Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

Шановні колеги, вітаю Вас! Після літніх відпусток науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою діяльність. 11-го вересня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь чл.-кор. НАНУ професора МІНЧЕНКА Олександра Григоровича – зав. відділом молекулярної біології Інституту біохімії. Тема доповіді: «ГЕНОТОКСИЧНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК». До цього листа традиційно додаємо файл із авторськими тезами доповіді. Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою – С.О.Костерін.

 

Член-кор. НАНУ проф. Мінченко О.Г.

ГЕНОТОКСИЧНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК”

Успіхи у сфері розвитку нанотехнологій призвели до значних досягнень у різних галузях науки, виробництва та економіки, однак, це викликає занепокоєність з приводу потенційних ризиків дії наноматеріалів не лише на довкілля, але й, першочергово, на здоров’я людей. За літературними даними активно ставиться питання біонебезпеки наночастинок, їх дії на печінку, легені, головний мозок і статеві органи, оскільки наночастинки не визнають ніяких бар’єрів.

Наночастинки знаходять широке застосування у різних галузях, у тому числі і в медицині. Наночастинки срібла використовують не лише для надання антисептичних властивостей різним поверхням і матеріалам та для розробки ефективних фільтрувальних елементів, що містять наноструктурне срібло з високими бактерицидними і каталітичними властивостями. І хоча наночастинки срібла спочатку почали використовувати як антибактеріальні агенти, нині їх досить широко використовують для різних біомедичних цілей, включаючи діагностику, лікування, доставку ліків, а також покриття медичного устаткування. Інтенсивне використання наночастинок срібла для медичних цілей вимагає і більш глибокого вивчення механізмів як їх біологічної дії, так і можливих побічних впливів та токсичності. Для наночастинок срібла показана як антибактеріальна, так і протигрибкова, противірусна та протизапальна дія. Разом з тим, їх розподіл по організму, акумуляція в окремих органах, а також потенційна токсичність як in vitro, так і in vivo, особливо в залежності від їх розміру, вказують на біонебезпеку цих наноструктур для всіх живих істот. Це також стосується і багатьох інших штучно створених наночастинок. Важливо знати, що наночастинки срібла затримуються в організмі на період більше чотирьох місяців і в різних органах та тканинах накопичуються і зберігаються по-різному. Це необхідно враховувати при аналізі токсичності наночастинок срібла, оскільки через 6 місяців після одноразового попадання в організм наночастинок срібла були виявленні опосередковані ними виражені морфологічні зміни у печінці.

Наночастинки срібла, золота чи інших металів є “кулями”, які пробивають клітини і сприяють надходженню до клітин не лише лікарських препаратів, а всього, що є навколо, включно з бактеріями та вірусами, наночастинки не знають бар’єрів і заходять у всі органи та клітини, у всі субклітинні структури, в тому числі ядра клітин, порушуючи метаболізм, функцію геному, є токсичними і зберігаються у клітинах тривалий час.

Наночастинки срібла, як і більшість наночастинок індукують стрес ендоплазматичного ретикулума, який лежить в основі росту злоякісних пухлин і розвитку резистентності до інсуліну та метаболічних захворювань,  порушують ембріональний розвиток, активують онкогени і ріст пухлин… А якщо з'являться резистентні  до наночастинок мікроорганізми, тоді нанозброя відкриє їм зелений коридор до всіх органів і тканин, до всього живого. В цьому особлива небезпека нанотехнологій для всього живого!

Наночастинки металів, навіть благородних, таких як золото і срібло, не говорячи про свинець, ртуть та інші, діють на все живе в багато разів сильніше ніж іони цих металів чи їх мікрочастинки. І якщо наночастинки сприяють доставці лікарських препаратів, чи приживанню імплантатів, то з часом негативна дія наночастинок може повністю перекрити всі уявні позитивні ефекти “нанотерапії”!

Необхідно всебічно вивчати вплив наночастинок на різні організми з метою розкриття механізмів їх токсичної дії і особливо генотоксичності для захисту живих істот, збереження здоров’я людей, для розробки способів протидії та профілактики негативної дії наночастинок