання, досвід експериментальної роботи, етика у проведенні наукової діяльності, наполегливість в отриманні нових знань і використанні цих знань на благо науки і нашого народу. Тому головним завданням кандидата у директори є і продовжує бути – створення максимально сприятливих умов для всіх співробітників Інституту у проведенні їхньої наукової (та науково-допоміжної) діяльності, виходячи з реалій забезпечення Інституту інтелектуальними та матеріальними ресурсами. З цією метою дирекція Інституту продовжуватиме максимально можливу підтримку молодих науковців, найбільш актуальних і важливих для нашої країни напрямів наукової діяльності та намагатиметься залучати нові джерела фінансової підтримки Інституту за рахунок міжнародного співробітництва, вітчизняних наукових грантів, доходів від нашої наукової та винахідницької діяльності.
Основними науковими напрямами діяльності Інституту залишатимуться:
- дослідження структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних протеїнових та надмолекулярних систем, а також інших біомолекул та їх системних взаємодій;
- вивчення молекулярної організації метаболічних процесів та механізмів їх регуляції біологічно активними речовинами;
- розробка біотехнологій, зокрема нанобіотехнологій для медицини, сільського господарства, екології, промисловості тощо.
Поза тим, найближчим часом в Інституті планується розпочати геномні дослідження (геному, екзогеному, геномного поліморфізму тощо) за рахунок існуючого співробітництва з Пекінським Інститутом геноміки (BGI-China) – найбільшим геномним центром в світі. Таке співробітництво не тільки значно підвищить рівень багатьох наукових робіт Інституту і надасть можливість готувати наукові кадри «нового» покоління, але має дозволити також з часом отримувати суттєвий прибуток, який використовуватиметься на виконання статутних забов’язань Інституту. Значні можливості також має співробітництво з Інститутом біології Шандуньскої академії наук, на базі, зокрема, заснованої спільної лабораторії із цільовим фінансуванням для українських вчених.
Це тільки деякі реальні приклади міжнародного співробітництва, яке вже існує, але наші нинішні можливості значно ширші, наприклад, з нашими колегами з Польщі, Франції, США, Ізраїлю, Австрії, інших країн. Зокрема, наразі завершуються переговори з офісами ОБСЄ та ЄС щодо надання Інституту суттєвого фінансування для досліджень з біобезпеки на основі нашого минулого позитивного досвіду.
В той же час треба усвідомлювати, що міжнародне наукове співробітництво може бути плідним та взаємовигідним лише за умови відповідності підготовки наших співробітників до такої іноземних колег.
При плануванні майбутнього розвитку Інституту потрібно виходити із відомих нам як сильних, так і слабких його сторін.
Тому, враховуючи сильні сторони в діяльності Інституту (наявність наукових шкіл і фахівців високого рівня, що забезпечують наукові результати високого рівня, науково-педагогічної бази для підготовки біохіміків і біотехнологів, значні можливості низки наукових підрозділів зі створення та впровадження унікальних лікарських препаратів і діагноститкумів, видання наших двох наукових часописів, які є провідними у країні), а також, слабкі (застаріла матеріальна база, відсутність можливості забезпечення сучасним науковим обладнанням, хронічне недофінансування інституту, старіння наукових кадрів, незадовільне поповнення Інституту молодими фахівцями), вважаю, що першочерговими заходами та завданнями в діяльності директора в наступний 5-ти річний термін мають бути такі:
- Забезпечення належного рівня проведення фундаментальних наукових
досліджень із найбільш актуальних проблем біохімії та молекулярної біології, зокрема імунології, біотехнології та нанобіотехнології.
- Збереження та розвиток провідних наукових шкіл Інституту; сприяння розвитку
пріоритетних напрямів розвитку наукових досліджень в Інституті.
- Розробка засобів нормалізації когнітивних порушень, викликаних запаленням або автоімунною реакцією.
- Вдосконалення методів імунодіагностики захворювань.
- Ідентифікація нових мішеней для імунотерапії пухлин, пошук шляхів підвищення ефективності існуючих та створення нових більш ефективних методів імунотерапії та подолання резистентності пухлинних клітин.
- Створення нових біологічно активних речовин, нових наноматеріалів, зокрема флуоресцентних, вивчення їхніх властивостей та можливостей використання.
- Проведення геномних досліджень людини з метою геномної (ранньої і точної) діагностики різних захворювань (онкологічних, метаболічних – як діабет та інших), а також неінвазивної пренатальної діагностики, визначення чутливості до ліків при різних захворюваннях та для передбачення ризику розвитку різних захворювань.
