Шановні колеги, вітаю Вас! Після літніх відпусток науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою діяльність. 11-го вересня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь чл.-кор. НАНУ професора МІНЧЕНКА Олександра Григоровича – зав. відділом молекулярної біології Інституту біохімії. Тема доповіді: «ГЕНОТОКСИЧНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК». До цього листа традиційно додаємо файл із авторськими тезами доповіді. Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою – С.О.Костерін.
Член-кор. НАНУ проф. Мінченко О.Г.
“ГЕНОТОКСИЧНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК”
Успіхи у сфері розвитку нанотехнологій призвели до значних досягнень у різних галузях науки, виробництва та економіки, однак, це викликає занепокоєність з приводу потенційних ризиків дії наноматеріалів не лише на довкілля, але й, першочергово, на здоров’я людей. За літературними даними активно ставиться питання біонебезпеки наночастинок, їх дії на печінку, легені, головний мозок і статеві органи, оскільки наночастинки не визнають ніяких бар’єрів.
Наночастинки знаходять широке застосування у різних галузях, у тому числі і в медицині. Наночастинки срібла використовують не лише для надання антисептичних властивостей різним поверхням і матеріалам та для розробки ефективних фільтрувальних елементів, що містять наноструктурне срібло з високими бактерицидними і каталітичними властивостями. І хоча наночастинки срібла спочатку почали використовувати як антибактеріальні агенти, нині їх досить широко використовують для різних біомедичних цілей, включаючи діагностику, лікування, доставку ліків, а також покриття медичного устаткування. Інтенсивне використання наночастинок срібла для медичних цілей вимагає і більш глибокого вивчення механізмів як їх біологічної дії, так і можливих побічних впливів та токсичності. Для наночастинок срібла показана як антибактеріальна, так і протигрибкова, противірусна та протизапальна дія. Разом з тим, їх розподіл по організму, акумуляція в окремих органах, а також потенційна токсичність як in vitro, так і in vivo, особливо в залежності від їх розміру, вказують на біонебезпеку цих наноструктур для всіх живих істот. Це також стосується і багатьох інших штучно створених наночастинок. Важливо знати, що наночастинки срібла затримуються в організмі на період більше чотирьох місяців і в різних органах та тканинах накопичуються і зберігаються по-різному. Це необхідно враховувати при аналізі токсичності наночастинок срібла, оскільки через 6 місяців після одноразового попадання в організм наночастинок срібла були виявленні опосередковані ними виражені морфологічні зміни у печінці.
Наночастинки срібла, золота чи інших металів є “кулями”, які пробивають клітини і сприяють надходженню до клітин не лише лікарських препаратів, а всього, що є навколо, включно з бактеріями та вірусами, наночастинки не знають бар’єрів і заходять у всі органи та клітини, у всі субклітинні структури, в тому числі ядра клітин, порушуючи метаболізм, функцію геному, є токсичними і зберігаються у клітинах тривалий час.
Наночастинки срібла, як і більшість наночастинок індукують стрес ендоплазматичного ретикулума, який лежить в основі росту злоякісних пухлин і розвитку резистентності до інсуліну та метаболічних захворювань, порушують ембріональний розвиток, активують онкогени і ріст пухлин… А якщо з'являться резистентні до наночастинок мікроорганізми, тоді нанозброя відкриє їм зелений коридор до всіх органів і тканин, до всього живого. В цьому особлива небезпека нанотехнологій для всього живого!
Наночастинки металів, навіть благородних, таких як золото і срібло, не говорячи про свинець, ртуть та інші, діють на все живе в багато разів сильніше ніж іони цих металів чи їх мікрочастинки. І якщо наночастинки сприяють доставці лікарських препаратів, чи приживанню імплантатів, то з часом негативна дія наночастинок може повністю перекрити всі уявні позитивні ефекти “нанотерапії”!
Необхідно всебічно вивчати вплив наночастинок на різні організми з метою розкриття механізмів їх токсичної дії і особливо генотоксичності для захисту живих істот, збереження здоров’я людей, для розробки способів протидії та профілактики негативної дії наночастинок