На базі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу міждисциплінарний загальноакадемічний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Чергове засідання семінару відбудеться 18-го ЖОВТНЯ 2024 р. (П’ЯТНИЦЯ) о 10-30 в Актовій залі Інституту (вул. Леонтовича, 9). З міждисциплінарною доповіддю «ІОННІ КАНАЛИ ЯК ВАЖЛИВІ ДЕТЕРМІНАНТИ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ І ПЕРСПЕКТИВНІ МІШЕНІ ДЛЯ ТЕРАПІЇ РАКУ» виступить академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця ШУБА Ярослав Михайлович.
До цього листа додаю авторські тези доповіді.
Прийняти участь у роботі семінару можна буде й в онлайн-режимі за адресою:
https://meet.google.com/yhp-eqoh-hoc
Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі семінару.
Нагадуємо, що мета загальноакадемічного семінару полягає у періодичному заслуховуванні та обговоренні наукових доповідей, присвячених застосуванню сучасних експериментальних та теоретичних методів хімії, фізики та математики для вирішення нагальних проблем сучасної біології (зокрема – у галузі біохімії, біофізики, молекулярної та клітинної біології, біоенергетики, геномики, медичної біології, фармакології, нанобіотехнології, системної та синтетичної біології та т.і.).
Організація зазначеного семінару була обумовлена прогресуючим розвитком таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, штучний інтелект в біології та медицині тощо.
На засіданнях нашого семінару з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко;
- директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров;
- професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб;
- завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк;
- завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України доктор хімічних наук Роман Родік;
- професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець;
- завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос;
- директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко;
- головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков;
- завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк;
- завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України професор Ігор Фрицький;
- директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало;
- заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України професор Сергій Дзядевич;
- професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко.
У подальшому пропозиції щодо виступів з доповідями (тези доповіді – 1-2 стор.) на міждисциплінарному загальноакадемічному семінарі необхідно надсилати на ім’я Костеріна Сергія Олексійовича за електронними адресами:
Анонси щодо засідань семінару та авторські тези доповідей, звіт про засідання (+ фото) систематично оприлюднюються на сайтах Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України ( biochemistry.org.ua ) та НАН України ( НАН України : Головна сторінка (nas.gov.ua) ), а також розповсюджуються електронною поштою. Слідкуйте за нашими повідомленнями, будь ласка.
Наступне засідання семінару відбудеться у листопаді м-ці 2024 р.
Будемо раді зустрітися з Вами на засіданнях нашого міждисциплінарного загальноакадемічного наукового семінару !
З повагою -
керівник семінару,
академік НАН України,
професор С.О.Костерін
27 вересня 2024 р.
Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку
Я.М. Шуба
Резюме
З часів класичних досліджень Алана Ходжкіна і Андрю Хакслі середини минулого сторіччя, які встановили природу електрозбудливості клітин і заклали підгрунтя концепції іонних каналів, як макромолекулярних пор у плазматичній мембрані клітини, селективних для іонів натрію, калію, кальцію, або хлору, число відомих типів іонних каналів зросло безмежно. Насправді, вважається, що на даний час всі типи іонних каналів науці вже відомі. В генерації потенціалів дії електрозбудливих клітин – нервових і м’язових переважно задіяні іонні канали відкривання і закривання яких регулюється величиною мембранного потенціалу, через що ці канали класифікуються як потенціалкеровані. Плазматична ж мембрана електронезбудливих клітин рясніє іонними каналами, які є менш селективними до основних фізіологічних іонів, а функціональний стан яких може регулюватися найрізноманітнішими фізико-хімічними чинниками середовища – механічним стресом різної модальності, температурою, кальцієм, тонічністю і рН, екзогенними забруднюючими і подразнюючими хімікатами, внутрішньоклітинними вторинними посередниками, тощо. Завдяки цьому електронезбудливі клітини здатні реагувати на фактори як зовнішнього, так і внутрішнього середовища і у відповідь на них змінювати свою поведінку. Якщо з тих чи інших причин експресія, чи функція певного типу іонного каналу змінюється, то ця реакція і, відповідно, поведінка клітини можуть бути неадекватними. Перші прямі докази щодо залучення іонних каналів у процеси злоякісного переродження були отримані на зламі 1980-90х років, коли було показано, що лінії ракових клітин демонструють незвичні моделі функціональної експресії іонних каналів, порівняно із відповідними нормальними клітинами, а фармакологічне блокування цих каналів може пригнічувати проліферацію. Ці дані стимулювали значний інтерес до питання, і на даний час вважається доведеним, що змінений каналом (сукупність всіх типів іонних каналів клітини) залучений у прояв таких характерних ознак ракових клітин як посилена проліферація, стійкість до апоптозу, міграція та інвазія. Завдяки цьому іонні канали все більше і більше розглядаються як перспективні мішені протиракової терапії. У доповіді буде розглянуто, які типи іонних каналів характерні для ракових клітин, які чинники пухлинного мікросередовища впливають на їх активацію, як їх функціонування транслюється у злоякісну поведінку і як вплив на них може бути корисним для лікування раку.