GoogleTranslate

Ukrainian English Estonian French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

Шановні колеги, вітаю Вас! Наш науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 17-го січня (вівторок) 2023 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь професора Колиби Дениса Володимировича (відділ молекулярної імунології ІБХ НАН України) «Можливі алгоритми прийняття рішень імунною системою». Традиційно до цього інформаційного листа додаю авторські тези доповіді.

При цьому повідомляю, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси: meet.google.com/pyv-dxkw-hno

Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою - С.Костерін 

Можливі алгоритми прийняття рішень імунною системою.

Теоретично, імунна система здатна знайти спосіб реагування на будь-яку чужорідну структуру. Ця здатність обумовлена майже невичерпною різноманітністю рецепторів імунних клітин – лімфоцитів. Проте, основною дилемою імунології залишається теоретичне питання про те, як імунна система на молекулярному рівні визначає різницю між «своїм» і «чужим».

Вперше відповідь на це питання була запропонована в середині XX сторіччя в рамках теорії «центральної толерантності», яка передбачала, що всі потенційно автоімунні лімфоцити елімінуються під час свого розвитку в центральних органах імунної системи – тимусі та кістковому мозку. Проте у відповідності з даною теорією в цих органах має презентуватись вся різноманітність власних біомолекул, принаймні білків, що важко собі уявити. Згодом теорія «центральної толерантності» була доповнена теорією «периферійної толерантності», згідно з якою в усіх тканинах організму мають існувати сигнали, що гальмують активацію аутоспецифічних лімфоцитів. Іншим механізмом забезпечення периферійної толерантності може бути відсутність необхідних активаційних стимулів.

Згідно з сучасними уявленнями специфічні імунні реакції ініціюються реакціями системи вродженого імунітету (реакціями запалення). Рецептори системи вродженого імунітету називають патерн-розпізнавальними рецепторами, або PRR (Pattern Recognition Receptors). Ці рецептори використовують універсальні ознаки (молекулярні патерни) для розпізнавання «свого» або «чужого», наприклад, молекулярні патерни «свого» (SAMPs – Self Associated Molecular Patterns), молекулярні ознаки клітинної загибелі (DAMPs – Damage (or Death) Associated Molecular Patterns), а також універсальні ознаки, характерні для патогенів (MAMPs або PAMPs – Microbial Associated Molecular Patterns або Pathogen Associated Molecular Patterns), які є тригерами для запуску або гальмування імунних реакцій. Головними клітинами неспецифічного захисту, які відповідають за ініціацію специфічних імунних реакцій, вважають дендритні клітини. Саме вони мають інтегрувати три сигнали від оточуючого середовища: SAMPs, PAMPs і DAMPs. Одночасне розпізнавання цих структур може мати декілька альтернативних наслідків для організму: розвиток септичного або асептичного запалення, індукцію специфічних імунних реакцій, підтримання толерантності до власних клітин та забезпечення «добрих» взаємовідносин з нормальною мікрофлорою. Під час семінару плануємо обговорити можливі алгоритми прийняття рішень імунною системою щодо напрямку розвитку її реакцій.