ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
На базі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу міждисциплінарний загальноакадемічний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Ось деякі фото з семінарського засідання:
Чергове засідання семінару відбудеться 21-го ЧЕРВНЯ 2024 р. (П’ЯТНИЦЯ) о 10-30 в Актовій залі Інституту (вул. Леонтовича, 9). З міждисциплінарною доповіддю «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування» виступить академік НАН України, доктор біологічних наук, професор ДЗЯДЕВИЧ Сергій Вікторович, заступник директор та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.
До цього листа нижче додаю авторські тези доповіді.
Прийняти участь у роботі семінару можна буде й в онлайн-режимі за адресою:
https://meet.google.com/ihq-rxft-nzv
Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі семінару.
Мета загальноакадемічного семінару полягає у періодичному заслуховуванні та обговоренні наукових доповідей, присвячених застосуванню сучасних експериментальних та теоретичних методів хімії, фізики та математики для вирішення нагальних проблем сучасної біології (зокрема – у галузі біохімії, біофізики, молекулярної та клітинної біології, біоенергетики, геномики, медичної біології, фармакології, нанобіотехнології, системної та синтетичної біології та т.і.).
Організація зазначеного семінару була обумовлена прогресуючим розвитком таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, штучний інтелект в біології та медицині тощо.
На засіданнях нашого семінару з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко;
- директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров;
- професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб;
- завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк;
- завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік;
- професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець;
- завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос;
- директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко;
- головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков;
- завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Корнелюк;
- завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України профессор Ігор Фрицький.
- директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало.
У подальшому пропозиції щодо виступів з доповідями (тези доповіді – 1-2 стор.) на міждисциплінарному загальноакадемічному семінарі необхідно надсилати на ім’я Костеріна Сергія Олексійовича за електронними адресами:
Анонси щодо засідань семінару та авторські тези доповідей, звіт про засідання (+ фото) систематично оприлюднюються на сайтах Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України ( biochemistry.org.ua ) та НАН України ( НАН України : Головна сторінка (nas.gov.ua) ), а також розповсюджуються електронною поштою. Слідкуйте за нашими повідомленнями, будь ласка.
Наступне засідання семінару відбудеться після літньої перерви – у вересні м-ці 2024 р.
Будемо раді зустрітися з Вами на засіданнях нашого міждисциплінарного загальноакадемічного наукового семінару !
З повагою -
керівник семінару,
академік НАН України,
професор С.О.Костерін
5 червня 2024 р.
ТЕЗИ ДОПОВІДІ
ЕНЗИМНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ БІОСЕНСОРИ
ТА ЇХНЄ ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Академік НАН України проф. С.В. Дзядевич
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, вул. Заболотного, 150, Київ 03143, е-mail: dzyad@yahoo.com
Інститут високих технологій Київського національного університету ім.Тараса Шевченка
Біосенсорика – це новітня галузь аналітичної біотехнології, одним із напрямків якої є розробка ензимних електрохімічних біосенсорів. Найважливішими з характерних ознак такого типу біосенсорів є їхня висока чутливість та селективність, простота у використанні та швидкість аналізу, а також широкий діапазон речовин, що можуть бути детектовані. Це визначає можливість, а скоріше, необхідність, їхнього застосування практично в усіх галузях людської діяльності, включаючи медицину, фармацевтичне, харчове, біотехнологічне та хімічне виробництва, сільське господарство, охорону довкілля, тощо. Порівняно з існуючими традиційними аналітичними методами вони можуть забезпечити швидкий, надійний, чутливий та дешевий аналіз різноманітних сполук.
Біосенсор завжди складається з двох основних частин - біоселективного елемента, що відповідає за розпізнавання і трансляцію інформації із біологічного домену в хімічний чи фізичний вихідний сигнал з відповідною чутливістю, та перетворювача, який відповідає за трансляцію цього сигналу в електричний домен та його перетворення в аналітично доступну інформацію.
В доповіді основна увага приділяється основним успіхам та досягненням Інституту в галузі розробки ензимних електрохімічних ферментних біосенсорів та їхнього практичного застосування.
В Інституті створено близько 50 діючих лабораторних прототипів біосенсорів, серед яких пристрої для: 1) визначення концентрацій основних метаболітів крові людини (медична діагностика); 2) визначення аргініну, формальдегіду (контроль якості фармацевтичних препаратів); 3) визначення основних сахаридів (контроль якості харчових продуктів); 4) визначення глюкози, лактату, етанолу та гліцерину (контроль якості напоїв у виноробстві); 5) визначення фосфорорганічних пестицидів, фенолів, іонів важких металів, стероїдних глікоалкалоїдів, гіпохлориту та ін. в харчових продуктах та зразках навколишнього середовища. Лабораторні прототипи деяких розроблених ензимних біосенсорів пройшли стадію метрології і апробовані при аналізі реальних зразків, вони демонструють високий рівень кореляції результатів біосенсорних та традиційних методів.