- Продовжуватимуться дослідження з біобезпеки, біозахисту і біоетики з метою
упередження використання технологій і знань, що мають «подвійне використання» (Dual-Use).
- Пошук можливостей оновлення матеріально-технічної і наукової бази для
проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень.
- Розширення джерел фінансування наукової діяльності. Залучення інноваційних можливостей, коштів міжнародних організацій і фондів, збільшення кількості платних послуг для оновлення технічного, матеріального та інформаційного забезпечення наукових досліджень.
- Системна робота із забезпечення інтеграції досліджень і розробок у світовий
науковий простір та Європейський дослідницький простір шляхом публікації результатів наукових досліджень у високорейтингових міжнародних виданнях, організації та проведення міжнародних наукових заходів, а також участі співробітників Інституту у наукових заходах, які організовуються та проводяться в зарубіжних країнах;
- Встановлення партнерських відносин з науково-дослідницькими центрами зарубіжних держав, реалізація спільних проектів та досліджень із зарубіжними партнерами, сприяння стажуванню співробітників Інституту за міжнародними проектами та програмами.
- Зміцнення зв’язків з промисловим сектором економіки (фармацевтичним, аграрним), максимальне впровадження наукових розробок; активізація досліджень і розробок, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної біохімічної науки; розроблення найбільш перспективних тем наукових досліджень; забезпечення входження Інституту до єдиного європейського наукового та інноваційного простору; додержання міжнародних стандартів охорони та захисту прав інтелектуальної власності; розвиток системи комерціалізації результатів наукової та науково-дослідницької діяльності, збільшення частки надходжень до спеціального фонду бюджету Інституту.
- Розвиток міжнародного наукового співробітництва: залучення провідних іноземних учених до роботи в Інституті, в тому числі як виконавців окремих тем НДР; створення ефективної інноваційної інфраструктури для розвитку міжнародного співробітництва та партнерства; встановлення нових та закріплення існуючих зв’язків, а також подальше поглиблення співробітництва у науковій сфері з інститутами та університетами країн ЄС, США, Канади, Китаю, Японії; підготовка та підписання меморандумів про співробітництво. Використання зв’язків з провідними європейськими науковими інститутами для забезпечення залучення Інституту як партнера для участі в грантових програмах, спрямованих на закріплення партнерства Україна – ЄС (зокрема, у програмі Горизонт-2020). Розвиток міжнародного співробітництва в галузі біобезпеки.
- Розширення співпраці з іншими науковими та освітніми установами України.
- Розвиток міждисциплінарних досліджень; досліджень в галузі системної біології.
- Подальший розвиток просвітницької та видавничої діяльності. Залучення провідних зарубіжних учених – біохіміків та біотехнологів до роботи в наукових радах та редакційних колегіях наукових видань “The Ukrainian Biochemical Journal” та “Biotechnologia acta”. Подальший розвиток видавничої, бібліотечної, архівної і музейних справ. Забезпечення доступу до інформаційних ресурсів, інформаційних технологій, систем і мереж, інформаційної інфраструктури та регулювання доступу до них; забезпечення інформаційної безпеки, захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації. Сприяння впровадженню електронного документообігу.
- Зміцнення зв'язків науки та вищої школи, встановлення більш ефективної взаємодії з вищими навчальними закладами: КНУ ім.Тараса Шевченка, КПІ ім. Ігоря Сікорського, НаУКМА, НМУ ім. Олександра Богомольця та іншими. Спільна підготовка і видання підручників, навчальних посібників, навчальних програм з біохімії та суміжних дисциплін. Створення разом з провідними навчальними закладами спільних наукових підрозділів та забезпечення їх діяльності. Спільне проведення з провідними університетами наукових заходів, зокрема конференцій, з’їздів тощо.
- Виважена і зрозуміла кадрова політика: збереження кадрового потенціалу інституту; проведення прозорої атестаційної роботи серед наукових працівників; розробка заходів заохочення; підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в магістратурі, аспірантурі та докторантурі; підвищення кваліфікації наукової молоді Інституту за програмою Академічної мобільності; створення умов для кар’єрного росту співробітників.
- Підвищення престижу наукової праці в суспільстві. Оприлюднення та рекламарезультатів фундаментальних наукових досліджень, їх доведення до зацікавлених суб’єктів та громадськості. Активна участь у проведенні виставок, ознайомленні широкої громадськості з результатами наукової діяльності інституту. Популяризація науки.
- Посилення уваги щодо вирішення нагальних соціально-побутових проблем кадрових та молодих співробітників.