КРАСА, БАГАТОГРАННІСТЬ ТА РІЗНОМАНІТТЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ. ПЕЙЗАЖНА ФОТОГРАФІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЇЇ ВИВЧЕННЯ - виступив фотохудожник Ігор Борисович ЧЕРВОНЕНКО


ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
20-го березня 2026 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із доповіддю «КРАСА, БАГАТОГРАННІСТЬ ТА РІЗНОМАНІТТЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ. ПЕЙЗАЖНА ФОТОГРАФІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЇЇ ВИВЧЕННЯ» виступив фотохудожник Ігор Борисович ЧЕРВОНЕНКО.

У своєму вступному слові головуючий – академік Сергій Костерін відзначив наступне. Питання захисту Природи, єднання Людини з Природою, «рівноваги» в Соціобіологічній Системі «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ЖИВА ПРИРОДА», питання екології, охорони, збереження та моніторингу довкілля – це, в певному ступені, міждисциплінарні питання. І незалежно від того – хто ми є за фахом (біологи, хіміки, фізики, математики, фахівці у галузі гуманітарних наук), Любов до Живої Природи притаманна кожному з нас! Сьогодні у нас в гостях на нашому семінарі – знаний український фотохудожник Ігор Борисович Червоненко. Між іншим, Ігор тривалий час працював в Інституті біохімії у відділі біохімії м’язів (і ми з ним зробили декілька робіт, присвячених трансмембранному протон-кальцієвому обміну в гладеньком’язових клітинах). Багаточисельні подорожі дозволили Ігорю зробити велику кількість світлин об’єктів Живої Природи, які були відзначені та опубліковані в різноманітних авторитетних виданнях. Персональні фотовиставки Ігоря Червоненка, такі, наприклад, як «ОБРІЙ», демонструють гармонійні краєвиди і красу пейзажної фотографії. Мені здається світлини Ігоря Червоненка підкреслюють єднання Людини з Природою. віддзеркалюють унікальні миті нашого життя і навколишнього середовища.
Наш семінар – міждисциплінарний. Але ми усі любимо та цінуємо Природу, світ рослин, тварин та птахів. І питання захисту Природи, єднання Людини з Живою Природою, «рівноваги» в системі «Людина - Природа», екології, охорони, збереження та моніторингу довкілля – це також, в певному ступені, є міждисциплінарні питання.
У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін відзначив, що у фокусі уваги професора Скришевського є, зокрема, розробка для потреб клітинної біології та нанобіотехнології функціоналізованих вуглецевих наногібрідів та кремнієвих наночастинок з високим квантовим виходом люмінесценції, а також створення напівпровідникових сенсорів (біологічних, хімічних, радіаційних). Валерій Антонович працював запрошеним професором в Ecole Centrale (Ліон, Франція), INSA (Ліон, Франція), Technical University (Мюнхен, Німеччина) та HahnMeitner Institute (Берлін, Німеччина), читав лекції в університетах Німеччини, Франції, Іспанії, Великобританії, Словаччини, Китаю, Польщі.